Ухвала суду № 137355830, 12.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14197/26

У Х В А Л А

12 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 15 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , як адвоката, до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців.

Ухвалою від 20.05.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України.

08 червня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обгрунтування якого вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Представник відповідача зазначає, що 28.01.2026 адвокат Шуляк Р.В. особисто в приміщенні КДКА Одеської області ознайомився з матеріалами дисциплінарного провадження №1239/25 та зробив фотокопії, про що свідчить відмітка адвоката на заяві.

За твердженням представника відповідача, в матеріалах провадження №1239/25, зокрема, міститься рішення дисциплінарної палати від 15.12.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На переконання представника відповідача, викладене свідчить про те, що адвокат Шуляк Р.В. особисто ознайомився із повним текстом оскаржуваного рішення 28.01.2026. В той час, як із позовом до КДКА Одеської області позивач звернувся аж 18.05.2026, тобто через 110 днів з моменту, коли ознайомився із повним текстом оскаржуваного рішення, що відповідно перевищує тридцятиденний строк звернення до суду із вказаним позовом у відповідності до норм Закону №5076-VI.

З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

12 червня 2026 року від позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Позивач зазначає, що представником відповідача не надано до суду документів, які підтверджуються повноважень діяти в інтересах відповідача.

Крім того, позивач вказує, що на підставі ухвали Київського апеляційного суду позивачу продовжено строк тримання під вартою до 15.01.2026.

Позивач зазначає, що з 03.02.2026 перебував на лікування в комунальному некомерційному підприємстві «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ХВОРОБ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ».

За твердженням позивача, з 03.02.2026 по теперішній час перебуває на амбулаторному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №1» Одеської міської ради.

Також позивач, на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, вказує на тривалу війну з російською федерацією та на те, що Одеська область входить до переліку територій можливих бойових дій.

З урахуванням наведеного, позивач просить відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи та заперечення позивача, суд встановив таке.

Згідно з частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 15 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в України є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Згідно з ч.1 ст.42 Закону №5076-VI, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем оскаржується рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 15.12.2025 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд встановив, що 20.01.2026 позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області із заявою, в якій просив ознайомити та надати можливість зробити копії з матеріалів дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 .

При цьому, в зазначеній заяві міститься примітка, засвідчена особистим підписом адвоката ОСОБА_1 , про ознайомлення ним 28.01.2026 о 15 год. 30 хв. з матеріалами дисциплінарної справи та виготовлення відповідних фотокопій.

Відтак, суд доходить висновку що з саме з цієї дати позивачу достеменно стало відомо про зміст рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 15 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд відхиляє доводи позивача щодо перебування під вартою як поважної причини пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою. Так, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з-під варти 15.01.2026 у зв`язку з внесенням застави на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 761/511/26. Зазначена обставина також не заперечується самим позивачем у поданих до суду запереченнях. Відтак перебування позивача під вартою не може бути визнано обставиною, яка об`єктивно перешкоджала його зверненню до суду після 15.01.2026.

Щодо доводів позивача про відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують повноваження Рудницької Наталії Анатоліївни діяти від імені відповідача, суд зазначає, що разом із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду представником відповідача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей, що містяться у зазначеному витязі, Рудницька Наталя Анатоліївна є керівником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, при цьому будь-які обмеження щодо представництва нею інтересів юридичної особи відсутні. За таких обставин суд дійшов висновку про належне підтвердження повноважень Рудницької Наталії Анатоліївни діяти від імені відповідача.

Стосовно доводів позивача про перебування протягом значного часу на лікуванні, суд вказує таке.

З наданих позивачем медичних документів вбачається, що Шуляк Руслан Валерійович перебував:

на амбулаторному лікуванні в КНП «ООЦСЗХ» ООР» з 03.02.2026;

на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ №1» ОМР з 02.03.2026 до 06.03.2026;

Зауваження позивача про те, що з огляду на встановлений йому діагноз він вимушений постійно звертатися до лікарів, проходити обстеження, що займає багато часу, суд відхиляє, адже заперечення позивача в цій частині мають абстрактний характер та не містять опису конкретних обставин звернення за медичною допомогою у період з 28.01.2026 з посиланнями на докази, які це підтверджують.

Суд також виходить з того, що, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2020 у справі № 560/3070/19, від 27.08.2021 у справі № 520/17941/2020, амбулаторне лікування полягає в лікувально-профілактичних діях, які надаються особі в амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар) та/або вдома. Перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежать виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.11.2019 у справі № 120/4137/18-а, відповідно до якої перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника.

Посилання позивача на ведення на території України воєнного стану є необґрунтованим, з огляду на таке.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Загальний підхід до оцінки поважності причин пропуску строків повинен передбачати не просто посилання на воєнний стан, а доведення перешкоди для своєчасного здійснення процесуальних прав.

До суду позивач звернувся 18.05.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд зауважує, що позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних непереборних причин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Суд вказує, що з аналізу наведених норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» убачається, що законодавець, визначаючи порядок оскарження рішень у дисциплінарній справі, прямо встановив можливість їх оскарження протягом тридцяти днів з дня прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Використання у наведених положеннях сполучника «або» має юридично значиме змістове навантаження, така конструкція норми вказує на надання особі права вибору одного з двох способів оскарження рішення - адміністративного чи судового.

Разом із тим, зазначені норми містять не лише визначення альтернативного способу оскарження, а й встановлюють конкретний строк для його реалізації тридцять днів з дня прийняття рішення. Такий строк сформульовано як єдиний для оскарження рішення у дисциплінарній справі незалежно від обраного суб`єкта розгляду скарги, тобто незалежно чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури чи до суду.

Отже, законодавець, використовуючи конструкцію «…до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду», закріпив саме альтернативність способів захисту, але при цьому прямо визначив спеціальний строк для їх реалізації.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 та від 14 серпня 2024 року у справі №600/6484/23-а.

Крім того суд зазначає, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п.69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» №7888/03 тощо).

Так, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19 зазначено, що доводи щодо застування до спірних правовідносин Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки тридцятиденний строк оскарження прямо передбачений спеціальною нормою для цих правовідносин Законом № 5076-VI, тоді як норми КАС України у цьому випадку мають загальний характер.

З урахуванням наведеного, положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки регулюють загальні строки звернення до адміністративного суду, тоді як спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом.

Отже, строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень КДКА становить тридцять днів, про що прямо встановлено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відтак, звернувшись 18.05.2026 до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 15 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , як адвоката, до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дванадцять місяців, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наведене в сукупності свідчить про те, що позивачу слід надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними підставами для поновлення строку.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких підстав, оскільки судом після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними підставами для поновлення строку.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

12.06.2026