Ухвала суду № 137350375, 08.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/17827/19

н/п 2-в/766/35/26

УХВАЛА

про відновлення втраченого судового провадження

08 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відновлення втраченого судового провадження у справі №766/17827/19,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.04.2026 року через Електронний суд звернулася до суду із заявою, у якій просила відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №766/17827/19 у повному обсязі.

В обґрунтування заяви вказала, що 09.11.2021 року рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним відмовлено. Вказала, що фактично, суд ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд визнав встановленими є недоведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи. З огляду на викладене, нею 20.12.2021 року складено та подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду. Однак, з 24 лютого 2022 року процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду була зупинена у зв`язку із повномасштабною агресією російської федерації. Поряд з цим, після деокупації м. Херсона та відновлення роботи суду апеляційної інстанції, в ході проведення інвентаризації справ, виявлено відсутність цивільної справи №766/17827/19 та вона рахується втраченою. Враховуючи викладене, просила відновити втрачене судове провадження в повному обсязі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.04.2026 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд, запропоновано учасникам судового процесу до початку судового розгляду справи подати усі наявні у них документи, відповідно до яких можна відновити втрачене провадження, якщо такі наявні; витребувано з архіву Херсонського міського суду Херсонської області усю інформацію, що міститься по справі №766/17827/19 Херсонського міського суду Херсонської області, в тому числі у автоматизованій системі документообігу суду щодо стадій розгляду справи, ухвалення процесуальних рішень та усіх процесуальних рішень, що є за вказаною справою; відскановані подані сторонами заяви; наявні архівні звукозаписи судових засідань по справі.

28.04.2026 року з архіву Херсонського міського суду Херсонської області на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2026 року надано належним чином засвідчені копії ухвал та рішень, а також усю інформацію, що міститься по справі №766/17827/19, яка виготовлена з Автоматизованої системи документообігу суду.

11.05.2026 року представником заявниці електронною поштою подано заяву про проведення розгляду справи у відсутність, заяву просив задовольнити.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.05.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Тільненка В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільній справі №766/17827/19, з огляду на не подання доказів надіслання заяви всім сторонам у справі.

01.06.2026 року представником заявниці адвокатом Тільненко В.В. через Електронний суд подано заяву, у якій просив врахувати, що відмова у проведенні відеоконференції з формальних підстав є проявом надмірного формалізму та обмежує право на доступ до правосуддя; провести судовий розгляд справи за відсутності заявниці та її представника; визнати, що неявка заявниці та представника обумовлена виключно безпековою ситуацією, постійними обстрілами м. Херсона та Херсонської області в цілому, а також неможливістю безпечної участі у судовому засіданні; вважати позицію заявниці та її представника такою, що повністю підтримує подану заяву та всі подані до суду письмові докази.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомляли. Представник заявника просив проводити розгляд справи у відсутність.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали заяви, додані документи, встановлено наступне.

Щодо заяви представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Тільненка В.В. щодо надмірного формалізму з приводу відмови у задоволенні клопотання про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Положеннями частин 1, 2 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням сторони може постановити ухвалу про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Згідно із ч. 2 ст. 212 ЦПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за пять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд звертає увагу, що у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України у суду не має обов`язку забезпечувати участь сторін в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а суд, при наявності відповідної технічної можливості може постановити таку ухвалу. Дотримання судом вимог процесуального закону не може вважатися формалізмом.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду (ч. 1 ст. 489 ЦПК України).

Згідно зі ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

За змістом ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 494 ЦПК України, в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Згідно з ч. 1 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч. 2 ст. 494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

Обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Метою відновлення втраченого судового провадження у даній справі є оскарження рішення в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебувала цивільна справа №766/17827/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним, яка завершена ухваленням рішення.

Представником заявниці до заяви про відновлення втраченого судового провадження додано рішення суду від 09.11.2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 28.01.2022 року роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень (містять закриті відомості щодо сторін Особа_1, Особа_2, тощо), копію листа Херсонського апеляційного суду від 24.06.2026 р. на адвокатський запит про те, що справа №766/17827/19 рахується втраченою; копію апеляційної скарги від 20.12.2021 року.

В той же час, з наданих представником заявниці документів, відновленню підлягає лише подана ним апеляційна скарга від 20.12.2021 року на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2021 року (арк. справи 20-23).

