Рішення № 137354912, 12.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Справа № 280/3375/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 30.09.2025 №084850005199;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 05.08.1983 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13.08.1983, період роботи з 01.08.1987 по 31.08.1987 на підставі довідки виданої правлінням колгоспу «Росія» с.Міцівці Дунаєвецького району Хмельницької області б/д та б/н та період роботи з 25.01.1988 по 14.05.1999 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 27.01.1988 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 02.08.2025.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком. Позивач зазначає, що висновки органу ПФУ про недостатність страхового стажу є безпідставними, оскільки органами ПФУ неправомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів навчання з 01.09.1982 по 05.08.1983 та періодів роботи з 01.08.1987 по 31.08.1987, з 25.01.1988 по 14.05.1999. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу. Також, зазначено про те, що позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів період навчання з 01.09.1982 по 05.08.1983 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13.08.1983, оскільки відсутній номер диплома; період навчання згідно диплому НОМЕР_3 від 27.10.1995, оскільки відсутній початок навчання; період роботи в колгоспі з 01.08.1987 по 31.08.1987 згідно довідки, оскільки в довідці відсутній номер та дата реєстрації та відсутні дані про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві; період роботи в колгоспі з 22.09.1987 по 16.10.1987 згідно довідки б/н від 16.10.1987, оскільки відсутні дані про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві; період роботи в колгоспі з 25.01.1988 по 14.05.1999 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 27.01.1988, оскільки в даних про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві відсутня підстава та записи не завірено печаткою, зараховано частково згідно реєстру застрахованих осіб з 01.01.1998. Довідка відсутня; періоди здійснення особою підприємницької діяльності згідно Витягу з ЄДР для ФОП від 14.09.2025 з 01.11.2022 по 12.12.2022, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу дані про сплату страхових внесків відсутні. Інші документи передбачені пунктом 3, 8 Порядку №637 відсутні. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. З урахуванням викладеного у відзивах на позовну заяву, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 23.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 30.09.2025 №084850005199 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідної кількості страхового стажу.

Також, в зазначеному рішенні вказано про те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

період навчання з 01.09.1982 по 05.08.1983 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13.08.1983, оскільки відсутній номер диплома;

період навчання згідно диплому НОМЕР_3 від 27.10.1995, оскільки відсутній початок навчання;

період роботи в колгоспі з 01.08.1987 по 31.08.1987 згідно довідки, оскільки в довідці відсутній номер та дата реєстрації та відсутні дані про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві;

період роботи в колгоспі з 22.09.1987 по 16.10.1987 згідно довідки б/н від 16.10.1987, оскільки відсутні дані про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві;

період роботи в колгоспі з 25.01.1988 по 14.05.1999 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 27.01.1988, оскільки в даних про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві відсутня підстава та записи не завірено печаткою, зараховано частково згідно реєстру застрахованих осіб з 01.01.1998. Довідка відсутня;

періоди здійснення особою підприємницької діяльності згідно Витягу з ЄДР для ФОП від 14.09.2025 року з 01.11.2022 по 12.12.2022, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу дані про сплату страхових внесків відсутні. Інші документи передбачені пунктом 3, 8 Порядку №637 відсутні. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

Позивач, не погодившись з не зарахуванням спірних періодів до страхового стажу та відмовою у призначенні пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Під час розгляду справи судом встановлено, що під час розгляду заяви позивачки, її страховий стаж визначено органом ПФУ в розмірі 27 років 9 днів, при мінімально необхідному 32 роки.

Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.

Щодо не врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 05.08.1983, суд зазначає, що відповідний запис про навчання позивача у Техучилищі №3 з 01.09.1982 по 05.08.1983 міститься у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 .

Стосовно неповноти відповідного запису про навчання, суд зазначає, що працівник не має нести відповідальність за неналежне заповнення його трудової книжки роботодавцем, як і не може позбавлятись соціального захисту у зв`язку із недоліками у заповненні його трудової книжки.

Також, суд зазначає, що матеріали справи містять докази на підтвердження вжиття позивачем заходів спрямованих на здобуття додаткових доказів для підтвердження періоду навчання, проте такі не дали результату з незалежних від позивача обставин.

Стосовно не зарахування до страхового стражу періоду роботи з 01.08.1987 по 31.08.1987, суд зазначає таке.

Так, відповідно до довідки правління колгоспу «росія» (с.Міцівці, Дунаєвецького району Хмельницької області), судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі скирдником у період з 01.08.1987 по 31.08.1987.

Посилання органу ПФУ на те, що в довідці відсутній номер та дата реєстрації та відсутні дані про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві, суд відхиляє, оскільки такі обставини не спростовують факт роботи позивача у період з 01.08.1987 по 31.08.1987 у колгоспу «росія».

Також, суд зазначає, що позивач у період з 01.08.1987 по 31.08.1987 не був прийнятий у члени колгоспу «росія», а був фактично прийнятий на роботу за трудовим договором, як сезонний працівник скирдник. А тому відсутність у довідці інформації про встановлений трудовий мінімум у колгоспі та його виконання позивачем не перешкоджає зарахуванню періоду роботи до страхового стажу позивача.

Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 25.01.1988 по 14.05.1999, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Зазначені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника у повному обсязі є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Суд зазначає, що позивачем під час звернення за призначенням пенсії було надано трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 , у якій за періоди з 1988 по 1999 містяться записи про встановлений мінімум трудової участі та фактично виконаний, а відповідно відповідач мав можливість зарахувати до страхового стажу спірні періоди на підставі відомостей трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом ПФУ було безпідставно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи, а як наслідок і безпідставно відмовив у призначенні пенсії, оскільки з урахуванням спірних періодів позивач має понад 32 роки страхового стажу.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивачки про призначення пенсії в останній раз розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. І саме головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ у Вінницькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування на пенсійному обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області.

За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ у Вінницькій області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області в частині зобов`язання останнього провести призначення пенсії позивачу.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м.Вінниця, вул.Зодчих, буд.22, код ЄДРПОУ 13322403), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 30.09.2025 №084850005199.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 05.08.1983 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13.08.1983, період роботи з 01.08.1987 по 31.08.1987 на підставі довідки виданої правлінням колгоспу «росія» с.Міцівці Дунаєвецького району Хмельницької області б/д та б/н та період роботи з 25.01.1988 по 14.05.1999 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 27.01.1988 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 02.08.2025.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова