Рішення № 137348861, 11.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/6/26

Провадження № 2/486/682/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», представники позивача Соломко О.В., Мартим`янова Л.М., Кукса К.О., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Курилкін С.І.,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»), звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 07 лютого 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №170510 на суму 32531 грн.

На виконання умов Кредитного договору, того ж дня Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5457-08ХХ-ХХХХ-4935 Відповідача.

16 квітня 2025 року Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 52558,92 грн, яка складається з: 27873,77 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18385,15 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900 грн - заборгованість по комісії; 5400 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27 лютого 2026 року витребувані докази у справі.

05 червня 2026 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в позовній заяві та додатках до неї відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що ставить під сумнів законність та юридичну силу укладеного договору. Відсутня також інформація про механізми підтвердження наміру клієнта діяти від свого імені, у власних інтересах, а не на користь третьої особи, що може спричинити неправомірне оформлення кредиту. Відповідач не визнає дійсність Кредитного договору, підписаного нібито за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП), оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Позивач не подав до суду Виписку з рахунку Відповідача, на який зараховувались грошові кошти. З урахуванням вищевикладеного можна зробити висновок про недоведеність Позивачем обставини перерахування Позичальнику кредитних коштів за договором № 170510 від 07 лютого 2025 року. Крім того, позов містить грубі арифметичні та логічні суперечності, зокрема, якщо додати 47158,92 грн та 5400 грн пені, виходить рівно 52558,92 грн. Щодо відсотків поза межами строку кредитування: Позивач не зазначає у позові строк дії договору, однак нараховує відсотки за період щонайменше до 01 листопада 2025 року. В той час коли паспорт про споживчий кредиту містить інформацію про строк кредиту 168 днів, тобто з 07 лютого 2025 року по 25 липня 2025 року. Зазначає, що відсотки, нараховані поза межами строку є незаконними. Надані Позивачем довідка про перерахування суми кредиту та Розрахунок заборгованості за кредитним договором (без номеру та дати), які містить складові заявленої Позивачем заборгованості є узагальненими, не є належним та допустимим доказом у справі і не містять розрахунку заборгованості у розумінні первинного документу відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і який є підставою для відображення операцій у бухгалтерському обліку. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, зазначав, що суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Щодо стягнення комісії зауважив, що встановивши в кредитному договорі сплату комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику. Вважає, що позивачем до того ж не було додано до позовної заяви належних доказів передачі права вимоги. Також вказує на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу.

08 червня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику. Також звернула увагу, що Відповідач підписала Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мала змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Процедура ідентифікації Відповідача при укладенні кредитного договору була здійснена Первинним кредитором і підтверджена належними доказами. Надані докази є цілісними та достовірними, оскільки вони безпосередньо відображають фактичні дії Відповідача та підтверджують його зобов`язання за договором. Використання одноразового ідентифікатора у процедурі електронного підписання договору не лише забезпечує належну ідентифікацію, підтверджує акцепт оферти та є цілком достатнім для встановлення зобов`язань Відповідача за договором, а й цілком відповідає законодавству України. Долучений до позовної заяви представником Позивача договір факторингу, витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі є належним доказом стверджувати що фактор набув права вимоги. До того ж, сам договір факторингу Судом нечинним не визнавався, а тому він є правомірним та обов`язковим до виконання. Позивач належним чином підтвердив факт перерахування коштів відповідачу. Також позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 10242,13 грн, а також розмір існуючої заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору, з якими Відповідач ознайомилась до укладення Кредитного договору №170510 від 07 лютого 2025 року та підписала електронним одноразовим ідентифікатором підтвердила та погодилась з умовами даного Договору. При укладенні Кредитного договору №170510 від 07 лютого 2025 року Позичальник погодилась з умовами, визначеними в п.2.5 цього Договору, та зобов`язалась сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 17,00% від суми кредиту. Ціна позову зумовлена тим, що позивач не стягує з Відповідача заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1.) за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. 2.) за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Позивач у позовній заяві користувався безпосередньо статтею 625 ЦК України.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, представник відповідача надав суду заяву, в якій не заперечував проти розгляду справи без його участі.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 лютого 2025 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 170510 (далі Договір), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором f31155fb /а.с.46-49/.

У розділу І Договору викладені Індивідуальні умови кредитування позичальника, зокрема, згідно п. 2.1 Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно п. 2.2.1. Договору, Сума (загальний розмір) кредиту становить 32531 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 16758,60 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №163008 від 05 грудня 2024 року укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 10242,13 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 5530,27 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно п. 2.3 Договору, Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначеного в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Пунктом 2.5. передбачена Комісія за надання кредиту складає 5530,27 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно п. 2.6. Договору Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів з 07 лютого 2025 року (дата надання кредиту) по 25 липня 2025 року.

Згідно п. 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 34689,83 грн (п. 2.7. Договору).

Відповідно п. 2.7.1. Договору, Денна процентна ставка складає: 34689,83 грн/ 32531 грн / 168 днів * 100% = 0,6347%/день.

За правилами п. 2.8. Договору Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 4426,99% річних

Відповідно до п. 2.9.1. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 67220,83 грн.

До позовної заяви позивачем долучено Правила надання коштів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» /а.с. 25-35/ Паспорт споживчого кредиту /а.с. 37-39/, Договір про споживчий кредит (публічна частина), редакція діє з 21 листопада 2023 року /а.с. 40-45/, а також графік платежів за кредитним договором /а.с. 49зв./.

Згідно довідки про проведення взаємозаліку від 03 листопада 2025 року, наданої ТОВ «ФК «КРЕДІ ПЛЮС» за кредитним договором № 170510 від 07 лютого 2025 року, сума кредиту 32531 грн, сума перерахована на погашення заборгованості за Договором взаємозаліку 16758,60 грн, сума перерахування на картковий рахунок Позичальника 10242,13 грн, комісія 5530,27 грн /а.с. 50/.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (клієнт) до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактору) перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами /а.с. 13-15/.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 52558,92 грн, яка складається з: 27873,77 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18385,15 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900 грн - заборгованість по комісії; 5400 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) /а.с. 71/.

Згідно інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 31 березня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за патіжною карткою № НОМЕР_2 за період 07 лютого 2025 року по 12 лютого 2025 року НОМЕР_4 був/є фінансовим, знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Також додали виписку по рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), з якої вбачається, що 07 лютого 2025 року було ОСОБА_1 зараховано кошти на суму 10242,13 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак після підписання Договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно вимог ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови банку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за вказаним Договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов Договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї перед фінансовою установою утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за Договором на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Копія договору факторингу та реєстр права вимоги, надані позивачем, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

З наданої позивачем картки обліку виконання договору: 170510 за договором укладеним з ОСОБА_1 /а.с. 66-67/ вбачається, що відповідач тричі вносила кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а саме, 21 лютого 2025 року на загальну суму 5140,88 грн, 07 березня 2025 року на загальну суму 5140,88 грн та 22 березня 2025 року на суму 5140,88 грн, чим фактично визнавала факт укладення договору. Вподальшому кошти не вносила, в зв`язку з чим станом на 25 липня 2025 року наявна заборгованість у сумі 27873,77 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18385,15 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900 грн - заборгованість по комісії; 5400 грн заборгованість за пенею.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості за тілом кредиту та несплаченим відсоткам, наданим позивачем.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де нею взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за надання кредиту в розмірі 5530,27 грн /а.с. 40/.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за надання кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені товариством до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.

Доводи наведені представником відповідача у відзиві, не знайшли свого підтвердження.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн /а.с. 73/.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з копії договору про надання правничої допомоги /а.с. 62-63/, додаткової угоди до зазначеного договору /а.с. 61/, копії акту прийому-передачі наданих послуг /а.с. 60/ позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 7000 грн.

Наведені докази є належним підтвердженням надання адвокатським бюро «Соломко та партнери» позивачу правничої допомоги у даній справі.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача останній має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 170510 від 07 лютого 2025 року у розмірі 47158 (сорок сім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 92 копійки, яка складається з 27873 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 77 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 18385 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять) гривень 15 копійок - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900 (дев`ятсот) гривень - заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова