Рішення № 137353346, 12.06.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/488/26

Номер провадження 2/555/600/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк І.Я.,

представника позивача, адвоката Білоконя Р.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування малолітнього пасинка на утриманні та вихованні,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_3 звернувся до Березнівського районного суду Рівненської області з позовом до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування малолітнього пасинка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утриманні та вихованні.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 з 07 вересня 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , яка до реєстрації шлюбу мала прізвище ОСОБА_5 . Від попереднього шлюбу ОСОБА_2 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що проживає разом із дружиною ОСОБА_2 , їхньою спільною дитиною ОСОБА_6 та пасинком ОСОБА_4 , бере участь у його вихованні, догляді, навчанні та розвитку, оплачує окремі витрати, пов`язані з розвитком дитини, зокрема корекційно-розвиткові заняття.

Біологічний батько дитини ОСОБА_7 участі у вихованні та належному утриманні дитини не бере, має заборгованість зі сплати аліментів, а заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року у справі № 555/2004/25, яке набрало законної сили, позбавлений батьківських прав щодо ОСОБА_4 .

Представник позивача, адвокат Білоконь Р.А., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. У судовому засіданні представник позивача також зазначив, що встановлення заявленого факту необхідне позивачу, зокрема, у зв`язку з питанням отримання відстрочки та правовідносинами, які виникли між позивачем і територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Представник відповідача ОСОБА_1 , у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував. Водночас представник відповідача зазначив, що висновок органу опіки та піклування був підготовлений, зокрема, з урахуванням наданого одного платежу за корекційно-розвиткові заняття для дитини.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, підтвердила, що дитина проживає разом із нею, позивачем та їхньою спільною дитиною, а позивач бере участь у вихованні, догляді та забезпеченні ОСОБА_4 . Водночас ОСОБА_2 пояснила, що вона також бере участь у піклуванні, вихованні та розвитку сина, займається його повсякденними потребами, доглядом і розвитком. Крім того, третя особа зазначила, що працює неофіційно та отримує дохід, отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, однак основні витрати на сім`ю несе позивач.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 09 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі № 555/488/26.

Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області зверталася до суду з клопотанням від 16 березня 2026 року № 02-01-23/610 про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю проведення засідання виконавчого комітету Березнівської міської ради для затвердження відповідного письмового висновку.

Листом Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 06 квітня 2026 року № 02-01-25/680 до суду направлено рішення виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167, висновок органу опіки та піклування, а також додані до нього документи.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 травня 2026 року.

У судовому засіданні 08 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та надала пояснення.

Суд враховує, що відповідно до ст. 206 ЦПК України визнання представником відповідача позову не є безумовною підставою для його задоволення. У разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не може покласти таке визнання в основу рішення про задоволення позову.

Оцінивши визнання позову відповідачем Березнівською міською радою Рівненського району Рівненської області у сукупності з усіма дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що таке визнання не усуває обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та не може замінити належні, допустимі, достовірні й достатні докази перебування дитини саме на утриманні позивача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 07 вересня 2016 року.

Від шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Від попереднього шлюбу ОСОБА_2 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_4 у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розірвано рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року у справі № 555/1418/15-ц, а малолітнього сина ОСОБА_4 залишено проживати з матір`ю ОСОБА_9 .

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 09 вересня 2015 року у справі № 555/1420/15-ц, із ОСОБА_7 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 10 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Із довідки Березнівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 серпня 2025 року № 16853 та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №16854 від 28.08.2025р., вбачається, що ОСОБА_7 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 .

Заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року у справі № 555/2004/25, яке набрало законної сили, ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 фактично проживає разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їхньою спільною дитиною, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 25 серпня 2025 року № 70, висновком органу опіки та піклування, а також поясненнями учасників справи.

Із довідки Князівського ліцею Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 25 серпня 2025 року № 01-22/44 вбачається, що ОСОБА_4 є учнем Князівського ліцею, є доглянутим, забезпеченим необхідним шкільним приладдям, а ОСОБА_3 бере участь у житті ОСОБА_4 , спілкується з педагогами, відвідує класні батьківські збори та шкільні заходи, приводить дитину до школи та забирає її після занять. У довідці також зазначено, що ОСОБА_7 участі у житті ОСОБА_4 не бере.

Матеріалами справи підтверджено оплату ОСОБА_3 корекційно-розвиткових занять для ОСОБА_4 на суму 8050 грн, що підтверджується довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 від 22 березня 2026 року № 1, рахунком-фактурою від 15 січня 2026 року № 05/26 та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 24 березня 2026 року, б/н.

Довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відділу обслуговування громадян № 467, від 17 березня 2026 року, підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167 «Про затвердження висновку про встановлення факту утримання та виховання малолітнього пасинка» затверджено висновок про встановлення факту утримання та виховання вітчимом ОСОБА_3 малолітнього пасинка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку органу опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, затвердженому рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167, зазначено, що ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з вересня 2016 року, проживає однією сім`єю із ОСОБА_2 , спільною дитиною та ОСОБА_4 , бере участь у вихованні та утриманні малолітнього пасинка.

Водночас судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували його майновий стан, стабільний дохід, розмір щомісячного доходу, наявність регулярних витрат саме на утримання ОСОБА_4 , систематичний характер такої допомоги, а також співвідношення допомоги позивача з іншими джерелами забезпечення дитини.

Судом також встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 проживає разом із дитиною, особисто доглядає за сином, піклується про нього, бере участь у його вихованні, отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, а за поясненнями учасників справи також має дохід від неофіційної трудової діяльності.

Досліджені судом письмові докази

Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 77 від 07 вересня 2016 року, відповідно до якого зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , актовий запис № 75, відповідно до якого ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2015 року у справі № 555/1418/15-ц, яким розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а малолітнього сина ОСОБА_4 залишено проживати з матір`ю.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 09 вересня 2015 року у справі № 555/1420/15-ц, яким із ОСОБА_7 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 10 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Довідка Березнівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 серпня 2025 року № 16853 щодо примусового виконання рішення про стягнення аліментів.

Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 04 вересня 2025 року, №16854, відповідно до якого ОСОБА_7 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 .

Заочне рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року у справі № 555/2004/25, яким ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 25 серпня 2025 року № 70, яким зафіксовано відомості щодо фактичного місця проживання та побутових умов сім`ї, у складі якої проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , їхня спільна дитина та ОСОБА_4 .

Довідка Князівського ліцею Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 25 серпня 2025 року № 01-22/44, відповідно до якої ОСОБА_4 є учнем Князівського ліцею, є доглянутим, забезпеченим шкільним приладдям, а ОСОБА_3 бере участь у житті дитини та комунікує із закладом освіти.

Рішення виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167 «Про затвердження висновку про встановлення факту утримання та виховання малолітнього пасинка», яким затверджено висновок про встановлення факту утримання та виховання вітчимом ОСОБА_3 малолітнього пасинка ОСОБА_4 .

Висновок органу опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, затверджений рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167, у якому зазначено про проживання позивача однією сім`єю з матір`ю дитини та дитиною, а також про участь позивача у вихованні та утриманні пасинка.

Довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відділу обслуговування громадян № 467, від 17 березня 2026 року, б/н, видана ОСОБА_2 , про те, що станом на 17 березня 2026 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 04 березня 2026 року, б/н, яка підтверджує здійснення платежу, пов`язаного з оплатою послуг для ОСОБА_4 .

Довідка фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 від 22 березня 2026 року № 1, відповідно до якої за договором про надання послуг від 16 січня 2026 року № 05/26 ОСОБА_3 оплачено послуги з проведення 23 корекційно-розвиткових занять для ОСОБА_4 на суму 8050 грн.

Рахунок-фактура від 15 січня 2026 року № 05/26, виданий ФОП ОСОБА_10 , на суму 8050 грн за корекційно-розвиткові заняття для ОСОБА_4 .

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд виходить із того, що вони підтверджують факт сімейного проживання, наявність шлюбних відносин між позивачем і матір`ю дитини, позбавлення біологічного батька батьківських прав, наявність заборгованості зі сплати аліментів, участь позивача ОСОБА_3 у шкільному житті та оплату окремої послуги для дитини.

Водночас ці докази у своїй сукупності не підтверджують, що ОСОБА_4 перебуває саме на утриманні позивача, а допомога позивача є постійним, систематичним, основним або переважним джерелом засобів існування дитини.

Крім того, наданими доказами не підтверджено наявності передбачених ч. 1 ст. 268 СК України умов для виникнення у вітчима обов`язку утримувати пасинка, зокрема того, що мати дитини з поважних причин не може надавати сину належного утримання.

Норми права, які застосовує суд

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не приймає таке визнання як підставу для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток.

Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, із системного аналізу ст. 141, 166, 180, 260 та 268 СК України вбачається, що право вітчима брати участь у вихованні пасинка не є тотожним юридичному факту перебування пасинка на утриманні вітчима. Також саме по собі спільне проживання вітчима з дитиною та участь у її вихованні не означає автоматичного виникнення факту перебування дитини на утриманні вітчима.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належить до окремої сфери правового регулювання. Саме по собі посилання представника позивача, адвоката Білоконя Р.А. на необхідність судового рішення для вирішення питань, пов`язаних із ТЦК та СП, не доводить наявності юридичного факту перебування дитини на утриманні позивача ОСОБА_3 ..

Суд у цій справі не вирішує питання надання або ненадання позивачу ОСОБА_3 відстрочки, а лише перевіряє, чи доведено заявлений у позові юридичний факт.

Практика Верховного Суду, яку враховує суд

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17 та від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19 сформульовано правовий підхід, відповідно до якого повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги особи, яка його утримує. Якщо особа мала інші джерела забезпечення, суд повинен з`ясувати, чи була допомога особи, яка нібито здійснювала утримання, постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що така допомога не була одноразовою чи епізодичною, а надавалася систематично протягом певного періоду часу. Основне значення допомоги підлягає встановленню шляхом порівняння розміру допомоги з боку особи, яка нібито утримує, з іншими доходами, виплатами чи джерелами забезпечення особи, щодо якої встановлюється факт перебування на утриманні.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 160/11228/23 зазначено, що особа, перебуваючи у шлюбі з матір`ю дітей, має право брати участь у вихованні таких дітей за умови проживання однією сім`єю. Водночас обов`язок щодо утримання дітей як вітчима виникає лише за умов, визначених ч. 1 ст. 268 СК України, тобто якщо у дітей немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів чи сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, провадження № 14-132цс23, звернула увагу, що факт, пов`язаний із вихованням дитини, не може встановлюватися у безспірному порядку або за домовленістю дорослих осіб, якщо таке встановлення може вплинути на права та інтереси дитини або іншого з батьків, оскільки у таких питаннях першочергове значення має дотримання найкращих інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 353/886/24 зазначено, що вирішення питання про перебування пасинка на утриманні вітчима не може здійснюватися без урахування сімейного статусу дитини, наявності в неї біологічних батьків, обсягу їхніх прав та обов`язків щодо дитини, а також впливу встановлення такого факту на права та інтереси дитини і її батьків.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 670/373/24 зроблено висновок, що доведення факту утримання дитини вітчимом пов`язане з настанням або існуванням обставин, за яких мати та батько пасинка не виконують своїх батьківських обов`язків, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьками своїх батьківських обов`язків та впливає на права й інтереси цих осіб, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Отже, право вітчима брати участь у вихованні пасинка, спільне проживання з ним однією сім`єю та надання окремої матеріальної допомоги не є тотожними юридичному факту перебування дитини саме на утриманні вітчима. Для встановлення такого факту необхідно довести, що допомога вітчима мала не епізодичний, а систематичний характер, була реальною, істотною та основною у забезпеченні потреб дитини, а також що інші особи, на яких законом покладено обов`язок утримання дитини, відсутні або з поважних причин не можуть надавати їй належного утримання. Зазначені правові висновки дають підстави для висновку, що у справах цієї категорії суд повинен встановити не лише факт спільного проживання, участі у вихованні чи епізодичної матеріальної допомоги, а саме факт постійного, систематичного та основного матеріального забезпечення дитини позивачем.

Оцінка суду та мотиви відмови в позові

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю дитини ОСОБА_2 , їхньою спільною дитиною та ОСОБА_4 , бере участь у певних аспектах виховання дитини, комунікує із закладом освіти, супроводжує дитину до школи, а також оплатив корекційно-розвиткові заняття для дитини на суму 8050 грн.

Водночас встановлені обставини підтверджують лише сімейне проживання, фактичну участь позивача ОСОБА_3 у житті дитини ОСОБА_4 та здійснення одного підтвердженого платежу, але не підтверджують, що ОСОБА_4 перебуває саме на утриманні позивача.

Суд звертає увагу, що для встановлення факту перебування дитини на утриманні позивача ОСОБА_3 необхідно довести, що допомога позивача має постійний, систематичний та основний характер, є істотним або переважним джерелом забезпечення потреб дитини ОСОБА_4 , а також що інші особи, які за законом зобов`язані утримувати дитину, не забезпечують її належного утримання або з поважних причин не можуть цього робити.

Позивачем ОСОБА_3 та його представником, адвокатом Білоконем Р.А., не надано доказів його майнового стану позивача, зокрема довідок про доходи, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про отримані доходи, банківських виписок, документів щодо працевлаштування, підприємницької діяльності, розміру стабільного доходу, майнових активів або інших доказів, які давали б суду можливість встановити, що саме позивач має реальну та стабільну фінансову можливість утримувати дитину та фактично здійснює таке утримання як основний утримувач.

Не надано також доказів регулярного придбання позивачем ОСОБА_3 продуктів харчування, одягу, ліків, засобів догляду, оплати лікування, навчання, реабілітації, комунальних послуг чи інших щомісячних витрат саме на користь ОСОБА_4 за певний тривалий період.

Єдиний підтверджений платіж на суму 8050 грн за корекційно-розвиткові заняття, підтверджений довідкою ФОП ОСОБА_10 від 22 березня 2026 року № 1, рахунком-фактурою від 15 січня 2026 року № 05/26 та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 24 березня 2026 року, б/н, свідчить про надання позивачем ОСОБА_3 окремої матеріальної допомоги дитині. Однак такий платіж не доводить систематичного, постійного та основного характеру утримання. Для правової категорії «перебування на утриманні» одноразове або епізодичне фінансування окремої послуги не є достатнім доказом того, що дитина перебуває саме на утриманні особи, яка здійснила такий платіж.

Довідка Князівського ліцею Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 25 серпня 2025 року № 01-22/44 підтверджує участь позивача ОСОБА_3 у шкільному житті дитини ОСОБА_4 , комунікацію з педагогами, участь у батьківських зборах та супровід дитини. Однак вказаний доказ не містить відомостей про систематичне матеріальне забезпечення дитини позивачем, розмір витрат позивача на дитину, їх періодичність, співвідношення з іншими джерелами забезпечення дитини або про те, що допомога позивача є основним чи переважним джерелом засобів існування ОСОБА_4 . Крім того, зазначена довідка не підтверджує наявності передбачених ч. 1 ст. 268 СК України умов для виникнення у вітчима обов`язку утримувати пасинка, зокрема того, що мати дитини з поважних причин не може надавати сину належного утримання.

Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 25 серпня 2025 року № 70 підтверджує факт проживання дитини у складі сім`ї, але сам по собі не доводить перебування ОСОБА_4 на утриманні позивача ОСОБА_3 , оскільки не містить аналізу джерел доходів сім`ї, розміру щомісячних витрат на дитину, участі кожного з дорослих членів сім`ї у матеріальному забезпеченні дитини.

Висновок органу опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, затверджений рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167, суд оцінює у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки такий висновок не має для суду наперед встановленої сили та підлягає перевірці на предмет повноти, обґрунтованості й відповідності іншим доказам.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що органом опіки та піклування зазначено про проживання ОСОБА_3 однією сім`єю із ОСОБА_2 , їхньою спільною дитиною та ОСОБА_4 , а також про участь позивача у вихованні та утриманні малолітнього пасинка.

Водночас наведений висновок містить лише загальне твердження про участь позивача у вихованні та утриманні ОСОБА_4 і не містить конкретизованих відомостей про систематичне матеріальне забезпечення дитини саме позивачем, розмір витрат позивача на дитину, їх періодичність, тривалість і регулярність, співвідношення таких витрат з іншими джерелами забезпечення дитини, а також не підтверджує, що допомога позивача ОСОБА_3 є основним, постійним або переважним джерелом засобів існування ОСОБА_4 .

Крім того, вказаний висновок не містить належного аналізу наявності передбачених ч. 1 ст. 268 СК України умов для виникнення у вітчима обов`язку утримувати пасинка, зокрема не підтверджує, що мати дитини ОСОБА_2 з поважних причин не може надавати сину ОСОБА_4 належного утримання.

Навпаки, у судовому засіданні встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 проживає разом із сином ОСОБА_4 , бере участь у його вихованні, догляді, піклуванні та розвитку, отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, а також, за її поясненнями, працює неофіційно та має дохід.

Суд також враховує пояснення представника відповідача ОСОБА_1 про те, що висновок органу опіки та піклування був підготовлений, зокрема, з урахуванням одного платежу за корекційно-розвиткові заняття для дитини. Однак сам по собі факт здійснення такого платежу не свідчить про постійний, систематичний та основний характер матеріального забезпечення дитини позивачем ОСОБА_3 .

За таких обставин суд не може покласти зазначений висновок органу опіки та піклування в основу рішення про задоволення позову, оскільки він не підтверджує ключову обставину предмета доказування у цій справі перебування ОСОБА_4 саме на утриманні позивача ОСОБА_3 , а також не усуває обов`язку позивача довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відділу обслуговування громадян № 467, від 17 березня 2026 року, б/н, підтверджує, що ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю. Ця обставина підтверджує наявність у дитини особливих потреб та джерела соціальної підтримки, але водночас свідчить, що дитина має інші джерела матеріального забезпечення, які суд повинен враховувати при вирішенні питання про перебування на утриманні позивача ОСОБА_11 .

Суд також враховує, що мати дитини ОСОБА_2 проживає разом із сином ОСОБА_4 , здійснює за ним догляд, піклується про нього, бере участь у його вихованні, розвитку та забезпеченні повсякденних потреб. Крім того, ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, а також у судовому засіданні пояснила, що працює без офіційного оформлення та має дохід.

Зазначені обставини свідчать про наявність участі матері у матеріальному та нематеріальному забезпеченні дитини і не підтверджують, що вона з поважних причин не може надавати сину належного утримання.

Отже, матеріали справи не підтверджують, що мати дитини ОСОБА_2 не виконує або не може виконувати свій обов`язок щодо утримання та виховання сина ОСОБА_4 .

Позбавлення біологічного батька ОСОБА_7 батьківських прав заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року у справі № 555/2004/25, провадження № 2/555/538/25, а також наявність заборгованості зі сплати аліментів є юридично значущими обставинами, які свідчать про неналежне виконання ним батьківських обов`язків. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Отже, позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав не означає автоматичного припинення його обов`язку утримувати дитину та не доводить автоматично, що дитина перебуває на утриманні позивача.

Суд не заперечує, що між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склалися фактичні сімейні відносини, а позивач бере участь у житті, вихованні, догляді та розвитку дитини. Така участь узгоджується з положеннями ст. 260 СК України, відповідно до якої вітчим, який проживає однією сім`єю з малолітнім чи неповнолітнім пасинком, має право брати участь у його вихованні.

Водночас участь вітчима у вихованні пасинка, спільне проживання з ним та надання окремої допомоги не є тотожними юридичному факту перебування дитини на утриманні вітчима. Для встановлення такого факту необхідно довести, що матеріальне забезпечення з боку позивача має постійний, систематичний та основний характер, а також наявність умов, передбачених ч. 1 ст. 268 СК України, для виникнення у вітчима обов`язку утримувати пасинка.

Зокрема, під час розгляду справи позивачем ОСОБА_12 та його представником адвокатом Білоконем Р.А. не доведено, що мати дитини ОСОБА_2 з поважних причин не може надавати сину ОСОБА_4 належного утримання. Навпаки, судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом із сином, бере участь у його вихованні, догляді, піклуванні та розвитку, отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, а також, за її поясненнями в судовому засіданні, працює без офіційного оформлення та має дохід.

Крім того, відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес особи.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області як відповідач вчинила дії чи допустила бездіяльність, якими було порушено, не визнано або оспорено право чи охоронюваний законом інтерес позивача ОСОБА_3 .

Навпаки, рішенням виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03 квітня 2026 року № 167 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо встановлення факту утримання та виховання позивачем малолітнього пасинка ОСОБА_4 .

Отже, позивачем ОСОБА_3 не обґрунтовано, у чому саме полягає порушення, невизнання чи оспорювання його права з боку Березнівської міської ради, а також який спір про право існує між позивачем та відповідачем.

Суд також враховує, що, за поясненнями представника позивача, звернення до суду зумовлене необхідністю подальшого використання судового рішення у правовідносинах із територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо можливого оформлення відстрочки від призову під час мобілізації. Водночас територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не є відповідачем у цій справі, а питання наявності чи відсутності підстав для надання відстрочки не входить до предмета доказування у цьому цивільному провадженні.

За таких обставин сам по собі намір позивача використати судове рішення у правовідносинах з іншим суб`єктом не свідчить про наявність спору саме з Березнівською міською радою та не звільняє позивача ОСОБА_3 від обов`язку довести заявлені вимоги належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Водночас, перевіривши заявлені позовні вимоги по суті, суд дійшов висновку про їх недоведеність, оскільки надані докази не підтверджують, що ОСОБА_4 перебуває саме на утриманні позивача ОСОБА_3 , а матеріальна допомога останнього має постійний, систематичний, основний або переважний характер.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування малолітнього пасинка на утриманні та вихованні слід відмовити повністю.

Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 7, 121, 141, 150, 155, 166, 180, 260, 268 СК України, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування малолітнього пасинка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні та вихованні ОСОБА_3 відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_3 .

Відповідач: Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: 34600, Рівненська область, Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, 6, код ЄДРПОУ 04387823.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Ю. Собчук