Ухвала суду № 137352968, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.06.2026Справа № 554/8804/26 Провадження № 1-кс/554/7905/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025170000000676 від 17.07.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.384, ч.3 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотання про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 12025170000000676 від 17.07.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 ч.1 ст.384, ч.3 ст.191 КК України.

26.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено заочно про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.1 ст.384, ч.3 ст.191 КК України.

Під час здійснення заходів спрямованих на встановлення місця знаходження підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній в грудні 2024 року незаконно перетнув державний кордон України поза межами пункту пропуску та може перебувати на території Республіки Польща, Федеративної Республіки Німеччина та Швейцарської Конференції у зв`язку з чим 28.04.2025 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

04.06.2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтава відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

11.12.2025 поліцією м. Ашаффенбург затримано ОСОБА_5 та компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина прийнято рішення про видачу (екстрадицію) до України громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

08.06.2026 о 19 год. 07 хв. компетентними органами Федеративної Респу бліки Німеччина, на українсько-польському кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» («Корчова») Львівської області видано підозрюваного громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого одразу затримано. Того ж дня, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні відновлено.

08.06.2026 за результатом складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, при проведеному особистому обшуку затриманого ОСОБА_5 , виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 150 євро 93 центів, які поміщено до сейф-пакета НПУ № NPU5779838.

09.06.2026 вищезазначені грошові кошти постановою слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 визнано речовим доказом, оскільки вони мають доказове значення у кримінальному провадженні.

З метою проведення повного, всебічного та неупередженого розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, збереження слідової інформації, у зв`язку з проведенням ряду експертиз та встановлення всіх обставин вчиненого злочину, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 150 євро 93 центи, з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надіслав до суду заяву, в якій розгляд скарги просив проводити без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Постановою слідчого від 09.06.2026 року вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_5 майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12025170000000676 від 17.07.2025 року.

Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Слідчим доведено, що вилучені 08.06.2026 року в ході особистого обшуку ОСОБА_5 під час його затримання грошові кошти в сумі 150 євро 93 центи є доказом злочину, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.

Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені вході особистого обшуку під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: грошові кошти в сумі 150 євро 93 центів, які поміщено до сейф-пакета НПУ № NPU5779838, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1