Рішення № 137352147, 11.06.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/406/26

Єдиний унікальний номер 741/2058/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Мічурінець», що знаходиться на території Носівської міської ради (раніше Держанівської сільської ради Носівського району) Чернігівської області, площею 4,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало їй на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0221376, виписаного та виданого на підставі рішення Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 01.07.1996 року № 155, Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, який був зареєстрований 20.08.1996 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 376.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

ОСОБА_4 доглядав за нею до смерті, дивився за господарством до і після її смерті, після смерті здійснював її поховання, тобто вступив в фактичне управління та володіння спадковим майном померлої і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вважається таким, що прийняв спадщину.

Інші спадкоємці, які б претендували на спадщину після померлої - відсутні. При зверненні до нотаріуса за оформленням спадкових прав після померлої на дану земельну частку (пай), нотаріусом було оглянуто поданий пакет документів та роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на дане спадкове майно, в зв`язку з тим, що позивач не звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , відсутні документи, які б підтверджували факт вступу його у фактичне управління та володіння спадковим майном померлої, а також відсутній оригінал сертифікату про право на земельну частку (пай).

Одночасно нотаріус роз`яснив про можливість оформлення спадкових прав в судовому порядку.

Представник позивача просив суд:

- встановити факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;.

- визнати за ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,07 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0221376, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 376 від 20.08.1996, у порядку спадкування за заповітом після її смерті.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11 грудня 2025 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2026 року.

24 лютого 2026 року справа не розглядалася у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ляшка Р.С. у відпустці. Судове засідання відкладено до 16 квітня 2026 року.

Позивач та його представник у судовому засідання 16 квітня 2026 року позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі. Представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була мачухою батька позивача. Батьки позивача та ОСОБА_1 допомагали ОСОБА_3 особисто та по домогосподарству. Позивач здійснив поховання ОСОБА_3 після її смерті, на даний час доглядає за домогосподарством останньої та її могилою. За життя ОСОБА_3 склала заповіт на позивача, але останній після її смерті не звертався з заявою про прийняття спадщини.

Позивач підтведив доводи свого представника.

Представник відповідача Носівської міської ради у судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» надіслала до суду заяву у якій просила розглядати справу без участі представника міської ради, за наявними в ній матеріалами та дослідженими в судовому засіданні доказами, рішення суду винести на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний у судовому засіданні 16 квітня 2026 року свідок ОСОБА_5 надав суду показання, що ОСОБА_1 його рідний брат. ОСОБА_3 була мачухою їх батька. Останню він знає з дитинства, оскільки вона жила по сусідству. ОСОБА_3 виховувала їх з братом змалку. Вони допомагали їй по господарству. За ОСОБА_3 доглядали їх батьки та ОСОБА_1 . Поховання ОСОБА_3 здійснили батьки та брат ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 він та брат ОСОБА_1 доглядають за її господарством, могилою.

Допитана у судовому засіданні 16 квітня 2026 року свідок ОСОБА_6 надала суду показання, що ОСОБА_1 її чоловік. Сім`я чоловіка та ОСОБА_3 були як одна сім`я, проживали поруч. Вони допомагали їй по господарству. Коли ОСОБА_3 захворіла доглядали за нею батьки чоловіка. Поховання ОСОБА_3 здійснювали свекор, свекруха, які вже також померли та ОСОБА_1 . На даний час вони доглядають за дворищем ОСОБА_3 , її могилою.

Протокольною ухвалою суду від 16 квітня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04 травня 2026 року.

04 травня 2026 року справа не розглядалася у зв`язку з зайнятістю головуючого судді у іншому провадженні. Судове засдання призначене на 02 червня 2026 року.

02 червня 2026 року справа не розглядалася у зв`язку з зайнятістю головуючого судді у іншому провадженні. Судове засдання призначене на 11 червня 2026 року.

11 червня 2026 року у судове засідання позивач та його представник не з`явилися. У матеріалах справи міститься заява у якій представник позивача вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити та провести розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання 11 червня 2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, щоОСОБА_3 на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації № 155 від 01.07.1996 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0221376, розміром 4,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї часки в натурі (на місцевості) із земель КСП «Мічурінець» на території Держанівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0221376 ОСОБА_3 до 2013 року не видавався. Вартість земельної частки (паю) по КСП «Мічурінець» станом на 01.01.2025 складає 67 542,71 грн., що підтверджується копією листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від № 29-25-0.3-3272/2-25 від 09.06.2025 (а.с. 10).

У газеті «Вісті»№ 46 (9549) від 18 листопада 2017 року розміщено оголошення про втрачений сертифікат на земельну частку (пай) серії ЧН № 0221376, виданий на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 11 на зв.).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 лютого 1998 року (а.с. 7).

З довідки Виконкому Держанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області № 587 від 22 листопада 2017 року вбачається, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживала одиноко та була зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Мічурінець», що знаходиться на території Носівської міської ради (раніше Держанівської сільської ради Носівського району) Чернігівської області.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

29 грудня 1997 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Держанівської сільської ради народних депутатів Носівського району Чернігівської області Безнощенко Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 94, яким свій будинок з надвірними будівлями і все майно, що буде йому належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право заповідала ОСОБА_1 (а.с. 12).

Заповіт є чинним, його не змінено й не скасовано, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 32-41).

З повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області № 2814/01-11 від 26 листопада 2025 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилася (а.с. 28, 30).

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Отже, відповідно до ст.ст. 534, 549 ЦК УРСР ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області №172 від 10 червня 2025 року (а.с. 9) та показаннями свідків наданими у судовому засіданні.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Киреєвою Л.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) площею 4,07 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Мічурінець» в адміністративних межах Носівської міської ради (раніше Держанівської сільської ради Носівського району) Чернігівської області, що належало їй на підставі сертифікату серії ЧН № 0221376, оскільки ОСОБА_1 не звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , також відсутні документи, які б підтверджували факт вступу його у фактичне управління та володіння спадковим майном померлої та оригінал сертифікату про право на земельну частку (пай), що підтверджується копією постанови № 690/02-31 від 05 листопада 2025 року (а.с. 14).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Видача дубліката чи повторного сертифіката на право на земельну частку (пай) законодавством не передбачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 524, 525, 529, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1223, 1268, 1297 ЦК України, ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247, 315, ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Носівської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 4,07 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0221376, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 376 від 20 серпня 1996 року, в порядку спадкування за заповітом після її смерті.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул. Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область.

Повний текст рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко