Рішення № 137349549, 01.06.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/364/25

Провадження № 2/272/36/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Волкова І.М.

секретаря судового засідання - Шмикової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Андрушівка в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Сайко Анни Володимирівни, в інтересах ОСОБА_1 , третя особа: Служба в справах дітей Волицької сільської ради до ОСОБА_2 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Козира В.К. звернулася до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , про визнання батьківства, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що позивачка з 2019 р. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася спільна донька - ОСОБА_1 , проживали разом, однак шлюб не реєстрували. Зазначає, що при реєстрації народження доньки запис про батька був зроблений зі слів матері, відповідно прізвище дитини вказане як у матері. ОСОБА_2 визнавав свою доньку, займався її вихованням, піклувався про неї, надавав їй необхідну допомогу. Запевняє, що проживали разом, мали намір зареєструвати шлюб, однак в 2024 р. ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації, під час служби він спілкувався з позивачкою та 03.03.2025 отримала сповіщення, що її цивільний чоловік зник безвісти 22.02.2025 під час мінометного обстрілу. Встановлення факту батьківства необхідно для належного оформлення документів, тому звернулася до суду із такою заявою.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак її представник направила заяву про розгляд справи у її відсутність в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 01.06.2026 не з`явилася, поруч з тим подала заяву про розгляд справи у її відсутність де зазначено про повне визнання відповідачем позовних вимог.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо позову: служба в справах дітей Волицької сільської ради та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свого представника в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, направлили до суду заяви про розгляд справи у відсутність представника, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.05.2025 відкрито провадження у справи та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні та залучено в якості третіх осіб: Службу в справах дітей Волицької сільської ради та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

21 жовтня 2025 року Ухвалою суду було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, а провадження у справі зупинено до проведення експертизи.

26.01.2026 ухвалою Андрушівського районного суду було відновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання 01 червня 2026 року учасники по справі не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вищевказані особи скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у близьких стосунках, які тривали протягом тривалого часу.

Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_1 , де зазначено у відомостях про батьків, мати - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.14).

З копії військового квитка видно, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем (а.с.17,18).

З довідки № 134 від 08.04.2025 виданої виконкомом Волицької сільської ради Житомирського району Житомирської області відомо те, що ОСОБА_3 дійсно проживала з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2019 року(а.с.19).

З копії сповіщення сім`ї № 42 вбачається те, що ОСОБА_3 повідомили про те, що її цивільний чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 22.02.2025 під час мінометного обстрілу з боку збройних сил рф (а.с.20).

Згідно копій свідоцт про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_2 вбачається, що вони є рідними братом та сестрою (а.с.22,23).

Із результату дослідження № 50988 від 08.01.2026 аналіз ДНК біологічногоспоріднення за результатами проведення судової молекулярно - генетичної експертизи слідує, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 є біологічною тіткою, тобто сестрою батька за обома батьками, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність такого складає - 92,59% (а.с.117-139).

Крім того з матеріалів справи, а саме з фотороздруківок вбачається спільне проживання та проведення дозвілля позивачем та особи ОСОБА_2 (а.с.24.

Позивач, звертаючись до суду, просить визнати ОСОБА_2 батьком їх дитини шляхом проведення молекуларно-генетичної експертизи для встановлення кровного споріднення між дитиною - ОСОБА_1 та рідною сестрою ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , оскільки проведення такої між батьком та дитиною не представляється можливим у зв`язку із безвісти зниклим ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Будь-яких доказів, які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності дослідження ДНК - тесту, крім того даний результат наданий відповідачем у справі, позивач не заперечувала щодо результату, а тому суд вважає їх правильними та обґрунтованими і такими, що не суперечать матеріалам справи і можуть бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Тобто, законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю.

Крім того, оскільки ДНК - тест є єдиним методом точного встановлення батьківства або родинного соріднення стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу, якого є 92,59%), тому суд вважає, що доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про встановлення батьківстка, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України - разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов про визнання батьківства та внесення змін до актового запису народження дитини підлягає повному задоволенню.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, суд не вирішує дане питання в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 19, 125-128, 134,136 СК України ст.12, 13, 76-81, 211,247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 , третя особа: Служба в справах дітей Волицької сільської ради до ОСОБА_2 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 1802 в Книзі реєстрації народжень від 14.07.2021

- в графі відомості про батька зазначити ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- ім`я та по батькові дитини залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його(її)проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.06.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ: 42506517, адреса: майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014.

Третя особа: служба в справах дітей Волицької сільської ради, ЄДРПОУ: 44118160, адреса: 13424, с. Волиця, вул. Житомирська, 105/10, Житомирський район Житомирської області.

Суддя:І. М. Волков