Рішення № 137353329, 12.06.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/469/26

Провадження № 2/548/436/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у межах спрощеного позовного провадження у приміщенні суду м. Хорола цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Велікданов С.К., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Деал Фінанс Груп" за допомогою підсистеми "Електронний суд" 06.03.2026 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту та клопотанням про витребування доказів.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 19.04.2023 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 у електронній формі укладено договір позики № 78881527.

Відповідно до умов договору позичальнику шляхом перерахування коштів на банківську картку надано кредит в розмірі 11500,00 грн строком на 30 днів, процентна ставка - фіксована у розмірі 2,5% за 1 день (базова процентна ставка фіксована).

Дію вказаного кредитного договору було продовжено шляхом укладення 19.05.2023 додаткової угоди до договору, якою визначено строк, на який видано кредит - 35 днів з дати його надання.

03.07.2023 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги, в тому числі, за договором позики № 78881527.

05.12.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги, в тому числі, за договором позики № 78881527.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань по вказаному договору, станом на момент пред`явлення позову утворилася заборгованість у розмірі 41328,10 грн, з яких: 11500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 29828,10 грн - заборгованість за відсотками, яку позивач прохав стягнути з разом із судовими витратами із відповідачки.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 10.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з наданням відповідачці права протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати відзив на позов і всі письмові та електронні докази, задоволено клопотання представника позивача про витребування інформації від АТ КБ "Приватбанк" щодо належності банківської картки, на яку зараховано кредитні кошти, ОСОБА_1 , а також виписки по банківському рахунку за цією карткою за період з19.04.2023 по 22.04.2023.

Зазначена інформація надійшла до суду 03.04.2026.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідачки не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, слід вважати відповідачку ОСОБА_1 належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом із матеріалів справи та даних сторонами письмових доказів встановлено, що 19.04.2023 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 у електронній формі укладено договір позики № 78881527.

Відповідно до умов цього договору позичальниці шляхом перерахування коштів на банківську картку надано кредит в розмірі 11500,00 грн строком на 30 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 19.05.2023; процентна ставка - фіксована у розмірі 2,50% за 1 день користування кредитом, яка застосовується на весь період строку дії договору та нарховується на залишок заборгованості за тілом кредиту. Знижена процентна ставка - 0,875% в день, яка застосовується у відповідності до умов програми лояльності.

Дію вказаного договору позики було продовжено шляхом укладення 19.05.2023 додаткової угоди № 9327815 до цього договору, якою визначено строк, на який видано кредит - 35 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 24.05.2023. Інші умови залишаються незмінними.

Вказане підтверджується копією договору позики № 78881527 від 19.04.2023 та додаткової угоди № 9327815 до нього з додатками.

Підписання вказаних договору та додаткової угоди у електронному вигляді підтверджується довідкою про ідентифікацію, складеною первісним кредитором.

Відповідно до копії платіжної інструкції від 19.04.2023, цього ж дня на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належна ОСОБА_1 , було перераховано кошти в сумі 11500,00 грн. Належність цієї картки відповідачці та факт зарахування коштів підтверджується також повідомленням АТ КБ "Приватбанк" від 19.03.2026, наданого на запит суду та випискою з рахунку за цією карткою за період з 19.04.2023 по 22.04.2023.

03.07.2023 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги, в тому числі за договором позики № 78881527, що підтверджується копією цього договору факторингу та витягу з Реєстру прав вимоги № 05/09/23 до нього. Згідно з цим реєстром та розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість ОСОБА_1 становить 41328,10 грн, з яких: 11500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 29828,10 грн - заборгованість за відсотками. Як вбачається із вказаного розрахунку, в рахунок оплат за кредитом (процентами) відповідачка 19.05.2023 внесла кошти в сумі 503,15 грн.

05.12.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги, в тому числі, за договором позики № 78881527, що підтверджується копією цього договору факторингу та витягу з Реєстру прав вимоги № 05/12/25 до нього, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 залишилася незмінною та становить 41328,10 грн.

Як вбачається із позовної заяви та розрахнку заборгованості, виготовленому позивачем, останній після отримання права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 додаткових нарахувань не здійснював і станом на момент звернення із позовом до суду заборгованість останньої становить 41328,10 грн, з яких: 11500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 29828,10 грн - заборгованість за відсотками, яку він прохає стягнути із останньої на свою користь разом із судовими витратами. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка оплат за кредитом ні ТОВ "Сіроко фінанс", ні позивачу не вносила.

Норми права, застосовані судом.

Згідно із ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом, в той же час відповідачкою не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги позивача до ОСОБА_1 .

Договір позики № 78881527 від 19.04.2023, додаткова угода до нього та договори факторингу є чинними, доказів повного погашення заборгованості ні позивачу, ні іншим кредиторам відповідачкою не надано.

Отже, позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржниці ОСОБА_1 .

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

При укладенні цього договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала з первісним кредитором вказаного вище договору кредиту.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк в повному об`ємі не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).

Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором).

Щодо розміру цієї заборгованості суд вважає за необхідне зазначити таке.

Заборгованість за вказаним кредитним договором визначена позивачем у розмірі, на який останній отримав право відповідно до вищевказаних договорів факторингу, тобто подальші нарахування ним не здійснювалися.

Однак, судом встановлено, що заборгованість відповідачки за вищевказаним договором позики, що нарахована первісним кредитором, виходить за межі строку дії договору, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків за користування кредитними коштами первісним кредитором здійснювалося з 19.04.2023 по 22.08.2023, тоді як умовами договору позики та додаткової угоди до нього визначено строк дії договору - 35 днів, тобто до 24.05.2023. Загальна вартість кредиту станом на 24.05.2023 мала становити 15021,88 грн, з яких 11500,00 грн - тіло кредиту, 3521,88 грн - проценти за користування кредитними коштами.

В рахунок оплат за кредитом відповідачка внесла кошти в сумі 503,15 грн 19.05.2023.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами на 35 днів, доказів того, що позичальниця ініціювала подальше продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.

За таких умов суд не бере до уваги нарахування за позикою, здійснені після 24.05.2023.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати плату за користування позикою.

З наданого первісним позикодавцем розрахунку заборгованості вбачається, що з 19.04.2023 по 23.05.2023 включно (35 днів) проценти нараховані за процентною ставкою 0,875% в день (що передбачено умовами договору), та розмір таких процентів складає 3501,75 грн, що є обґрунтованим та відповідає умовам договору позики та додаткової угоди до нього.

Також суд звертає увагу, що сторонами у п. 2.1 Додаткової угоди від 19.05.2023 визначено, що орієнтована загальна вартість позики становить 15021,88 грн і це погоджено сторонами.

Отож суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначивши суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного строку кредитування, вважає за необхідне визначити заборгованість відповідачки за вказаним договором позики за тілом кредиту та правомірно нарахованими відсотками у сумі 15022,05 грн (11500 + 3522,05).

Із урахуванням внесення оплати за кредитом в сумі 503,15 грн відповідачкою, загальна сума заборгованості має становити 14518,90 грн.

За таких умов суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 14518,90 грн.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 23.02.2026.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 35,13% сплаченого позивачем судового збору на підставі платіжної інструкції від 23.02.2026, що становить 935,30 грн.

Крім того, позивач прохає про стягнення із відповідача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Отже, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, представник позивача додав копії договору № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О., витягу з акту № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 4500,00 грн, платіжної інструкції від 16.01.2026 про оплату послуг за договором № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 та ордеру про надання правничої допомоги серії АХ № 1287256.

Оскільки витрати на правничу допомогу підтверджуються наданими до справи письмовими доказами, відповідачка не надала до суду мотивованого клопотання про зменшення їх розміру, суд доходить висновку про їх доведеність стороною позивача та стягнення їх вартості відповідно до розміру задоволених позовних вимог (35,13%), що складає 1580,85 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 623, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 141, 263- 265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором позики № 78881527 від 19.04.2023 у розмірі 14518 (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 935 (дев`ятсот тридцять п`ять) грн 30 коп та 1580 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят) грн 85 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", юридична адреса: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф. 40/3 Київської області, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий