Ухвала суду № 137354411, 12.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2026 року Справа 160/14435/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про залишення позову без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 року по 23.04.2026 року, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025, 2026 рік, компенсації за невикористані 401 день щорічної відпустки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №294-ІХ на 01.01.2020 року у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №1082-ІХ на 01.01.2021 року у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №1928-ІХ на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №2710-ІХ на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №3460-ІХ на 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2025 по 31.12.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №4059-ІХ на 01.01.2025 року у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2026 по 23.04.2026 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №4695-ІХ на 01.01.2026 року у розмірі 3328,00 грн.;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 року по 23.04.2026 року, перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, перерахунок та виплату допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 рік, перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025, 2026 рік, перерахунок та виплату компенсації за невикористані 401 день щорічної відпустки - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №294-ІХ на 01.01.2020 року у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №1082-ІХ на 01.01.2021 року у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №1928-ІХ на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 3460-ІХ на 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 року у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2026 року по 23.04.2026 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України №4695-ІХ на 01.01.2026 року у розмірі 3328,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 30 000,00 грн. щомісяця;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 30000,00 грн. щомісяця, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням виплачених сум.

01.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.06.2026 року Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

По тексту відзиву відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою, який визначений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 року №2352, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1, 2 ст.233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Проте 11.12.2025 року Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2025 у справі №1-7/2024(337/24) відповідно до якого визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

В пункті 2 резолютивної частини рішення зазначено, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відтак, з 11.12.2025 року втратила чинність частина 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка встановлювала тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату належних працівникові сум заробітної плати (грошового забезпечення).

Отже суд вважає, що позивачем не пропущено процесуальний строк звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду та про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строки передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський