Ухвала суду № 137352340, 12.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/8225/24

Провадження № 1-кс/552/1091/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 м. Полтава

Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якої дії адвокат ОСОБА_6 , про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 09.06.2026 надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24.04.2026 накладено арешт зокрема, на транспортний марки CHEROLET, модель TRAX, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

В своєму клопотанні просить частково скасувати арешт у частині заборони користування транспортним засобом марки CHEROLET, модель TRAX, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_5 зі збереженням арешту в частині заборони його відчуження та розпорядження.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 повністю підтримав подане до слідчого судді клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Детектив в судовому засіданні в задоволенні клопотання просив відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, думку детектива, розглянувши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Встановлено, що підрозділом Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024171010000037 від 04.10.2024, за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24.04.2026 в справі № 552/8225/24, провадження № 1-кс/552/7716/26, клопотання про арешт майна задоволено, накладено в кримінальному провадженні № 72024171010000037 від 04.10.2024 арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема:

-з позбавленням права розпорядження та відчуження об`єкту нерухомого майна, а саме - земельна ділянка з кадастровим номером 7120380500:02:001:0003, площею 1,4026 га, реєстрований номер нерухомого майна 685516571203;

-з позбавленням права розпорядження, користування та відчуження рухомого майна, а саме: транспортний засіб марки LINCOLN, модель MKX, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 та транспортний засіб марки CHEROLET, модель TRAX, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, заявник обґрунтовує його тим, що потреба у подальшому застосування арешту в частині користування транспортним засобом відпала, а також тим, що таке обмеження є необґрунтованим.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею встановлено, що 24.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Положеннями ч. 6 цієї ж статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Санкції ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 255 КК України, в яких підозрюється особа, передбачають покарання у вигляді, зокрема конфіскації майна, при цьому завдана державі шкода органом досудового розслідування визначена в сумі 56 833 053,26 грн.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Станом на час вирішення даного клопотання відсутні будь-які підстави вважати, що в подальшому в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Щодо тверджень адвоката про співмірність арешту судом враховується таке.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна.

Слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовані.

З урахуванням характеру кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту, в тому числі і частково, та приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_5 є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_6 , про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1