Рішення № 137355325, 11.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 рокусправа № 380/8034/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАЕКСІМ УКРАЇНА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАЕКСІМ УКРАЇНА» (місцезнаходження: 81223, Львівська область, Перемишлянський район, с. Стрілки, вул. Галицька, будинок 3Ж, код ЄДРПОУ 42938326) (далі позивач, ТзОВ «Терраексім Україна») звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1, ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач, Львівська митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2025/700161/2 від 24.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК України відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Не зважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 04.05.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 21.05.2026 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем за першим методом. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Від представника позивача 26.05.2026 надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терраексім Україна» зареєстровано, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер: 14031020000001193, дата запису: 08.04.2019.

Між ТОВ «Терраексім Україна» (покупець) та PigAgro Sp. z o.o. (продавець) укладено контракт № 2/12/2025, згідно з яким продавець продає, а покупець купує транспортні засоби (п. 1.1. Контракту). Загальна вартість контракту складається з суми виставлених рахунків. (п. 2.1. Контракту). Попередня оплата здійснюється на рахунок Продавця. Валюта операції Євро. (п. 2.2. Додатку від 09.12.2025 до Контракту № 2/12/2025 від 08.12.2025).

Позивач придбав автомобіль PEUGEOT BOXER, 2016 року випуску, NR VIN НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1997 см куб. Згідно з виписаним PigAgro Sp. z o.o. рахунком 73/2025 від 08.12.2025 вартість придбаного автомобіля складає 3600,00 Євро.

Перевезення автомобіля до України здійснювалось ОСОБА_1 . Загальна вартість послуг з перевезення за доставку автомобіля з Польщі до України складала 20000,00 грн., з яких 15000,00 грн. вартість послуг з перевезення з м. Закжева до п/п Краковець та 5000,00 грн. - вартість послуг перевезення по території України, що підтверджується актом прийому наданих послуг від 15.12.2025 до договору № 1 від 10.12.2025, платіжною інструкцією № 12 від 26.01.2026, банківською випискою з рахунку за 26.01.2026.

ТОВ «Терраексім Україна» 18.12.2025 з метою митного оформлення вантажного автомобіля, що був у використанні (марка: PEUGEOT, модель BOXER, 2016 року випуску, модельний рік 2016, дата першої реєстрації 20.02.2017, шасі НОМЕР_1 , двигун-дизельний, об`єм двигуна 1997 см куб, потужністю 96KW) через митного брокера, подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209180107022U7. Заявлена декларантом митна вартість легкового автомобіля PEUGEOT становила 193664,76 грн. (що включає 3600 євро вартість товару, яка еквівалентна 178664,76 грн., а також 15000,00 грн. вартість транспортних послуг з доставки автомобіля до митного кордону України).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації та в доповненні № 1 до відповідної МД: рахунок № 73/25 від 08.12.2025; товаротранспортна накладна (CMR) від 11.12.2025; тимчасовий дозвіл (техпаспорт) PC/All 1516177 від 08.12.2025; свідоцтво про реєстрацію 0750002; платіжна інструкція від 17.12.2025; калькуляція витрат від 11.12.2025; контракт № 2/12/2025 від 08.12.2025; додаток до контракту від 08.12.2025; договір підряду № 1 від 10.12.2025; договір № 2025-27 про надання митно-брокерських послуг від 11.12.2025; довіреність № 1 від 10.12.2025; фото; експортну митну декларацію країни відправлення 25PL39101000ВВ22В0 від 11.12.2025; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортно UA.017.086513-25 від 12.12.2025 з додатком.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI необхідне подання документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу Декларант додатково надав копію митної декларації країни відправлення та платіжну інструкцію та просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також зазначив, що більше надати документів немає змоги.

Однак, Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2025/700161/2 від 24.12.2025, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне:

- Поставка оцінюваного товару здійснюється на підставі Контракту купівлі продажу №2/12/2025 від 08.12.2025, укладеного між ТзОВ «Терраексім Україна» та Компанією «PigAgro Sp. z o.o.». Додатком до Контракту №б/н від 09.12.2025 внесено зміни до пункту 2.2. Контракту, а саме, що попередня оплата здійснюється на рахунок Продавця. Валюта операції євро. До митного оформлення надано документ про Swift-оплату №б/н датовану 17.12.2025. В той час в СМР №б/н від 11.12.2025 зазначено дату перетину 12.11.2025. Таким чином, оплата була проведена вже після перетину кордону, що є порушенням і не виконанням умов Договору.

- Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про валюту і валютні операції", порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком України. Відповідно до п. 33 розділу V Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №2, користувачі платіжних послуг для здійснення платіжних операцій з переказу іноземної валюти надають платіжну інструкцію в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.07.2008 №216. Таким чином, наданий документ про Swift-оплату №б/н від 17.12.2025 не є платіжною інструкцією в іноземній валюті, визначеною вказаними нормативними актами, тому не може розглядатися як належний банківський платіжний документ, що підтверджує митну вартість товару.

- На підтвердження транспортних витрат декларантом надано Калькуляцію транспортних витрат №б/н від 11.12.2025, видану ОСОБА_2 . Слід зазначити, що даний документ митним органом не може бути взятий до уваги, оскільки відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Калькуляція повинна містити відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення надано Договір підряду №1 від 10.12.2025, укладеного між ОСОБА_3 (Замовник) та ОСОБА_1 (Підрядник), на підставі якого здійснювалася доставка транспортного засобу. Таким чином, рахунку фактури (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості.

Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ч.2 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме:- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу);- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;- копію митної декларації країни відправлення; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей, які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала комерційна пропозиція з інтернет-ресурсу за https://carsbat.com/detail/vf3yc2mfb12d04380-goxji1/#google_vignette, де посиланням: вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (марка: Peugeot; модель: Boxer; двигун: дизельний; рік: 2016) становить 6 102 євро + заявлені транспортні витрати 15 000 грн. (на дату прийняття рішення 302,20 євро), що в сумі становить 6 404,20 євро.»

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД № 25UA209180107022U7 від 18.12.2025, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «Терраексім Україна» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракт, рахунок-фактуру, платіжні документи, калькуляції, копію митної декларації країни відправлень.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт № 2/12/2025 від 08.12.2025 та доповнення до нього містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок № 73/2025 від 08.12.2025 визначає вартість товару.

Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо твердження відповідача у спірному рішенні про те, що оплата була проведена вже після перетину кордону, що є порушенням і не виконанням умов Договору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підтвердження числового значення вартості автомобіля позивачем разом з митною декларацією № 25UA209180107022U7 від 18.12.2025 та заявою (про надання додаткових документів в порядку визначеному ч 8 ст. 55 МК України) від 29.01.2026 надано митному органу, серед інших наведених вище документів, документи визначені ч.2 ст.53 МК України:

- рахунок № 73/25 від 08.12.2025 р. від продавця PigAgro Sp. z o.o., який містить найменування автомобіля (PEUGEOT BOXER, 2016 року випуску, NR VIN НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1997 см куб.), покликання на контракт № 2/12/2025 від 08.12.2025. та вартість автомобіля 3600 євро;

- платіжна інструкція від 17.12.2025 р. на суму 3600 євро, яка містить найменування та банківські реквізити сторін вказані в контракті № 2/12/2025 від 08.12.2025 та в Додатку від 09.12.2025 до даного Котракту, а також інформацію про деталі платежу (графа 70) зокрема посилання на відповідний контракт та рахунок на оплату № 73/2025 від 08.12.2025 р. Дана платіжна інструкція беззаперчно підтверджує факт оплати за автомобіль в розмірі 3600 євро.

- swift від 17.12.2025 на суму 3600 євро, який містить найменування та банківські реквізити сторін вказані в контракті № 2/12/2025 від 08.12.2025, а також біля коду 70 "Remittance Information" або "Деталі платежу / інформація про переказ" вказаний контракт № 2/12/2025 від 08.12.2025, рахунок на оплату за транспортний засіб № 73/2025 від 08.12.2025;

- банківська виписка з рахунку за 17.12.2025 - підтверджує переказ коштів в розмірі 3600 євро на рахунок продавця PigAgro Sp. z o.o. на виконання контракту № 2/12/2025 від 08.12.2025 р. та рахунку № 73/2025 від 08.12.2025 про що зазначено в графі призначення платежу;

- лист від продавця PigAgro Sp. z o.o. від 22.01.2026 р, яким додатково підтверджується, що транспортний засіб було реалізовано за ціною 3600 євро, кошти продавцем отримані, а також даний лист містить пояснення щодо причини розбіжності між вартістю вказаною на сайті Otomoto.pl та реальною ціною продажу.

Вказані документи містять всі відомості, які підтверджують числове значення вартості транспортного засобу в розмірі 3600 євро, не містять жодних розбіжностей, недостовірних відомостей та чітко ідентифікують відповідний транспортний засіб.

Покликання митного органу в рішенні про коригування митної вартості на те, що оплата була проведена вже після перетину кордону, що є порушенням і не виконанням умов Договору жодним чином не стосуються та не впливають на визначення митної вартості товару, контроль за правильністю визначення якої покладено на митний орган ч. 1 ст. 54 МК України виключно шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу порушення умов договору щодо строків оплати безпосередньо ціни товару або інших складових митної вартості не стосуються. У зв`язку з цим відомості щодо виконання умов оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак фактичні строки оплати відмінні від тих, які вказані в договорі не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару чи інших складових митної вартості.

У процесі реалізації своїх прав та обов`язків сторони договору можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій. В даному випадку виконання контракту підтверджується отриманням товару та оплатою за отриманий транспортний засіб покупцем.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18.

Крім цього суд зазначає, що платіжні документи не містять жодних розбіжностей, недостовірних даних, сформовані банківською установою та інформація, що міститься в них беззаперечно підтверджує та ідентифікує факти оплати позивачем на рахунок продавця PigAgro Sp. z o.o в розмірі 3600 євро за автомобіль, що вказаний в рахунку № 73/2025 від 08.12.2025 (PEUGEOT BOXER, 2016 року випуску, NR VIN НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1997 см куб.)

Суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Натомість умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися контролюючим органом до уваги при контролі за митною вартістю товару, тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Верховний Суд у постановах від 11.06.2019 у справі №813/1755/17 та від 29.07.2021 у справі № 380/6459/20 виснував, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими митним органом витребувані додаткові документи (висновок Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17).

Отже вказані зауваження відповідача не впливають на формування числових складових митної вартості товару.

Ба більше, суд звертає увагу, що декларант разом із митною декларацією надав відповідачу необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною контрактів, зокрема пакувальні листи, рахунки-проформи, інвойси, коносаменти, автотранспорті накладні, декларації про походження товару.

Відтак, покликання митного органу на те, що наданий документ про Swift-оплату №б/н від 17.12.2025 не є платіжною інструкцією в іноземній валюті, визначеною вказаними нормативними актами, тому не може розглядатися як належний банківський платіжний документ є безпідставними.

Щодо транспортних витрат, суд зазначає таке.

Перевезення автомобіля до України здійснювалось ОСОБА_1 на підставі договору підряду № 1 від 10.12.2025, який наданий позивачем разом з спірною митною декларацією. Загальна вартість послуг з перевезення за доставку автомобіля з Польщі до України складала 20000,00 грн., з яких 15000,00 грн. вартість послуг з перевезення з м. Закжева до п/п Краковець та 5000,00 грн. вартість послуг перевезення по території України, що підтверджується актом прийому наданих послуг від 15.12.2025 до договору підряду № 1 від 10.12.2025, платіжною інструкцією № 12 від 26.01.2026 р., банківською випискою з рахунку за 26.01.2026, зазначені документи надавались позивачем разом із заявою (про надання додаткових документів в порядку визначеному ч 8 ст. 55 МК України) від 29.01.2026. Поряд з цим маршрут та вартість послуг з доставки автомобіля до митного кордону України вказані в калькуляції витрат від 11.12.2025 в розмірі 15000 грн. повністю співпадають з маршрутом та вартістю з доставки автомобіля до митного кордону України зазначених в акті прийому наданих послуг від 15.12.2025 до договору підряду № 1 від 10.12.2025.

Перелічені вище документи підтверджують таке:

- акт прийому наданих послуг від 15.12.2025 до договору підряду № 1 від 10.12.2025 р. - отримання послуг вартістю 15000,00 грн. з доставки автомобіля з м. Закжева до п/п Краковець;

- платіжна інструкція № 12 від 26.01.2026 щодо оплати послуг в розмірі 20000,00 грн. за доставку автомобіля з Польщі до України, з яких 15000,00 грн. вартість послуг з перевезення з м. Закжева до п/п Краковець та 5000,00 грн. вартість послуг перевезення по території України, детальна вартість яких підтверджується актом прийому наданих послуг від 15.12.2025 до договору підряду № 1 від 10.12.2025, такий вказаний в призначенні платежу;

- банківська виписка з рахунку за 26.01.2026 - оплату за послуги з доставки автомобіля та сплата товариством, як податкового агента підрядника, всіх необхідних податкових платежів утриманих з доходу отриманого за договором підряду № 1 від 10.12.2025.

Одночасно суд звертає увагу на те, що будь-яких недоліків/розбіжностей/ неточностей в наданих митному органові документах відповідачем у листі-відповіді від 06.02.2026 № 7.4-2/15-02/13/3121 на вказану вище заяву не наведено.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України для підтвердження транспортної складової митної вартості товару подаються: б) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (далі Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому акт прийому наданих послуг від 15.12.2025 до договору підряду № 1 від 10.12.2025, платіжна інструкція № 12 від 26.01.2026, банківська виписка з рахунку за 26.01.2026, є допустимими доказами па підтвердження витрат на доставку автомобіля.

З наведеного вище вбачається, що надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей, які б вказували на заниження митної вартості та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої позивачем митної вартості ціні договору в тому числі й числовому значенні розміру понесених витрат у зв`язку із доставкою автомобіля.

Крім того, покликання митного органу у листі-відповіді від 06.02.2026 № 7.4 2/15-02/13/3121 на заяву (про надання додаткових документів в порядку визначеному ч 8 ст. 55 МК України) від 29.01.2026, як на підставу заниження митної вартості, про те, що акт прийому наданих послуг датований 15.12.2025 однак, оплата за послуги здійснена 26.01.2026, що є порушенням і невиконанням умов Договору є безпідставним.

Надані позивачем документи, дають змогу належним чином перевірити розмір витрат за транспортування товару та вказують на необґрунтованість висновків митного органу, щодо порушенням і невиконанням умов Договору в частині термінів оплати, оскільки інформація про визначення термінів та факту оплати жодним чином не стосується та не впливає на митну вартість товару.

Як вже зазначалось вище, здійснення оплати пізніше за узгодженої договором дати свідчить про порушення/зміну умов договору в частині термінів оплати, проте не може свідчити про заниження митної вартості. Виконання чи не виконання умов договору виходить з договірних правовідносин між сторонами договору.

Суд повторно звертає увагу, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Терраексім Україна» під час митного оформлення надало усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з рахунком та документом про сплату.

Суд встановив, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Вищевказані документи, надані декларантом, не містять жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, надають можливість ідентифікувати найменування, вартість, порядок та факт поставки Товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою.

Відтак, у цьому випадку відсутні умови, які уможливлюють використання митної декларації країни відправника у якості документа, що підтверджує митну вартість товару.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган не аргументував, як зазначені обставини впливають на числові значення митної вартості товарів, що було подано до митного оформлення.

Таким чином, зазначені відповідачем зауваження не знаходять свого підтвердження того, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала комерційна пропозиція з інтернет-ресурсу за https://carsbat.com/detail/vf3yc2mfb12d04380-goxji1/#google_vignette, де посиланням: вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (марка: Peugeot; модель: Boxer; двигун: дизельний; рік: 2016) становить 6 102 євро + заявлені транспортні витрати 15 000 грн. (на дату прийняття рішення 302,20 євро), що в сумі становить 6 404,20 євро..

Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї комерційної пропозиції з інтернет-ресурсу, а не будь-яких інших. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів МК України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованими та правомірними. Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, а відтак про наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UА209000/2025/700161/2 від 24.12.2025 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2025/700161/2 від 24.12.2025.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАЕКСІМ УКРАЇНА» (місцезнаходження: 81223, Львівська область, Перемишлянський район, с. Стрілки, вул. Галицька, будинок 3Ж, код ЄДРПОУ 42938326) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан