Рішення № 137351934, 11.06.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/813/26

Провадження № 2/740/1182/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіда О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжин у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ніжинської міської нотаріальної контори, обов`язки якої виконує Бахмацька державна нотаріальна контора, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Бахмацької державної нотаріальної контори щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 31 травня 2025 року № 413/01-14 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та прийняти рішення передбаченого положення Закон України «Про нотаріат» та зобов`язати розглянути вказану заяву.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_3 , яка за життя залишила заповіт, відповідно до умов якого 3/5 частик житлового будинку АДРЕСА_1 заповіла йому.

До складу спадщини після померлої ОСОБА_3 , також увійшли 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що складались з вітальні 2-1 площею 11.4 кв. м та житлової кімнати 2-2 площею 13.6 кв. м та не були успадковані іншим спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 .

Враховуючи, що інший спадкоємець за заповітом не прийняв спадщину, 13 серпня 2019 р., позивач через свого представника звернувся до Бахмацької державної районної нотаріальної контори, яка виконувала функції Ніжинської міської державної нотаріальної контори Чернігівської області, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Ніжинської міської нотаріальної контори Чернігівської області від 19 серпня 2019 р., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/5 частини вказаного будинку у зв`язку з наявністю спору про право стосовно спадкового будинку, який перебуває на розгляді в суді.

Безпосередньо з позовними заявами до суду звернувся ОСОБА_2 , який намагався визнати право власності на частку в зазначеному вище будинку, за набувальною давністю, також встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанов Чернігівського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у справ №740/1665/22 та від 17 жовтня 2023 року у справі № 740/4961/21. ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позовів. В обох справах судом апеляційної інстанції було встановлено, що 25 липня 2005 року позивач подав заяву до Ніжинської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і йому 11 січня 2006 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Також судами було встановлено, що позивач звертався до Ніжинської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини відносно 2/5 часток будинку за АДРЕСА_1 , проте свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану частку будинку не видавалося, у зв`язку з наявністю спору про право стосовно спадкового будинку. Оскільки спори щодо спадкового майна були вирішені судами і подальших підстав для зупинення відкладення нотаріальних дій не існувало, в травні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину відносно спадкування 2 часток будинку АДРЕСА_1 , оскільки є єдиним спадкоємцем.

Зазначена заява надійшла до відповідача 31.05.2025 р. за вх. № 413/02-14 однак даного часу ніяких дій щодо видачі свідоцтва, або винесення постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії не вчинено. Нотаріальною конторою також не надано інформації відносно необхідності оплати нотаріальної дії, сплати податків чи надання додаткових документів задля вчинення такої нотаріальної дії. В свою чергу в червні 2025 року позивач отримав від відповідача лист, датований 03.06.2025 вих. № 412/02-14. Даний лист хоча і містить посилання на відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з формальних причин, однак за своєю формою не підлягає оскарженню судовому порядку відповідно до норм Закону України «Про нотаріат».

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2026 року позов прийнято до розгляду та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначити справу до підготовчого засідання з викликом учасників справи на 12 год 00 хв 13 березня 2026 року.

10 березня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , подане представником адвокатом Семенок В.І., який просив залучити його до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у зв`язку з чим відкласти підготовче засідання. Клопотання мотивоване тим, що необхідність його участі у даній справі викликано порушенням позивачем ОСОБА_1 його прав та інтересів як фактичного власника та спадкоємця за законом на нерухоме майно, на яке претендує позивач. Зауважує, що підставою для залучення його до участі у справі є судові рішення щодо спірного майна справи №740/517/18, №740/3305/20, №740/4961/21, №740/1665/22, №740/403/23, №740/1081/23, №740/4405/23, №740/4086/25.

Від позивача надійшло заперечення на клопотання про залучення третьої особи, мотивоване тим, що клопотання ОСОБА_5 є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду з позовами та намагався визнати право власності на частку в будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю, а також встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини задля спадкування вказаного будинку, відповідно до постанови Чернігівського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у справі № 740/1665/22 та від 17 жовтня 2023 року у справі № 740/4961/21, ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позовів, тобто в ОСОБА_5 відсутні як спадкові так і інші права щодо будинку АДРЕСА_1 . Крім того, в порушення вимог ст. 54 ЦПК України, ОСОБА_2 не надав суду доказів про направлення копії клопотання про залучення третьою особою іншим учасникам справи.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2026 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 ; підготовче засідання відкладено до 12 год 30 хв 07 квітня 2026 року.

01 квітня 2026 року надійшли пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - адвоката Семенка В.І. щодо позову. Вважав, що заявлений позивачем ОСОБА_1 позов не підлягає задоволенню. Посилався на те, що позивач замовчує наявність ряду судових рішень, в яких зазначена відсутність у нього права на 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадкоємця за законом, та унеможливлює видачу йому нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену частку будинку. Крім того, у листі Бахмацької державної нотаріальної контори № 412/02-14 від 03.06.2025 нотаріус зазначив причини неможливості видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом. Зауважив, що звертаючись із даним позовом до суду, ОСОБА_1 не врахував, що суд не може зобов`язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» . Такий висновок викладено, зокрема, у постанові КЦС ВС від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року підготовку справи закінчено; справу призначено до розгляду по суті на 143 год 45 хв 12 травня 2026 року.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Від представника позивача завідувача державної нотаріальної контори Кухти Т. у справі міститься лист, в якому вона у вирішенні справи покладається на розсуд суду, просить розглянути без їх участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 червня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено і визначено йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном три місяці (а. с. 7).

ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва на спадщину. Постановою державного нотаріуса від 19 серпня 2019 року відмовлено спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/5 частки житлового будинку в АДРЕСА_1 , у зв`язку з наявністю спору про право стосовно спадкового будинку, який перебуває на розгляді в суді.

На письмову заяву ОСОБА_1 , яка надійшла до Бахмацької державної нотаріальної контори 31.05.2025 р. вх. № 413/02-14 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надано відповідь у вигляді листа за підписом державного нотаріуса Кухти Т. від 03 червня 2025 року за № 412/02-14 (а. с. 10).

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Статтею 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі Кодекс) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Кодексу).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом. Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій не є вичерпним.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», п. 1 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, вчинення нотаріальних дій нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або є підозра в тому, що ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти росії», від 05 травня 2011 року в справі «Ільяді проти росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії» свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. ст. 76, 77, 78-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки нотаріусом повинно бути прийнято вмотивоване рішення та визначений законом документ за зверненням громадянина.

Керуючись ст.ст. 12, 16, 76 81, 263 265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмацької державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмацької державної нотаріальної контори щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 31 травня 2025 р. вх.№ 413/02-14 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та прийняття рішення передбаченого положеннями Закону України «Про нотаріат».

Зобов`язати Бахмацьку державну нотаріальну контору розглянути по суті заяву, подану ОСОБА_1 31 травня 2025 року за № 413/02-14 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та прийняти рішення, передбачене Законом України «Про нотаріат».

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Бахмацька державно нотаріальна контора, вул. Героїв України, 36, м. Бахмач, Чернігівська область, 16501.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Роздайбіда