Ухвала суду № 137355649, 11.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8159/26

У Х В А Л А

11 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 до первинного стану шляхом демонтажу самочинно побудованого двоповерхового квартирного будинку.

05.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі, так як позов поданий із порушенням предметної судової юрисдикції.

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначив, що до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право (постанова Верховного Суду від 16.02.2024 у справі №910/10009/22). З моменту реєстрації речового права за третьою особою, спірні правовідносини перестали існувати у площині публічно-правових відносин і перейшли у приватно-правовий спір. Такі висновки викладено у Постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі №580/4426/20. Враховуючи зареєстроване за третіми особами речове право на спірний об`єкт, у спірних правовідносинах наявний спір про право, тому позов належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

При вирішенні цього клопотання суд виходить з того, що дійсно, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Натомість згідно із статтями 2, 4, 5, 19 КАС України за правилами адміністративного судочинства розглядаються справи у публічно-правових спорах, якими, в свою чергу, є спори, в яких, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень є - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Крім того, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, а завданням адміністративного судочинства якраз і є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

у спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Право органу державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду із позовами про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням - визначено статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У даному випадку позивач як орган державного архітектурно-будівельного контролю реалізував таке своє право, звернувшись із позовом, який розглядається судом.

В обґрунтування ж своєї заяви відповідач лише указав, що спір стосується зареєстрованих за третіми особами речових прав на спірний об`єкт, які позивач вважає самочинно побудованим і які мають бути знесеними за рішенням суду.

З цього приводу суд зазначає, що УДАБІ Одеської міської ради не пред`являло позовних вимог до третьої особи, наслідком задоволення яких було б знесення належного цій особі житлового приміщення. Відповідачем не наведено жодного обґрунтування того, що виконання рішення суду у разі задоволення цього позову буде полягати, у тому числі, й у знесенні належного третій особі житлового приміщення, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин.

У той же час, спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин. Тому спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень (виконавчого органу міської ради, органу державного архітектурно-будівельного контролю) з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських (контрольних) функцій, є публічно-правовими, а тому такі спори за зверненням суб`єкта владних повноважень про знесення самочинного будівництва треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Подібні правові висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №1519/2-787/11, від 11 квітня 2018 року у справі №161/14920/16-а, від 15 травня 2018 року у справах №520/10754/14-ц, №463/4564/16-а та №522/5487/17, від 22 травня 2018 року у справі №826/4089/16, від 30 травня 2018 року у справі №464/5495/13-ц, від 16 жовтня 2018 року у справі №826/12543/16, від 12 вересня 2018 року у справі №804/9032/15, від 21 листопада 2018 року у справі №826/12372/17, від 28 листопада 2018 року у справі №369/13415/17, від 12 грудня 2018 року у справі №826/7203/17, від 13 березня 2019 року у справі №461/12053/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі №826/8743/15, від 22 квітня 2019 року у справах №369/3043/17-ц та №1527/14472/12, від 29 травня 2019 року у справі №520/9778/13, від 11 червня 2019 року у справі №917/375/18, від 25 червня 2019 року у справі №914/1092/18 і від 16 жовтня 2019 року у справі №522/6962/18, від 18 грудня 2019 року у справі №579/968/17).

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що, звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів територіальної громади або інших осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Враховуючи наведене і те, що матеріалами справи та доводами відповідача наразі жодним чином не підтверджено, що позов у цій справі спрямований саме на припинення права приватної власності третіх осіб, у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження слід відмовити.

Керуючись ст.2, 5, 6, 238, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Кузьменко