Рішення № 137353861, 12.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 червня 2026 р. Справа № 120/2135/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стаценка Джамала Руслановича до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стаценка Джамала Руслановича до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови №280 від 12.08.2025 року медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки обставини і висновки, зазначені в постанові Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" від 12.08.2025 № 280, повністю відповідають, як об`єктивним обставинам, так і наданій військовою частиною НОМЕР_1 документації для проведення військово-лікарської комісії з метою встановлення причинного зв`язку захворювання, яке заподіяло смерть військовослужбовця ОСОБА_2 .

Також вказано, що при винесені оскаржуваної постанови Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" діяла законно, обґрунтовано, виключно в порядку, у спосіб і в межах повноважень, визначених Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки порання отримане 21.05.2024, що пов`язане із захистом Батьківщини, спровокувало розвиток та загострення хвороби, яка і призвела до смерті ОСОБА_2 .

Представником Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" надано пояснення щодо позову або відзиву в яких зазначено, що підстав для встановлення причинного зв`язку смерті із захистом Батьківщини немає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.01.1999 року.

Згідно з медичною характеристикою на старшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира 2-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини, останній у період з 21.05.2024 по 31.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ХОР "Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення".

Діагноз: ВТ (21.05.2024). ЗЧМТ. СГМ з цефалгічним, вестибуло-атактичними синдромами. Акубаротравма без порушення цілісності барабанної перетинки. Стеатогепатоз з незначним цитолітичним синдромом. Гіперурикемія.

Із акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 липня 2024 року вбачається, що 29.07.2024 року під час перебування за місцем проживання батьків у місті Вінниця командиру 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_2 стало зле, через це батьки вищевказаного військовослужбовця викликали швидку медичну допомогу та останнього госпіталізували до Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня" з діагнозом: гострий панкреатит.

ІНФОРМАЦІЯ_1 старший лейтенант ОСОБА_2 помер у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону Міністерства оборони України в місті Вінниця.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №6 від 30.07.2024 та довідки про причину смерті №6 причина смерті: гострий панкреатит, ендогенна інтоксикація, панкреонекроз.

12.08.2025 року Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" прийнято постанову військово-лікарської комісії №280, відповідно до якої встановлено діагноз i причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва: "Гострий панкреатит. Панкреонекроз. Ендогенна інтоксикація. Захворювання, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби".

Не погодившись із постановою №280 від 12.08.2025 року медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" представник позивача звернувся до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" із відповідною заявою.

Листом №33/4-Д-1054 від 21.11.2025 року Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" повідомила, що рішення про причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 в постанові М(ВЛ)К від 12.08.2025 №280 прийнято у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міноборони України від 14.08.2008 №402). Підстав для його перегляду немає.

Не погоджуючись із постановою медичної (військово-лікарської) комісії №280 від 12.08.2025, позивач вважає, що смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 настала внаслідок поранення, отриманого 21.05.2024 року під час захисту Батьківщини, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин 2-3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Положеннями частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ) регулюється Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 (далі - Положення № 285 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови).

Відповідно до пункту 2 Положення № 285, основними завданнями М(ВЛ)К є, зокрема:

- визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти в ЗВО, придатності (непридатності) поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;

- визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ) до подальшого проходження військової служби;

- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);

- визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

- проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК).

Відповідно до Розділу ІІ Положення № 285, лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К.

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України" по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

Пунктом 14 Розділу ІІ Положення № 285 встановлено, що функції штатних М(ВЛ)К: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; 2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; 3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за необхідності) методичної і практичної допомоги; 4) перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К; 5) надання роз`яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К; 6) організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; 7) організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби); 8) подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення № 402 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:

- "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України»;

- "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях;

- "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби";

- "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення 402 при медичному огляді військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Відповідно до пункту 21.9 глави 21 розділу II Положення № 402 визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Підпунктом 21.30 глави 21 розділу II Положення № 402 визначено, що постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».

Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що фактично предметом спору у даній справі є незгода позивача із встановленим медичною (військово-лікарською) комісією причинним зв`язком захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , а саме із формулюванням: "Захворювання, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби", тоді як позивач вважає, що відповідний причинний зв`язок повинен бути визначений як такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що поранення, отримане ОСОБА_2 21.05.2024 року під час виконання бойового завдання, спричинило розвиток патологічних змін в організмі, які в подальшому призвели до виникнення гострого панкреатиту, панкреонекрозу та ендогенної інтоксикації.

Також представник позивача вказав на наявність у медичній документації ознак запального процесу, порушення функції печінки, можливого токсичного впливу призначених лікарських препаратів та зазначив, що такі обставини свідчать про існування причинно-наслідкового зв`язку між пораненням від 21.05.2024 року та смертю військовослужбовця.

В свою чергу, відповідач заперечив проти наведених доводів та зазначив, що наявна медична документація не містить відомостей про діагностування панкреатиту або наявність його симптомів під час лікування після отримання травми у травні 2024 року.

Крім того, відповідно до посмертного епікризу перші симптоми захворювання виникли лише 28.07.2024 року та, зі слів самого пацієнта, були пов`язані із вживанням гострої та жирної їжі, що, на переконання відповідача, виключає причинний зв`язок між захворюванням, яке стало причиною смерті, та пораненням, отриманим під час виконання бойового завдання.

На переконання суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки медичної (військово-лікарської) комісії щодо відсутності причинного зв`язку між отриманим 21.05.2024 року пораненням та захворюванням, яке призвело до смерті ОСОБА_2 .

Доводи представника позивача, що отримане поранення могло спричинити розвиток відповідного захворювання, мають характер припущень та не підтверджені об`єктивними медичними даними.

Також суд враховує, що встановлення причинного зв`язку між захворюванням, його розвитком, перебігом, наслідками та певними подіями або факторами належить до сфери спеціальних медичних знань і віднесено законодавством до компетенції військово-лікарських комісій.

Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 та від 26.02.2025 у справі №240/13173/22 неодноразово зазначав, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.

Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Із наведених правових висновків Верховного Суду вбачається, що оцінка медичних показників, результатів лабораторних досліджень, визначення причин виникнення та розвитку захворювання, а також встановлення причинного зв`язку між захворюванням і проходженням військової служби належать до виключної компетенції відповідної військово-лікарської комісії.

Судом встановлено, що визначення причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , здійснювалось уповноваженим органом - медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", яка відповідно до вимог пункту 21.9 глави 21 розділу ІІ Положення №402 є компетентною вирішувати питання щодо визначення причинного зв`язку захворювань, які призвели до смерті військовослужбовців.

Матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем встановленої процедури прийняття постанови від 12.08.2025 №280, недотримання порядку розгляду матеріалів, відсутності необхідних документів для прийняття рішення або перевищення комісією наданих їй повноважень.

Фактично доводи позивача зводяться до незгоди з висновками медичної (військово-лікарської) комісії щодо причин виникнення захворювання та його зв`язку зі смертю військовослужбовця.

При цьому, доводи представника позивача, що поранення від 21.05.2024 року, призначене лікування, показники аналізів крові, результати ультразвукових досліджень та інші медичні обставини свідчать про розвиток патологічного процесу, який у подальшому призвів до смерті військовослужбовця, потребують спеціальної медичної оцінки та фактично зводяться до переоцінки висновків медичної (військово-лікарської) комісії, що виходить за межі повноважень адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" №280 від 12.08.2025 року прийнята уповноваженим органом, у межах наданих повноважень та з дотриманням встановленої процедури.

Доводи позивача не підтверджують порушення відповідачем вимог законодавства під час прийняття оскаржуваної постанови та фактично зводяться до незгоди з висновками медичної (військово-лікарської) комісії, оцінка яких не належить до повноважень адміністративного суду.

За таких обставин підстав для визнання протиправною та скасування постанови медичної (військово-лікарської) комісії №280 від 12.08.2025 року, а також для зобов`язання відповідача встановити інший причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , суд не вбачає.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач: Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" (вул. П. Майбороди, 19, м. Київ, 04050, ЄДРПОУ 37027405);

Третя особа: Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (вул. Бердичівська, 1, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 08735882).

Суддя Свентух Віталій Михайлович