Рішення № 137355429, 12.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року\справа № 380/2509/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Жовківської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 4396800) з вимогами:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №4782088-2411-1323-UA46060130000059055 від 04.06.2025 року щодо нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання із сплати орендної плати за земельну ділянку у сумі 304592 грн 30 коп;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №4782087-2411-1323- НОМЕР_2 щодо нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку у сумі 21495 грн 56 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є орендарем земельних ділянок, а тому повинен сплачувати орендну плату відповідно до умов укладених договорів (у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки), тоді як податковий орган безпідставно нарахував інші суми, не врахувавши умови договорів та правовий статус позивача. Крім того, контролюючий орган не провів звірку даних і не здійснив перерахунок після звернення позивача, у зв`язку з чим останній вважає спірні рішення протиправними. З огляду на зазначене просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 06.03.2026 2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 27.03.2026 за вх.№25412 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що нарахування плати за землю здійснено відповідно до норм Податкового кодексу України, зокрема статей 269, 270, 271, 286 та 288 ПКУ. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності, а підставою для її нарахування є договір оренди землі. Отже, саме факт користування земельними ділянками на підставі чинних договорів оренди зумовлює виникнення податкового обов`язку. Наголошує, що при визначенні податкових зобов`язань він використовує виключно офіційні дані, отримані від органів місцевого самоврядування (зокрема Жовківської міської ради), Державного земельного кадастру та затвердженої нормативної грошової оцінки земель. Самостійно змінювати такі дані або перевіряти їх зміст податковий орган не має повноважень. Розрахунок податкових зобов`язань здійснено шляхом застосування ставки 3% до нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначеної та затвердженої у встановленому порядку, і, за твердженням відповідача, є арифметично правильним та повністю відповідає вимогам ПКУ. Окремо зазначає, що у випадку незгоди з розміром нормативної грошової оцінки позивач повинен оскаржувати дії органу місцевого самоврядування, який її затвердив, а не податкового органу, який лише застосовує ці дані. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 28.05.2026 залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Жовківську міську раду (80300, Львівська область, Львівський район, вул. Львівська, 40 м.Жовква; код ЄДРПОУ 04056248) до участі у адміністративній справі №380/2509/26.

04.06.2026 за вх. № 48159 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення. Жовківська міська рада підтримала позицію відповідача та заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що є правонаступником Крехівської сільської ради як орендодавця спірних земельних ділянок. Вказала, що рішенням Жовківської міської ради від 01.11.2023 № 96 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель, яка застосовується з 01.01.2025. Посилаючись на положення земельного та податкового законодавства, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначила, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично впливає на розмір орендної плати та не потребує внесення змін до договору оренди. Вважає, що контролюючий орган правомірно визначив розмір податкових зобов`язань із застосуванням актуальної нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Просить у задоволенні позову відмовити.

10.06.2026 за вх.№49887 від представника третьої особи надійшла заява про долученння доказів.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

У строковому платному користуванні Позивача перебувають дві земельні ділянки, розташовані у с. Крехів Львівського району Львівської області по вул. Шевченка, 29а. Перша земельна ділянка має кадастровий номер 4622784400:01:006:0005, площу 2,0390 га, цільове призначення для обслуговування господарських будівель і споруд. Право користування здійснюється на підставі договору оренди землі від 12.04.2012 р. з подальшими змінами та доповненнями, укладеного між Позивачем та Крехівською сільською радою, який є чинним. Відповідно до умов договору, орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і з урахуванням її оновлення, проведеного на замовлення власника землі, річний розмір орендної плати становить 81 280,43 грн.

Друга земельна ділянка має кадастровий номер 4622784400:01:006:0006, площу 0,1570 га, цільове призначення для обслуговування господарських будівель і споруд, та розташована у с. Крехів Львівського району Львівської області по вул. Б. Хмельницького, 70б. Право користування також здійснюється на підставі договору оренди землі від 12.04.2012 р з подальшими змінами та доповненнями, укладеного між Позивачем та Крехівською сільською радою, який є чинним. Згідно з умовами договору, орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і з урахуванням її оновлення, проведеного на замовлення власника землі, річний розмір орендної плати становить 6 258,47 грн.

ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення №4782088-2411-1323-UA46060130000059055 від 04.06.2025 та №4782087-2411-1323-UA46060130000059055 від 04.06.2025.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №4782088-2411-1323-UA46060130000059055 від 04.06.2025 року позивачу нараховано податкове зобов`язання із сплати плати за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 4622784400:01:006:0005, у розмірі 304592,30 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 04.06.2025 №4782087 2411-1323-UA46060130000059055 (в подальшому ППР-2) Позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати плати за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 4622784400:01:006:0006, у розмірі 21495,56 гривень.

06.10.2025 позивач звернувся до ГУ ДПС у Львівській області із заявою про проведення перерахунку плати за землю в порядку ст. 286.5 Податкового кодексу України, в якій просив провести перерахунок сум податкового зобов`язання із сплати земельного податку та надіслати нові податкові повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку.

Відповіді на зазначену заяву позивач не отримав.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, звертаються до суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань.

Аналіз пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, ст.269, пп.270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1 ст.288 ПК України дає підстави стверджувати, що орендна плата за землю є формою плати за землю та входить до складу податку на майно. Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно відноситься до місцевих податків. Отже, зобов`язання позивача сплачувати орендну плату за землю є податковим зобов`язанням.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно із пунктами 1 та 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є Державна податкова служба України та її територіальні органи.

Твердження позивача про те, що відповідач не є суб`єктом цивільно-правових відносин за договором оренди землі, а тому не може визначати розмір орендної плати за землю є помилковими, оскільки контроль, а також визначення розміру орендної плати за землю з фізичних осіб та нарахування такої орендної плати віднесено саме до повноважень відповідача, виходячи з приписів п. 274.1 ст. 274, п. 286.5 ст. 286 ПК України.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

За правилами п.269.1 ст.269 ПК України, платниками плати за землю є платники земельного податку та платники орендної плати, а згідно з пп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Також у підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування орендною платою є, зокрема, земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Пункт 286.5 статті 286 ПК України встановлює, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Відповідно положень пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до пункту 288.4 тієї самої статті встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.

Крім того, статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі Закон № 161-XIV) передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 289.2 статті 289 ПК України унормовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Як встановлено судом, станом на час укладення договорів оренди землі розмір орендної плати за земельну ділянку загальною площею 2,0390 га, кадастровий номер: 4622784400:01:006:0005 3% від її нормативно-грошової оцінки та врахуючи останні зміни внесені додатковою угодою становив 81280,43 грн, а земельної ділянки складав загальною площею 0,1580 га, кадастровий номер:4622784400:01:006:0006 6258,47 грн.

Розрахунок орендної плати за земельні ділянки з кадастровим номером 4622784400:01:006:0005 та 4622784400:01:006:0006 за 2025 рік визначений відповідачем на підставі інформації, наданої Жовківською міською радою для ГУ ДПС у Львівській області (від 18.12.2025), згідно з якою нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки 4622784400:01:006:0005 становить 10153076,71 грн відповідно до витягу №НВ-9968587292026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а земельної ділянки 4622784400:01:006:0006 716518,76 грн.

Сума орендної плати визначена відповідачем таким чином:

10 153 076,71 грн х 3 % = 304 592,30 грн, де 3 % - ставка податку;

716 518,76 грн х 3% = 21 495,56 грн, де 3% - ставка податку.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 07.08.2018 у справі № 814/2292/17 визнав правомірним здійснення контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати за землю на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради .

У постанові від 19.08.2022 у справі № 826/10853/16 Верховний Суд вказав на те, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.

Перевірка правильності даних про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, знаходиться поза межами предмету доказування, оскільки контролюючий орган такими повноваженнями при визначенні грошового зобов`язання з орендної плати за землю не наділений.

Щодо доводів позивача про відсутність змін у договорі оренди, що унеможливлює застосування іншого розміру орендної плати.

Статтею 1 Закону Закон № 161-XIV визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону № 161-XIV визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У договорах оренди землі, укладених 12.04.2012 між Крехівською сільською радою (орендодавцем) та позивачем (орендарем), передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у національній валюті України та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки в розмірі 1 грн 30 коп. за 1 кв.м в рік, що становить 2041,00 грн та 26507,00 грн.

Частиною 1 статті 23 Закону № 161-XIV визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 дійшла висновку про те, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах немає обов`язку сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, висновків Верховного Суду та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів щодо наявності обставин, що підтверджують протиправність дій Головного управління ДПС у Львівській області.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна