Ухвала суду № 137355255, 12.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у заміні способу і порядку виконання судового рішення

12 червня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/1448/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії, призначеної ОСОБА_1 , максимальним розміром з 01.12.2019 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.12.2019 року виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 р. у справі №340/1448/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022 р. (а.с.103-106), адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» від 06 травня 2021 року №5196; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» від 06 травня 2021 року №5196, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.70-73).

25.05.2026 р. до суду надійшла заява Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення (а.с.109-110). Заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №340/1448/22 від 16.06.2023 р. про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» від 06 травня 2021 року №5196, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 доплату в сумі 10 694,96 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення (а.с.120).

У судове засідання з`явився стягувач, належно повідомлені представники заявника та боржника у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас, порядок виконання судових рішень в адміністративних справах визначається положеннями статті 372 КАС України, згідно з якими судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону №1404 за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, для застосування правил зазначеної норми мають існувати обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом раніше встановленими.

Тобто лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи його змісту.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 р. у справі №800/203/17.

Відповідно до заяви про зміну способу державний виконавець зауважує, що рішення суду відповідачем не виконано в повному обсязі.

Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Разом з тим, у даному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 р. у справі №640/7827/22 виснував, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

У постанові від 27.02.2023 р. у справі №340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

З урахуванням наведеного, суд виходить із того, що сам по собі факт невиконання рішення суду у спосіб, визначений його резолютивною частиною, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку його виконання.

Посилання державного виконавця на те, що боржник є бюджетною установою, а виплата коштів здійснюється через органи казначейського обслуговування, не свідчить про наявність виняткових обставин у розумінні частини 3 статті 378 КАС України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності виняткових обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду у спосіб, визначений його резолютивною частиною.

Окремо, досліджуючи питання виняткової необхідності застосування зміни виконання рішення, суд зазначає, що стягувач категорично заперечує проти зміни способу і порядку виконання рішення суду.

При цьому, положення абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України у взаємозв`язку з частиною 1 статті 378 КАС України визначають право, а не обов`язок суду, встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення.

Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 293-297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі №340/1448/22 відмовити.

Копію ухвали направити державному виконавцю, стягувачу та боржнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали 12 червня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