Згідно наданих на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2026 року, зокрема про витребування доказів, архівом Херсонського міського суду Херсонської області документів, в Автоматизованій системі документообігу суду КП «Д3» наявні: відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , зареєстрований судом 11.02.2020 р. за вх. №13021 (арк. справи 35-36), клопотання про виклик та допит свідків подане адвокатом Тільненко В.В. 23.09.2020 р. (арк. справи 37), заява ОСОБА_1 про перерозподіл судової справи від 13.07.2021 р. (арк. справи 38), запит Херсонського апеляційного суду від 21.12.2021 року про витребування матеріалів цивільної справи №766/2692/18 (арк. справи 39-41), лист Херсонського міського суду Херсонської області від 18.01.2022 року про надіслання матеріалів цивільної справи №766/17827/19 до Херсонського апеляційного суду за запитом (арк. справи 42), заява ОСОБА_2 про видачу рішення від 21.01.2022 року (арк. справи 43), апеляційна скарга подана адвокатом Тільненко В.В. від 20.12.2021 р. (арк. справи 47-48). Крім того, надані процесуальні документи суду, зокрема: ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2019 року про відкриття провадження у справі (арк. справи 53), ухвала від 23.09.2020 року про закриття підготовчого провадження (арк. справи 54), рішення суду від 09.11.2021 року (арк. справи 55-56).

Суд приймає до уваги вищевказані документи та наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень процесуальні судові документи та рішення.

Оскільки незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження №61-23154св18),від 05грудня 2018року у справі №2-879/10 (провадження № 61-6618св18).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити наявні документи та зміст ухвал суду від 19.09.2019 року про відкриття провадження у справі, від 23.09.2020 року про закриття підготовчого провадження, судового рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/17827/19, яким закінчено провадження у справі, навівши у резолютивній частині даної ухвали повний текст рішення наявний у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі викладеного, суд вважає можливим частково відновити втрачене провадження.

Ухвала в повному обсязі складена 08 червня 2026 року.

Керуючись статтями 4, 260, 493-494 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Частково відновити втрачене судове провадження - цивільну справу № 766/17827/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним, в частині копій документів, що роздруковані з автоматизованої системи документообігу суду та надані представником заявниці, а саме:

- апеляційна скарга від 20.12.2021 року подана адвокатом Тільненко В.В. на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2021 року (арк. справи 20-23);

- відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , зареєстрований судом 11.02.2020 р. за вх. №13021 (арк. справи 35-36);

- клопотання про виклик та допит свідків подане адвокатом Тільненко В.В. 23.09.2020 р. (арк. справи 37);

- заява ОСОБА_1 про перерозподіл судової справи від 13.07.2021 р. (арк. справи 38);

- запити Херсонського апеляційного суду від 21.12.2021 року про витребування матеріалів цивільної справи №766/2692/18 (арк. справи 39-41);

- лист Херсонського міського суду Херсонської області від 18.01.2022 року про надіслання матеріалів цивільної справи №766/17827/19 до Херсонського апеляційного суду за запитом (арк. справи 42);

- заява ОСОБА_2 про видачу рішення від 21.01.2022 року (арк. справи 43).

Частково відновити втрачене судове провадження - цивільну справу № 766/17827/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним, в частині, в частині ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2019 року.

Вважати встановленим зміст ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2019 року у справі №766/17827/19:

Справа № 766/17827/19

н/п 2/766/9062/19

УХВАЛА

про відкриття провадження та

розгляд справи в порядку загального позовного провадження

19 вересня 2019 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України. Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Суд, у відповідності до п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України, при відкритті провадження у справі вирішує питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: - ціну позову; - значення справи для сторін; - обраний позивачем спосіб захисту; - категорію та складність справи; - обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; - кількість сторін та інших учасників справи; - чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; - думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали заяви, враховуючи норми чинного законодавства, з огляду на предмет позову суд вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України по справі слід розпочати підготовче провадження та призначити підготовче засідання.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи майновий стан позивача, суд вважає необхідним відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 187 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним та відкрити провадження у справі.

Відстрочити ОСОБА_1 , сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 03 лютого 2020 року о 10-30 год., яке провести у залі судових засідань в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області, який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, каб.302, з викликом сторін.

Встановити відповідачу строк - п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) позивачеві одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу строк - п`ять днів із дня отримання відзиву, протягом якого позивач має право подати відповідь на відзив, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п`ятою ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) відповідачу одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачу строк - п`ять днів із дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою ст.178 ЦПК України. Копія заперечення на відповідь на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) позивачеві одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати позивачеві.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо мотивів порушення правил підсудності (п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В. Прохоренко

Вважати встановленим зміст ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року у справі №766/17827/19:

Справа № 766/17827/19

н/п 2/766/3231/20

УХВАЛА

23 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Кравченко А.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Тільненко В.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним, в якому просила суд визнати договір дарування нерухомого майна, а саме 32/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 від 25.04.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №1814 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним.

Від представника позивача Тільненко В.В. в підготовчому судовому засіданні надійшло клопотання про виклик та допит в якості свідка: ОСОБА_5 .

Позивач підтримала клопотання та просила задовольнити.

Відповідач та її представник не заперечували проти задоволення клопотання позивача.

Відповідач в судовому засідання звернулася до суду з клопотання про виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Позивач та її представник не заперечували прооти задоволення клопотання.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Враховуючи викладене вище, положення ст. 91 ЦПК України, суд вважає можливим для повного та всебічного з`ясування обставин по справи викликати та допитати заявлених стороною відповідача свідків.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. В ухвалі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті зазначається, які процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Оскільки підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі чи закриття провадження у справі немає. Суд вважає за доцільне закінчити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 197-200,223ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.12.2020 року о 15-30 год., викликати в судове засідання сторони по справі та свідків позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦПК суд попереджає свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Прохоренко

Вважати встановленим зміст рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2021 року у справі №766/17827/19:

Справа № 766/17827/19

н/п 2/766/645/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Свита Н.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Тільненко В.В. ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Тільненко В.В. , який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним.

Позовні вимоги тим, що 25.04.2008 згідно договору дарування ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 (відповідачу) належні їй 32/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд під АДРЕСА_2 .

До укладання договору даврування між сторонами було досягнуто домовленість, що ОСОБА_2 в рахунок отриманого майна буде здійснювати за нею довічний догляд, тобто сторони фактично уклали договір довічного утримання.

Відразу після укладання договору дарування відповідач здійснювала належне утримання позивача, проте в минулому році утримання припинилось, тобто відповідач ОСОБА_10 фактично перестала виконувати умови договору.

Враховуючи викладене, положення ст.ст. 215,216,217,235,202,203,717,744 ЦК України просив суд визнати недійсним укладений 25.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , договір дарування 32/100 частини житлового будинку

АДРЕСА_2 від 19.09.2019 року відкрито провадження і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити з підстав, зазначених в ньому.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову так як позивачем не доведено належними та допустими доказами, що сторони оспорюваного правочину мали на меті укладення договору довічного утримання.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І. 25.04.2008 року ОСОБА_1 , дарувальник, з однієї сторони, та ОСОБА_2 , обдарований, уклали договір про те, що Дарувальник передає, а обдарований приймає у власність безоплатно: 32/100 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним, позивач обґрунтувала вимоги тим, що насправді між нею та відповідачем було укладено договір довічного утримання, який ОСОБА_2 перестала виконувати у 2018 році.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Саме такі правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду України від 23 липня 2020 року у справі 134/1020/17, які суд у відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведення позивачем факту укладення спірного договору під впливом помилки, та відсутності доказів, що сторони оспорюваного правочину мали на меті укладення договору довічного утримання.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено судам, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

З матеріалів справи убачається, що протягом понад 12 років дарувальник не ставили питання про визнання договору дарування недійсним. Фактично проживали у АДРЕСА_1 , а тому передбачені договором дарування від 25.04.2008 року правові наслідки дійсно настали, сторони договору вчинили усі передбачені цим договором дії, виконали його.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повідомили, що вони не обізнані саем про обставини укладання догвору дарування, та знають їх зі слів сторін.

Доводи позивача та її представника, що оспорюваний правочин є недійсним, оскільки позивач не мала наміру укладати угоду дарування 32/100 частин квартири, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать обставинам справи..

Суд вважає, що позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами правочину виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором дарування частини житлового будинку, та, що воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними оспорюваним договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 16, 203, 210, 215, 331, 334, 640, 717,718, 719, Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 76, 77, 78, 79, 89, 95, 258, 262, 263 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Суддя В.В. Прохоренко

Вважати встановленим зміст ухвали Херсонського апеляційного суду від 28 січня 2022 року у справі №766/17827/19:

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/312/22

Єдиний унікальний номер справи: 766/17827/19

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

28 січня 2022 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Вейтас І.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини житлового будинку недійсним

встановив:

09 листопада 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення, на яке 20 грудня 2021 року Тільненко В.В. , який діє від імені ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.

В порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому Закону України «Про судовий збір» розмірі 1152,60 грн.

Наведена обставина відповідно до статей 185, 357 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу залишити без руху.

Надати скаржнику строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів у підтвердження сплати судового збору в розмірі 1152,60 грн за платіжними реквізитами Херсонського апеляційного суду («Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959517 ; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998 ; рахунок отримувача: UA208999980313121206080021451 ; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Херсонський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Сплата судового збору підлягає підтвердженню оригіналом платіжного документа, який необхідно подати до Херсонського апеляційного суду за адресою: м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, №1-а, з посиланням на номер провадження 22-ц/819/312/22.

Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог ухвали суду, є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Херсонського апеляційного суду І.В. Вейтас

Визнати неможливим відновлення втраченого судового провадження повністю.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не була вручені у день його(її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяІ. О. Хайдарова