Рішення № 137348612, 11.06.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2316/26

Номер провадження 2/489/1740/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості

встановив

Представник позивача звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.01.2019 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022358408, відповідно до умов якого Відповідачу було надано споживчий кредит у розмірі 15663 грн., а Відповідач зобов`язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі визначені даним Договором. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16761,63 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 15663 грн; заборгованість за відсотками 2,25 грн. заборгованість за комісією 1096,38 грн.

19.06.2020 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №19/06/20, відповідно до умов якого останнє набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ОТП Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2022358408 від 09.01.2019 року.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2022358408 від 09.01.2019 року в загальному розмірі 16761,63 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

09.01.2019 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022358408, відповідно до умов якого розмір кредиту - 15313 грн., загальний розмір кредиту - 15663,00 грн., дата остаточного повернення кредиту - 09.01.2021, фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних; комісія за управління кредитом - 0% від суми кредиту щомісячно; на дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць; всі інші умови кредитування визначено в інформаційному листку.

Вказаний Договір підписано відповідачем за допомогою власноручного підпису.

Згідно з меморіальним ордером №6424495 від 09.01.2019 відбулася видачу кредиту за кредитним договором№2022358408 у розмірі 15313,00 грн., платник - ОСОБА_1 , отримувач - ТОВ "САВ-ДІСТРИБЮШН" КБ.

Згідно з меморіальним ордером №6424508 від 09.01.2019 перераховано кошти у розмірі 350 грн. за видачу послуги смс за кредитним договором№2022358408, платник - ОСОБА_1 , отримувач - ОСОБА_1 .

Представником позивача надано виписку по особовим рахункам на ім`я відповідача за період з 09.01.2016 по 19.06.2020.

19.06.2020 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №19/06/20, відповідно до умов якого останнє набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ОТП Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2022358408 від 09.01.2019, що підтверджується реєстром боржників.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.

Відповідно до наданих представником позивача розрахунків заборгованості, заборгованість відповідача за Договором №2022358408 станом на 12.03.2026 складає 16761,63 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 15663 грн; заборгованість за відсотками 2,25 грн. заборгованість за комісією 1096,38 грн.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, враховуючи, що Договір №2022358408 від 09.01.2019 підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про нарахування відсотків, комісії та їх розмір, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 зверталася до ПАТ "ОТП БАНК" або до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" про зміну умов кредитування, зміну порядку нарахування відсотків.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №362/3912/18 від 02.07.2020 зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020).

Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. (договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт №181 від 09.03.2026, Детальний опис наданих послуг, ордер на надання правничої допомоги). Суд враховує висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22 про те, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Проте зазначає, що при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу при ухваленні заочного рішення суду, сторона відповідача не має можливості надавати свої заперечення щодо зменшення відповідних сум та обґрунтовувати недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, а суд ухвалює рішення, аналізуючи докази, надані лише позивачем. Враховуючи викладене, суд виходить з того, що може самостійно визначити співмірність понесених витрат на правову допомогу. Суд бере до уваги, що представник позивача не подавав будь-яких заяв, клопотань, що потребують багато часу для підготовки, вивчення великого обсягу матеріалів, не брав участі в судових засіданнях особисто, не подавав клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, тому суд вважає, що необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу і стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 89, 259, 263-265 ЦПК України суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №2022358408 від 09.01.2019 року в загальному розмірі 16761,63 грн. (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят одна гривня шістдесят три копійки), з яких: заборгованість за тілом кредиту 15663 грн; заборгованість за відсотками 2,25 грн. заборгованість за комісією 1096,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.06.2026.

Суддя В. В. Кокорєв