Рішення № 137353517, 04.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2117/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Мельник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.07.2024 року авторизувавшись в мобільному застосунку "Приват24" та увійшовши в нього за допомогою свого смартфону, нею було виявлено що на її картковий рахунок відповідачем нараховано 200000 грн кредитних коштів.

В цей ж день до неї зателефонувала невідома особата представилася представником служби безпеки Приватбанку. Повіривши вказаній особі, за його вказівкою, нею було перераховано декількома платежами 200000 грн кредитних коштів. З даного приводу зареєстровано кримінальне провадження №12024181010001684.

Вважає що Кредитний договір неукладений, оскільки жодних дій на укладення даного договору та отримання кредитних коштів нею не вчинялося. Волевиявлення на укладення Кредитного договору не було та нею не підписувався. Вважає, що Кредитний договір якщо і був підписаний з використанням проситого електронного підпису від імені позичальника, тобто від неї, то виключно шляхом шахрайських дій третіх осіб.

Оскільки Кредитний договір позивач не підписувала, тому такий договір є неукладений, нараховані відповідачем кошти в сумі 200000 грн мають правовий режим коштів отриманих без достатньої правової підстави. В неї відсутній обов"язок повертати тіло та відсотки за таким Кредитним договором.

Однак, розуміючи обов"язок повернути 200000 грн, нею було частково повернуто 49385,31 грн. Вважає, що належним та ефективним способом захисту її прав буде зобов"язання відповідача зарахувати сплачені нею кошти в рахунок часткового повернення безпідставно отриманих коштів. Просить зобов"язати відповідача зарахувати 49385,31 грн сплачених ОСОБА_3 , в рахунок часткового повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 200000 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року, по справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

14.04.2026 представником відповідача подано до суду матеріали службової перевірки за фактом здійснення несанкціонованих трансакції по карткових рахунках клієнтки ОСОБА_1 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення заявлених позовних вимог заперечувала, зазначила, що позивач самостійно на вимогу невідомих осіб через застосунок Приват 24 перераховувала кошти на рахунки інших осіб.

Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до витягу з ЄРДР №12024181010001684 від 09.07.2024 року, було внесені відомості за заявою ОСОБА_1 за ст. 190 ч.4 КК України, стосовно того, що 08.07.2024 року невстановлена особа представившись працівником «Приватбанку» шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно обчислювальної техніки, під приводом захисту від шахрайства, заволодів коштами ОСОБА_3 в розмірі 231903,61грн, які ОСОБА_4 самостійно переказала на інші рахунки.

Судом встановлено, що 08.07.2024 року між КАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 кредиту 200000 грн, підписано з використанням простого електронного підпису.

Договір про використання простого електронного підпису укладено між Приватбанком та ОСОБА_1 09.04.2024 під час особистого обслуговування клієнтки у відвідуванні банку "ПІВНІЧНО-ЗАХІДНЕ №6

Згідно матеріалів службової перевірки за фактом здійснення несанкціонованих трансакції по карткових рахунках клієнтки ОСОБА_1 . Оформлення кредитного договору Кредит готівкою 24070800005351, відбулось через канал privat24AOS (мобільний додаток Приват24 для операційної системи Android) 08.07.2024 11:48 було здійснено саме з телефону, характерного для клієнтки: АДРЕСА_1 .

Особа, яка проводила укладання договору Кредит готівкою через акаунт Приват24 клієнтки ОСОБА_1 володіла інформацією щодо логіну (фінансового номеру телефону) та паролю входу в акаунт Приват24, що дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 вчинила дії з розголошення вказаної конфіденційної інформації або дії по укладання договору Кредит готівкою через акаунт Приват24 вчинені самим клієнтом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ч. 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 1071 ЦК України, убачається, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Згідно до ст. 68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій). Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача. Надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов`язані застосовувати вимоги частин третьої і п`ятої цієї статті у разі надходження запиту з ініціювання платіжної операції від надавача послуг з ініціювання платіжної операції або запиту від надавача послуг з надання інформації за рахунками.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації. Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій. Платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку. Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов`язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Аналізуючи надані докази по справі, суд враховує, що позивачем не було доведено, в передбаченому законом порядку заявлені позовні вимоги належними та допустимим доказами. Суд зважає, що позивач самостійно на вимогу невідомих осіб здійснювала перекази готівкових коштів з оформленої на її ім`я кредитної картки та поповнила іншу картку абсолютно невідомої їй людини. Суд враховує, що для проведення вказаних операцій необхідно було певне сприяння позивача. Зважаючи на зазначене, на час розгляду справи не надано стороною позивача належних та допустимих доказів, того, що відповідачем не було забезпечене надійне зберігання персональних фінансових даних позивача, в наслідок чого стався їх витік та стало можливим вчинення шахрайських дій. Враховуючи наведене в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса 01001 м.Київ вул.Грушевського,1Д, адреса листування 49094 м.Дніпро вул.Набережна Перемоги,30 ЄДРПОУ 14360570

Повне судове рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя І.О.Гордійчук