Рішення № 137350448, 12.06.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1030/26

Провадження № 2/674/955/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом, в якому просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 , а також просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 24 листопада 2015 року сторони перебувають у шлюбі, від спільного проживання мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя, втрати почуття любові один до одного, тому подальше збереження сім`ї між ними не можливе, шлюб носить лише формальний характер.

Збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. З огляду на викладене, позивачка просить її вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, термін на примирення не надавати, оскільки сім`я розпалась остаточно.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності з позовом згідний, просить шлюб розірвати, також згідний сплатити судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2015 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, про що зроблено актовий запис №223, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного проживання мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 .

Згідно із ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України та п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, примирення між подружжям є неможливим, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, за таких обставин по справі суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалась і зберегти її неможливо, а подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнає, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу.

При подачі до суду позову про розірвання шлюбу позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведеневище, визнання ОСОБА_2 позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що позивачці ОСОБА_1 із державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого нею судового збору в розмірі 665,60 грн.

Така ж сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Щодо вимог про стягнення з відповідача в користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення усправі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що витрати позивачки на правничу допомогу складають 4000,00 грн. і підтверджуються наданими доказами: Договором про надання правової допомиги від 12 травня 2026 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Антал Лілією Володимирівною; актом №15/05 про приймання - передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 12 травня 2026 року, згідно якого вбачається, що вартість послуг адвоката скадає 4000,00 грн., з яких усна консультація -1000,00 грн., підготовка позовної заяви до суду 3000,00 грн.; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХМ №000419 виданим ОСОБА_7 ; квитанцією про оплату послуг, згідно якої сплачено 4000,00 грн. 15.05.2026 року.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, а також те, що відповідач не просить про зменшення розміру таких витрат, а згідний сплатити, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.105, 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 13, 18, 81,141,142, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений 24 листопада 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, про що зроблено актовий запис №223, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 223- розірвати.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , із державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. сплаченого нею згідно із квитанцією №1.660622159.1 від 12.05.2026 року на р/р UA428999980313171206000022655, ЄДРПОУ:37971775, банк отримувача: ГУК у Хмельницькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивачка ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя Ю. Е. Шафікова