Ухвала суду № 137354228, 01.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 травня 2026 року Справа №160/1365/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року відмовлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у прийнятті звіту про виконання рішення суду від 03.12.2025 року по адміністративній справі №160/1365/23. Встановлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області новий строк, протягом 60 днів з дати отримання копії цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23, разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

До суду 10.02.2026 року від відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому зазначено, що 01.02.2024 Головним управлінням отримано пакет документів ФОП ОСОБА_1 із заявами № 06-2987 та № 06-2985 про стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 100 822 грн та пені на рівні 120% облікової ставки НБУ, що дорівнює 183 219,82 грн на підставі виконавчих листів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/1365/23, виданих 18.12.2023 року. Так, Головним управлінням повторно скеровано лист від 26.11.2025 року за вих.№ 04-08-08/16163 ДКС України щодо стану виконання поточного судового рішення. На що листом від 02.12.2025 року за вих.№ 5-08-08/26599 додатково повідомлено, що питання виконання виконавчих листів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/1365/23 про стягнення коштів на користь ФОП ОСОБА_1 може бути розглянуте з урахуванням фінансових можливостей держави. На виконання ухвали від 15.12.2025 року Головним управлінням повторно скеровано запит ДКС України щодо стану викання рішення листом від 12.01.2026 року № 04-08-08/405. Державна казначейська служба України листом за вих.від 06.02.2026 року № 5-08-08/3178 вказала, що Казначейство не наділене повноваженнями щодо зміни черговості виконання судових рішень.

16.03.2026 року на адресу суду надійшла заява від відповідача-2, в якій просив призначити розгляд звіту про виконання судового рішення у справі № 160/1365/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

30.03.2026 року на адресу суду від відповідача-2 надійшла заява про долучення платіжної інструкції № 1420 (#693252466) від 20.03.2026 p. Із зазначенням, що платник - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській обл., надавач платіжних послуг платника держказначейська служба України, м.Київ, отримувач ФОП ОСОБА_1 , АТ КБ "ПриватБанк" Рахунок отримувача UA633052990000026003050202579 Сума 100 822 грн. Призначення платежу - на виконання виконавчого листа суду 18.12.2023 року по справі №160/1365/23 та висновку від 19.03.2026 року № 5-21/4139 щодо відшкодування суми ПДВ.

Проаналізувавши поданий відповідачем звіт від 10.02.2026 року разом з клопотанням від 30.03.2026 року, суд дійшов висновку, що останній не свідчать про виконання судового рішення від 12.05.2023 року в повному обсязі, а тому не може бути затверджений судом.

Так, 19.12.2024 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 р. № 4094-IX, яким статтю 382 КАС України викладено в новій редакції, а також КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 382-3.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, суд розглядає питання щодо судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по справі №160/1365/23, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.11.2024 р. № 4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень".

Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд зауважує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Враховуючи вищевикладене суд констатує вжиття відповідачем заходів для забезпечення виконання рішення суду в цій справі в повному обсязі. В свою чергу неможливість остаточного виконання рішення суду зумовлена об`єктивними підставами відсутністю фінансування, що не залежить від волі відповідача.

Тим не менш, вищевикладене свідчить про те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а саме - виплата заборгованості позивачу не здійснена, в зв`язку з чим підстави для застосування процедури судового контролю зберігаються.

Водночас стосовно наявності правових підстав для накладення штрафу на начальника Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23, суд зазначає наступне.

Згідно із статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, зокрема нарахувало позивачу заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 100 822 грн, однак рішення суду залишається невиконаним в частині виплати пені за порушення строків відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 183 219,82 грн. на користь ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідач в особі керівника Головного управління вживав конкретні заходи з метою виконання рішення від 12.05.2023 року у справі №160/1365/23.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.

Проаналізувавши поданий відповідачем звіт, суд дійшов висновку, що останній не свідчить про виконання судового рішення від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23 в повному обсязі, а тому суд не приймає поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду по цій справі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити новий строк, протягом 90 днів з дати отримання копії цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23, разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

Щодо клопотання позивача про розгляд звіту про виконання рішення суду від 12.05.2023 р. по справі 160/1365/23, розгляд якого здійснювати у судовому засіданні з викликом сторін, суд вказує, що відповідно до статті 382-2 КАС України, розгляд звіту про виконання рішення суду з повідомленням учасників справи є правом, а не обов`язком суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про розгляд звіту у судовому засіданні з викликом сторін.

Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у прийнятті звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23.

Звільнити керівника Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23.

Встановити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області новий строк, протягом 90 днів з дати отримання копії цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року по адміністративній справі №160/1365/23, разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма