Рішення № 137356577, 12.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1435/26

12 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.03.2026 позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області № 93/6/19-00-24-07-03-3 від 06 січня 2026 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 1-ї групи у Реєстрі платників єдиного податку з 31 грудня 2025 року.

Також 13.03.2026 до суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 , у якій просила врахувати її майновий стан та відстрочити сплату судового збору до винесення остаточного рішення у цій справі.

13.03.2026 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 17.03.2026 повернута заявнику з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 17.03.2026 у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору в сумі 2662,40 грн, встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

23.03.2026 позивачем повторно подано до суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 24.03.2026 повернута заявнику з підстав несплати судового збору.

23.03.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено платіжний документ про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву. Зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву докази, що стосуються предмету спору, у тому числі належним чином завірені копії всіх матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

25.03.2026 позивачем втретє подано до суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 25.03.2026 повернута заявнику з підстав несплати судового збору.

07.04.2026 позивачем вчетверте подано до суду заяву про забезпечення позову, до якої долучено належні докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 09.04.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Позовна заява аргументована тим, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановленої в ході останньої порушень, відповідно до яких платник не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Натомість позивач наголошує, що відповідачем не проводилось документальної перевірки.

Також позивачем зауважено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем до закінчення строку подання заперечень на акт перевірки, що є грубим порушенням процедури та безпосередньо свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Крім того, позивач вказує, в силу вимог пункту 299.11 ПК України реєстрація платника єдиного податку здійснюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Тобто за наявності боргу у 3-4 кварталах 2025 року реєстрація могла бути анульована не раніше 01.01.2026, натомість відповідачем така реєстрація анульована 31.12.2025.

Додатково позивач вказує на відсутність складу порушення, оскільки суми нарахувань, які стали основою для боргу, є спірними, а відповідачем не надано витяг з інтегрованої картки платника за кожним податком окремо.

09 квітня 2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку 1-3 групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. Оскільки положеннями ПК України не передбачено вимог щодо конкретного виду перевірки, тому відповідач, посилаючись позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а, вважає, що у даному випадку камеральна перевірка є належною формою податкового контролю.

Щодо доводу позивача про порушення її права на подання заперечень на акт перевірки, то представник відповідача вказує, що згідно позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №640/24788/19, порушення процедури розгляду заперечення на акт перевірки не можуть нівелювати наявність тих порушень, що встановлені контролюючим органом під час здійснення перевірки, тому наведені позивачем обставини щодо процедурних порушень контролюючим органом проведення перевірки не є такими, що тягнуть протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такого контролю. Враховуючи наведене, вважає, що зауваження до надання права на подачу заперечення, в разі якщо б такі були доведені, не несуть для позивача будь-яких правових наслідків.

Посилання позивач на відсутність складу порушення відповідач також вважає необґрунтованим, оскільки зазначене спростовується даними інтегрованої картки платника, згідно з якими податковий борг обліковувався безперервно на кожне перше число місяця у період з 01.07.2025 по 01.12.2025.

Інших заяв, в тому числі по суті справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду заяви по суті та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, Тернопільська ДПІ, з 01.01.2019 року перейшла на спрощену систему оподаткування 1 групи, ставка 10 відсотків. (арк. справи 3-4)

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України головним державним інспектором Тернопільського відділу податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Віктором Бескидом проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо правомірності застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами якої складено Акт №80/19-00-24-07/ НОМЕР_1 від 05.01.2026. (арк. справи 71)

Згідно з висновками акту перевірки №80/19-00-24-07/ НОМЕР_1 від 05.01.2026 ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, у зв`язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

06 січня 2026 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на підставі висновків акту перевірки №80/19-00-24-07/ НОМЕР_1 від 05.01.2026 прийнято рішення №93/6/19-00-24-07-03-3 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 31 грудня 2025 року. (арк. справи 4, зворот)

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, до яких належить зокрема:

перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (підпункт 1 пункту 291.4 статті 291 ПК України

Згідно з підпунктом 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Положеннями підпункту 8 підпункту 298.2.3 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

За правилами пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про наявність у контролюючого органу прав та повноважень на прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої третьої груп на підставі відповідного акта перевірки.

Спірним у даній справі є питання щодо наявності у контролюючого органу правових підстав для прийняття такого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку саме за результатами камеральної перевірки.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 ПК України, в якій зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Отже, враховуючи, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.02.2026 у справі №260/8313/24, від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17.

Доводи позивача щодо правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі камеральної перевірки, а також посилання на позицію Верховного Суду у постанові від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а, суд вважає необґрунтованими, оскільки за обставинами справи, встановленими у межах справи №824/275/18-а, оскаржувані у ній рішення прийняті за наслідками саме документальної перевірки, а не камеральної, що тільки підтверджує правильність наведених вище висновків суду.

Також Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, дійшов висновку, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. Враховуючи викладене, установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, суд може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів.

Як встановлено судом, оцінку питанню правомірності перебування позивача, як платника єдиного податку першої групи на спрощеній системі, надано податковим органом під час проведення камеральної перевірки.

Враховуючи, що контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку прийнято не на підставі документальної перевірки та встановлених в ході неї порушень, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку і єдино можливим наслідком вказаного порушення є визнання неправомірним та скасування рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У постанові від 11.02.2026 у справі № 260/8313/24 Верховний Суд зазначив, що встановивши порушення процедури проведення перевірки, суд не повинен був переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного щодо суті виявленого порушення податкового законодавства, про яке йдеться у оскаржуваному рішенні від 06.01.2026 №93/6/19-00-24-07-03-3, то суд не надає правової оцінки приведеним доводам відповідача, оскільки судом встановлено, що здійснюваний відповідачем захід з податкового контролю не відноситься до предмета перевірки, та не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Визначаючись з належним та ефективним способом поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 1-ї групи у Реєстрі платників єдиного податку з 31 грудня 2025 року.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в сумі 2662,40 грн підлягаю стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області № 93/6/19-00-24-07-03-3 від 06 січня 2026 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 1-ї групи у Реєстрі платників єдиного податку з 31 грудня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддя Мірінович У.А.