Рішення № 137350302, 11.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 Справа №607/7711/26 Провадження №2/607/4535/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з Відповідача в його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.12.2023 у розмірі 40973.89 грн.

Позов мотивовано тим, що 21.12.2023 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт споживчого кредиту, а також заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої між сторонами було укладено кредитний договір. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт за карткою «Універсальна» з процентною ставкою 42 % річних.

На виконання умов договору банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту та видачі кредитної картки. Відповідач користувався кредитними коштами, однак у подальшому припинив належним чином виконувати зобов`язання щодо погашення заборгованості та сплати відсотків, унаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Станом на 25.03.2026 за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 40 973,89 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач має заборгованість - 40973.89 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Відповідно до Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 21.12.2023 ОСОБА_1 погодив такі умови договору:

1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.9.2. Договору);

2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;

3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2 Договору);

4. Процентна ставка, відсотків річних: 42 % (п. 9.3 Договору);

5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору);

6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору)

Також, 21.12.2023 ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та паспортом кредиту, про що свідчить його підпис.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу.

Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із Відповідачем у Анкетізаяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 04.09.2021, яка підписана Відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".

Згідно виписки за договором № б/н за період 21.12.2023 - 26.03.2026 ОСОБА_1 , дата складання: 26.03.2026, валюта рахунку: UAH, усього витрат: 155 978,43, усього надходжень: 115 004,54, баланс на початок періоду: 0 Баланс на кінець періоду: 40 973,89.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на станом на 25.03.2026 має заборгованість - 40973.89 грн, яка складається з наступного: 31960.92 грн - заборгованість за тілом кредиту та 9012.97 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Дослідивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ Приватбанк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як встановлено судом ОСОБА_1 підписав 21.12.2023 заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить всі умови кредитного договору.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

Як вбачається із виписки про рух коштів по рахунку, відповідач активно користувався рахунком, здійснював з нього платежі, що на переконання суду свідчить про те, що відповідач безсумнівно розумів зміст та характер надаваних йому банківських послуг, бо тривалий час користувався наданим йому кредитним лімітом, здійснюючи використання наданих кредитних коштів для задоволення власних потреб.

Отже, встановлені обставини справи щодо руху коштів по картці відповідача свідчать про те, що останній був обізнаним про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у його вільному електронному доступі.

У свою чергу, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно п. 2.1.1.3.5 кредитного Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі статтей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Тобто, сторони згідно статті 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувався наданими йому позивачем кредитними коштами та частково сплачував заборгованість, однак належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Відповідно до розрахунку позивача, станом на 25.03.2026 має заборгованість - 40973.89 грн, яка складається з наступного: 31960.92 грн - заборгованість за тілом кредиту 9012.97 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь банку заборгованості по кредитному договору на загальну суму 40973.89 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 2662,40 гривень судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 40973 гривні 89 копійок заборгованості за кредитним договором №б/н від 21.12.2023 та 2662 гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ел. пошта 14360570@mail.gov.ua, тел. 380567976057, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк