Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2026 року Київ № 320/39817/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський завод продтоварів»
до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової
служби України
про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквирський завод продтоварів» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 1), в якому просили суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №11287510/24210185 від 21.06.2024, № 11287509/24210185 від 21.06.2024;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні: № 1 від 02.05.2024, № 4 від 14.05.2024.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийняті рішення, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Натомість представник позивача наголосив, що спірні рішення відповідача 1 не містять чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкової накладної, не мають конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем з порушенням законодавства. Окрім того, оскаржуване рішення відповідача 1 позивач уважає незаконним, прийнятим за відсутності об`єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній, чим порушено його права платника податків. Позивач уважає, що надані документи до контролюючого органу підтверджують здійснення господарських операцій, за результатом яких видані податкові накладні № 1 від 02.05.2024, № 4 від 14.05.2024.
До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити з підстав, зазначених у них. Наголошували, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Крім того, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкової накладної, проте, позивачем ані до контролюючого органу, ані до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.
Крім того, у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 28.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквирський завод продтоварів» перебуває на обліку в органах державної податкової служби, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 25.12.1996, дата запису: 08.09.2011, номер запису: 13461450000000921 (у зв`язку з реорганізацією), що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 24210185.
Станом на день розгляду справи адресою місцезнаходження позивача є: 09000, Київська обл., Білоцерківський район, м. Сквира, пров. Пивоварний, буд. 3
Видами діяльності є: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний) 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у. 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максохолод» (далі - покупець) 01.04.2023 було укладено договір поставки № 01-04/23, за змістом якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями молочну продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Супровідними документами на товар є рахунок, видаткова накладна, якісне посвідчення виробника.
Позивачем виставлено рахунок-фактуру від 02.05.2024 № 36 на загальну суму 552000,00 грн, у т.ч. ПДВ 92000,00 грн, а також рахунок-фактуру від 14.05.2024 № 40 на загальну суму 250000,00 грн, у т.ч. ПДВ 41666,67 грн.
Позивачем сформовано видаткову накладну від 15.05.2024 № 36 на загальну суму 552000,00 грн, у т.ч. ПДВ 92000,00 грн, а також видаткову накладну від 14.05.2024 № 996 на загальну суму 250000,00 грн, у т.ч. ПДВ 41666,67 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій від 22.05.2024 № 1543 ТОВ «Максохолод» сплачено 250000,00 грн, а відповідно до платіжної інструкції від 02.05.2024 № 592 552000,00 грн. Сплата названих грошових сум підтверджена банківськими виписками від 02.05.2024 та від 22.05.2024.
Отже, за результатами вказаної фінансово-господарської операції позивачем складено податкові накладні від 02.05.2024 № 1 та від 14.05.2024 № 4, та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач отримав квитанції від 29.05.2024 № 9145733709 та від 04.06.2024 № 9150964784 до податкових накладних від 02.05.2024 № 1 та від 14.05.2024 № 4, відповідно до яких податкові накладні від 02.05.2024 № 1 та від 14.05.2024 № 4 прийнято, але їх реєстрацію зупинено. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.06.2024 № 4 та від 14.06.2024 № 2. До повідомлення № 4 долучено додатки у кількості 1 штука та письмові пояснення, а до повідомлення № 2 також 1 штука.
Крім того, позивачем надіслано повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.06.2024 № 1 та від 18.06.2024 № 2. До повідомлення № 1 долучено додатки у кількості 5 штук, а до повідомлення № 2 також 5 штук.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийняті рішення від 21.06.2024 №11287510/24210185 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2024 № 1 та від 21.06.2024 № 11287509/24210185 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.05.2024 № 4.
Відмова відповідача 1 в оскаржуваних рішеннях мотивована ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
У якості додаткової інформації жодних застережень не зазначено.
Названі рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарг на які ДПС України прийняті рішення від 05.07.2024 № 42120/24210185/2 та від 05.07.2024 № 42121/24210185/2 про залишення скарг без задоволення, а рішень про відмову в реєстрації податкових накладних без змін.
Уважаючи рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Так, як видно з матеріалів справи, 24.05.2024 відносно позивача винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 2130, відповідно до якого у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризикості платника податку, а саме пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку.
Натомість, 05.06.2024 відносно позивача винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 2200, відповідно до якого у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризикості платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
VI. Оцінка суду
Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до отриманої платником податків квитанції комісії регіонального рівня операція, відображена у податковій накладній відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку № 1 до Порядку № 1165.
Згідно з вимогами пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, в отриманих позивачем квитанціях контролюючий орган зазначив, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, як установлено судом, 05.06.2024 відносно позивача винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 2200, відповідно до якого у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризикості платника податку.
Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Також, під час розгляду справи судом установлено, що позивачем направлено відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.06.2024 № 4 та від 14.06.2024 № 2. До повідомлення № 4 долучено додатки у кількості 1 штука та письмові пояснення, а до повідомлення № 2 також 1 штука.
Крім того, позивачем надіслано повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.06.2024 № 1 та від 18.06.2024 № 2. До повідомлення № 1 долучено додатки у кількості 5 штук, а до повідомлення № 2 також 5 штук.
Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних критерію обґрунтованості.
Суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Як установлено судом, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу. Відтак, оскаржувані рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку із чим, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Із урахуванням викладеного, позов у частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає задоволенню.
VІI. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у Київській області, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 21.06.2024 №11287510/24210185 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2024 № 1 та від 21.06.2024 № 11287509/24210185 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.05.2024 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ: 43005393; адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.05.2024 № 1 та від 14.05.2024 № 4.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський завод продтоварів» (код ЄДРПОУ: 24210185; місцезнаходження: 09000, Київська обл., Білоцерківський район, м. Сквира, пров. Пивоварний, буд. 3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська обл., Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Героїв 72-ї Бригади, буд. 12).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Судове рішення № 137354984, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/39817/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: