Рішення № 137349499, 11.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/566/26

Номер провадження 2-о/167/31/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад доводів заявника та заінтересованих осіб.

07 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до паспортних даних та свідоцтва про народження народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначає, що у 1982 році на її ім`я було заведено трудову книжку серії НОМЕР_1 . При її оформленні відповідальною особою було допущено технічну помилку, а саме, у графі дата народження замість правильної дати ІНФОРМАЦІЯ_1 було помилково записано 25 липня. Вказує, що через юний вік на момент оформлення трудової книжки вона не звернула уваги на розбіжності у написанні дати народження. Надалі документ зберігався за місцем роботи, що унеможливило своєчасне виявлення та виправлення помилки. Трудова книжка містить безперервну історію її трудової діяльності з 1982 по 1990 рік. Зокрема, останній запис про працевлаштування внесено в колгоспі «Вперед» Браславського району Вітебської області (Республіка Білорусь).

Зазначає, що 30 вересня 2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16 грудня 2025 року у призначенні пенсії відмовлено через неврахування трудового стажу за записом у трудовій книжці, оскільки дата народження, зазначена на титульній сторінці трудової книжки не відповідає даним паспорта. Вказує, що відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, виправлення таких записів здійснюється власником або уповноваженим органом за останнім місце роботи. Однак через неможливість звернення до останнього роботодавця заявник позбавлена можливості виправити помилку в позасудовому порядку.

Покликається на те, що встановлення належності трудової книжки для неї має юридичне значення та породжує юридичні наслідки, пов`язані з реалізацією її права на отримання пенсії за віком.

З урахуванням вищенаведеного просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1982 року, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25 травня 2026 року заінтересованою особою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надіслано пояснення на заяву в яких зазначають, що відповідно вимог законодавства, після перевірки поданих документів органами Пенсійного фонду України встановлено розбіжність в персональних даних заявниці, що унеможливлює підтвердження належності їй трудової книжки. Вказують, що згідно з п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, у разі невідповідності прізвища, імені, по батькові або дати народження в документах факт належності такого документа особі може бути встановлений лише в судовому порядку. У зв`язку з цим, підтвердження належності трудової книжки заявниці є необхідним для зарахування трудового стажу та призначення пенсії за віком.

Позиція учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. 10 червня 2026 року подала суду заяву в якій заявлені вимоги підтримала та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явились. У поясненнях поданих на заяву просили розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 12 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Любче Рожищенського району Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 вересня 1965 року сільською радою с. Любче Рожищенського району Волинської області.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 05 квітня 2023 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14 липня 1982 року виконавчим комітетом Переспівської сільської ради Рожищенського району Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 16 березня 2000 року Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Любче Рожищенського району Волинської області.

Згідно копії картки фізичної особи-платника податків 27 січня 1997 року ОСОБА_1 отримала ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

05 листопада 1982 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була оформлена трудова книжка серії НОМЕР_1 . В подальшому внесено виправлення прізвища, а саме, прізвище ОСОБА_7 заклеслено та заначено ОСОБА_5 , виправлення внесено відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_6 , виданого 14 листопада 1982 року. Вказані змiни внесено на першiй сторiнцi (титульному аркуші) трудової книжки та засвідчені печаткою, без зазначення посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка внесла такі виправлення. Суд також встановив, що записи в трудовій книжці заповнені російською мовою.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16 грудня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В рішенні зазначено, що трудову книжку серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1982 року неможливо врахувати, оскільки зазначена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на титульній сторінці трудової книжки не відповідає даті народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 16 березня 2000 року Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пленум Верховного Суду України у п. 12 вищевказаної Постанови роз`яснив, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

За змістом с. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1982 року дата народження заявника зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що не збігається з даними, які зазначені у її свідоцтві про народження, паспорті громадянина України, свідоцтві про одруження, де її дата народження зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Розбіжності в написанні дати народження заявника є об`єктивною перешкодою для вирішення питання призначення ОСОБА_1 пенсії по віку.

Встановлення вказаного факту не пов`язане зі спором про цивільне право, від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника. При цьому можливість усунути допущену помилку при написанні дати народження в у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1982 року в позасудовому порядку відсутня.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1982 року.

Встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст. 2 ЦПК України.

Щодо судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1982 року, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 11 червня 2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2, пов., м. Харків, ЄДРПОУ 14099344.

Головуючий суддя І. Т. Гармай