Ухвала суду № 137354568, 11.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відводі судді)

11 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/27602/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 10.12.2025 постановленою суддею Гуріним Д.М. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі.

08.06.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду через відділ документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Гуріна Д.М.

Відповідно до ухвали від 10.06.2026 суддя Гурін Д.М. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, передав справу іншому судді, у порядку встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для вирішення питання щодо відводу.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду № 551 від 10.06.2026, враховуючи ч.1 ст. 31 КАС України, дану справу передано судді Єфіменко О.В., для вирішення питання про відвід судді Гуріна Д.М.

Вирішуючи заяву про відвід судді та ознайомившись з підставами, що слугували для подання вказаної заяви суд зазначає про таке.

Частиною 8 статті 40 КАС України визначено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).

Підстави для відводу судді визначені статтею 36 КАС України.

За положеннями ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Отже, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

У той час, аргументуючи підстави для задоволення поданої заяви позивач вказав, що суддя Гурін Д.М. грубо порушує норми Конституції України та положення КАС України шляхом недотримання встановлених строків розгляду справи.

Таким чином, доводи позивача щодо необхідності відводу судді Гуріна Д.М. зводяться до незгоди з процесуальними діями/бездіяльністю головуючого судді у межах розгляду даної справи.

З цього приводу суд вважає за необхідне наголосити, що затримка розгляду даної справи зумовлена об`єктивними причинами, а саме значним навантаженням на суди по всій країні, зокрема на Житомирський окружний адміністративний суд, у зв`язку з чим розгляд справ не завжди відбувається з додержанням процесуальних строків.

За даними Ради суддів України (розділ - Нормативи навантаження) за 2025 рік до Житомирського окружного адміністративного суду надійшло 39 894 справ та матеріалів, для розгляду яких необхідний нормативний час становить 292 792 годин. Одночасно слід наголосити, що згідно з нормативів чисельність суддів за наведеної кількості справ та матеріалів повинна складати 179 суддів, тоді як чисельність суддів Житомирського окружного адміністративного суду з повноваженнями станом на 31.12.2025 складала 21.

Вказані обставини безпосередньо впливають на строк розгляду справ та з об`єктивних причин ускладнюють можливість дотримання процесуальних строків розгляду справ визначених положеннями КАС України.

Разом з тим, слід врахувати, що головна мета відводу судді - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У даному випадку позивач в поданій заяві про відвід судді фактично виклав незгоду з порушенням строків на прийняття процесуальних рішень судді. Жодних доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Гуріна Д.М., позивачем не наведено, необхідних доказів до заяви не долучено, а судом в свою чергу не встановлено.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді Гуріна Д.М. із зазначених у заяві мотивів. Заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Гуріна Д.М. у розгляді даної справи відповідно до статті 36 КАС України. Доводи заяви та зазначені у ній міркування не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені підстави для відводу судді Гуріна Д.М. є такими, які не ґрунтуються на приписах ч.4 ст.36 КАС України та відповідно вказана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гуріна Д.М. відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя О.В. Єфіменко