Рішення № 137351046, 11.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18057/25

Провадження № 2/357/872/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Сомок О.А.,

секретар судового засідання Пугач В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту , посилаючись на такі обставини.

23.06.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №8393436, згідно з умовами якого відповідач отримала грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувалась сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 3000,00 грн, строк кредиту 360 днів, процентна ставка 0,95% в день, комісія за надання кредиту 17,25% від суми кредиту, (що становить в грошовому еквіваленті 517,50 грн), у разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 грн за кожен день понадстрокового користування.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу.

Кредитодавець зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 11683,50 грн.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором №8393436 від 23.06.2025, укладеного з відповідачем, в сумі 11683,50 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3000,00 грн, 2166,00 заборгованість за процентами, 517,50 грн заборгованості за комісією та 6000,00 грн заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідачка заборгованість за договором кредиту не сплатила, тому позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості в розмірі 11683,50 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

09 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» .

01 січня 2026 року на адресу суду від АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду отримано витребувані докази .

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його присутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позов визнає частково, заперечує щодо нарахованої пені та вважає, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та завищеними.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено Договір надання коштів у кредит №8393436, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000 гривень, строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день.

Відповідно до п. 2.2.8 договору комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517.50 грн.).

Згідно із п. 10.1.1 договору, позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 з якою укладений договір №8393436 від 23.06.2025 ідентифікований товариством. Одноразовий ідентифікатор 038838. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 23.06.2025 12:14:40.

Відповідно до платіжної інструкції/операція вiд 23.06.2025, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок НОМЕР_1 , перераховано кошти у сумі 3000 гривень, що також підтверджено довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000002856 від 15.10.2025.

Згідно витребуваної судом інформації, АТ «ПУМБ» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , з виписки про рух коштів по зазначеній картці вбачається, що на картковий рахунок 23.06.2025 року надійшли кошти у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії №8393436 від 23.06.2025, сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 15.10.2025 по 24.10.2025 складає 11683,50 грн, з яких: 3000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 166,00 грн сума заборгованості за процентами; 517,50 грн сума заборгованості за комісією; 6000,00 грн сума заборгованості за пенею.

16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» («Фактор») укладений Договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №16/10/25-01 від 16.10.2025 до Договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8393436 від 23.06.2025 у сумі 11683,50 гривень.

Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні.

Матеріали справи не містять даних про погашення відповідачем суми заборгованості за кредитом.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі договору кредиту, які врегульовані главою 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад».

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, за змістом наведених вище положень закону слідує, що заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Матеріали справи свідчать про те, що позикодавець свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак остання зобов`язання належним чином не виконувала, щомісячні платежі не вносила, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість. Враховуючи зазначене, позикодавець має право вимагати достроково повернути кредит та сплатити проценти. Окрім того, відповідач визнала вимоги в частині стягнення заборгованості, окрім пені.

Таким чином, доведеною є заборгованість, що виникла за основним боргом кредиту в сумі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в сумі 2166,00 грн та 517,50 грн - заборгованість за комісією.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені по кредиту, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до Указу Президенту України № 64/2002 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час, а тому нарахування неустойки по кредиту у період з 20.12.2024 по дату подання позову є неправомірним.

За цих обставин у стягненні з відповідача нарахованої неустойки/пені в сумі 6000,00 грн необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань за договором кредиту.

Оскільки первісний кредитор своє право вимоги до відповідача за договором факторингу передав позивачу, у останнього виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за користування коштами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову частково. Всього стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у сумі 5683,50 грн, з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2166,00 грн сума заборгованості за процентами; 517,50 грн сума заборгованості за комісією.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №579940829.1 від 31.10.2025.

Окрім того, ТОВ «Фінпром Маркет» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у даній справі позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту №6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги від 25.08.2025, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №579939290.1 від 27.10.2025 згідно акту №7ФП приймання наданої правничої допомоги від 24.10.2025 за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025. З перелічених доказів встановлено, що витрати позивача на правову допомогу склали 4500,00 грн.

Оскільки позов задоволено на 48,65%, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1178,50 грн та витрати на правничу допомогу 2189,25 грн, а всього судових витрат на суму 3367,75 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором кредиту №8393436 в розмірі 5683,50 гривень (п`ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 50 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1178,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2189,25 грн, а всього стягнути 3367,75 гривень (три тисячі триста шістдесят сім гривень 75 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вулиця Садова, будинок 31/33, місто Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. А. Сомок