Ухвала суду № 137355448, 12.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5244/26

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

12 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026.

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

11.06.2026 від позивача за вх. №50148 надійшла заява про вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026р. про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та/або вжити інших, належних, на думку суду, заходів забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що предметом позову у даній справі є оскарження рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026, яким було скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 . В подальшому було порушено дисциплінарну справу, а матеріали справи направлено на розгляд до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. Листом від 08.06.2026 №821 позивача повідомлено, що на 17.06.2026 об 11:00 год. призначено засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду вказаної вище дисциплінарної справи щодо нього. Вказане засідання призначено на той же день, що й судове засідання у справі № 380/5244/26. Такими діями, на думку позивача, КДКА Київської області фактично виконує рішення ВКДКА, яке оскаржено в суді у даній справі, та яка поки не вирішена по суті. Вважає, що засідання дисциплінарної палати та розгляд дисциплінарної справи щодо позивача є передчасними, оскільки в разі скасування судом оскаржуваного у даній справі рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026 відпаде правова підстава для розгляду вказаної дисциплінарної справи. Таким чином, позивач вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА №І-038/2026 від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) (виключено); 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч. ч. 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Судом встановлено, що рішенням №І-038/2026 від 22.01.2026 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила: « 58. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, задовольнити. 59. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 154/2025 від 23.04.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , скасувати. 60. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . 61. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи».

Зазначене рішення є предметом оскарження в цій справі, відповідно до викладених позивачем в позовній заяві вимог.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову в контексті окресленого ( вищезазначеного ) предмету спору, суд вказує таке.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

У ст. 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 6 КАС України, є принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З наведеного та виходячи з предмету спору слідує, що наслідком не вжитих судом заходів забезпечення позову є можливі порушенням трудових, майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, в той час, як метою забезпечення позову є уникнення можливих порушень в майбутньому, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зауважує, що за своєю правовою природою забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів позивача.

Із системного аналізу вище окреслених положень ст. 150 КАС України вбачається, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів позивача до ухвалення рішення в справі.

При цьому суд зауважує, що якщо предметом позову є вимога про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, метою вирішення спору по суті є остаточне вирішення питання про те, чи прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії з дотриманням ч. 2 ст. 2 КАС України, чи порушуються оскаржуваним актом індивідуальної дії права позивача, та чи підлягає скасуванню акт індивідуальної дії, якщо він є протиправним та порушує права позивача.

Отже, вирішенням спору по суті у разі задоволення позову є констатація судом такого акта протиправним та остаточне «анулювання» з моменту його прийняття та на майбутнє його владно-управлінських функцій щодо позивача.

При цьому суд наголошує, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії індивідуального акта має схожі, водночас не тотожні з вирішенням спору по суті ознаки, а саме дія владно-управлінської функції оскаржуваного акта індивідуальної дії відносно позивача на певний час (протягом дії заходів забезпечення позову) призупиняється. При цьому, суд, за виключенням випадків очевидної протиправності, утримується від висновків щодо законності оскаржуваного акта. У разі відмови в задоволенні позову дія владно-управлінської функції оскаржуваного рішення відновлюється та до позивача продовжують застосовуватись наслідки, передбачені таким актом при його ухваленні.

Отже, хоча наслідки ухвалення рішення по суті і наслідки вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного індивідуального акта є певною мірою схожими і полягають у не розповсюдженні дії та наслідків оскаржуваного рішення на позивача, вони, при цьому, не є тотожними і саме по собі вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення, у жодному разі не призводять до вирішення спору по суті, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений положеннями чинного процесуального законодавства, в ухвалі про забезпечення позову не констатується та не встановлюється факт протиправності оскаржуваного рішення, і, головне, дія заходів забезпечення позову обмежена у часі і жодним чином не є остаточною.

Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується за наявності об`єктивних обставин, котрі дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При цьому, відповідний процесуальний документ лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для заявника, до перевірки правомірності вчинених відповідачем як суб`єктом владних повноважень відповідних дій, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Як вбачається із матеріалів справи листом від 08.06.2026 №821 ОСОБА_1 , повідомлено, що на 17.06.2026 об 11:00 год. призначено засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду вказаної вище дисциплінарної справи щодо нього.

В той же ж час, розгляд адміністративної справи №380/5244/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026 також призначено на 17.06.2026 об 11:00 грн.

Таким чином, розглянувши подану заяву, суд зауважує, що, виходячи з конкретних обставин цієї справи, ненадання тимчасового захисту позивачу може призвести до настання негативних для нього наслідків, які будуть незворотними та фактично знівелюють саму суть звернення до суду з цим позовом у випадку прийняття рішення на користь позивача.

Визначальним у тенденції розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі, судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейським Судом з прав людини вказано, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Зважаючи на вище викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та наявності законодавчо передбачених підстав, закріплених в п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, та фактичних обставин для її задоволення.

Підсумовуючи, суд вважає за необхідне вжити в цій справі заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026р. про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Стосовно співмірності вжитого судом заходу забезпечення необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову у зазначений спосіб не змінює обсяг прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб.

Застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування виконання оскаржуваного рішення, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відтак, вжитий захід забезпечення позову, на переконання суду, є обґрунтованим та співмірним з предметом спору.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в:

заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-038/2026 від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Потабенко В.А.