Рішення № 137348539, 12.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2323/26

Провадження № 2/487/2116/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» (далі - МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ»), через свого представника Савицьку Ольгу Едуардівну звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в якій просило суд стягнути з останніх у солідарному порядку заборгованість за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати у загальному розмірі 7 111,78 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі споживачам за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачами за вказаною адресою було укладено згідно п.п. б п. 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, шляхом оформлення особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документа (розрахункової книжки).

Свої зобов`язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином.

У позові зазначив, що відповідачі не виконували свої обов`язки щодо своєчасної та у повному обсязі сплати за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим за період 01.02.2022 до 25.03.2026 утворилась заборгованість в сумі 7 111,78 грн.

Пояснив, що дана заборгованість складається з заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 5 169,70 грн та абонентської плати у розмірі 1 942,08 грн.

У позові також вказав, що за особовим рахунком встановлена абонентська плата у розмірі 38,08 грн, а саме для послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг (за відсутності вузлів комерційного обліку).

Посилаючись на вказані обставини, а також те, що відповідачі у добровільному порядку не виконують умови договору та не сплачують за надані комунальні послуги, позивач був змушений звернутися в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.04.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідачі скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому позов не визнали. В обґрунтування власної позиції зазначили, що вони, як споживачі мають право на забезпечення їх питною водою, якість якої відповідає державним санітарним нормам і правилам. Натомість, зі сторони МКП «Миколаївводоканал» починаючи з травня 2022 року їм, як споживачам, надавались послуги неналежної якості, тобто вони отримували послугу з постачання технічної води замість питної. Таким чином вважали, що зі сторони позивача в порушення вимог договору та законодавства України не було виконано своїх обов`язків щодо надання послуги з водовідведення та водопостачання питної води у повному обсязі та в належному стані.

Зазначили, що у зв`язку з наданням неналежної якості послуги зі сторони позивача, як виконавця, вони, як споживачі, мають право на зменшення розміру плати за послуги в порядку встановленому законодавством, у зв`язку з чим зверталися з відповідними заяви на адресу позивача, проте, останній відмовив у такому. Вважали, що позивач повністю проігнорував вимоги відповідачів про проведення перерахунку та продовжував нарахування плату за послуги, які їм, як споживачам не надавалися в межах договору.

У відзиві також вказували, що факт подання в крани мешканців міста Миколаєва води, що не відповідає нормам є загальновідомим, а отже вважали, що неналежна якість води свідчить про неналежне надання житлово-комунальної послуги, що є підставою для відмови у стягненні або зменшення нарахувань, оскільки оплата підлягає лише за фактично та належно надану послугу.

Звертали увагу суду на те, що долучений позивачем до позовної заяви Акт про не допуск від 21.01.2026 містить неправдиві відомості, оскільки квартира АДРЕСА_2 , мешканка якої вказана як сусідка до відповідачів, знаходиться на першому поверху 4 під`їзду, у той час як кватира відповідачів знаходиться на 5 поверху 3 під`їзду. Відсутність підпису такої сусідки у доданому суду Акті свідчить, на думку відповідачів про те, що ця подія взагалі не відбувалась.

Своїм правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Оскільки відповідачі не зверталися до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає цю справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.

З наявних матеріалів справи слідує, що в лютому 2026 року позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, на підставі якої Заводським районним судом був виданий судовий наказ від 27.02.2026.

Проте, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.03.2026, названий судовий наказ був скасований, після чого МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» звернувся в суд з цим позовом.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить чинному законодавству.

Договір на надання послуг водопостачання та водовідведення між МКП Миколаївводоканал та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за даною адресою був укладений згідно підпункту б пункту 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року № 65 шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі абоненту розрахункового документа (розрахункової книжки).

Як слідує з реєстру територіальної громади міста Миколаєва, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Назване також не спростоване самими відповідачами.

З долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості зі період з 01.02.2022 до 25.03.2026 слідує, що відповідачі належним чином не виконували свої зобов`язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 7 111,78 грн, з яких: 5 169,70 грн борг за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 1 942,08 грн борг з абонентської плати.

Згідно з відомостями, що містяться у витязі з реєстру територіальної громади міста Миколаєва, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується самими відповідачами.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Факт укладення договору з індивідуальним споживачем на надання послуг з водопостачання та водовідведення за даною адресою станом на час розгляду справи ніким не оспорювався та не визнавався в судовому порядку недійсним, а отже є правомірним та таким, що породжує для сторін відповідні правові наслідки.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж закону централізованого водопостачання, централізованого водовідведення віднесено до комунальних послуг.

Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 9 цього ж Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

При цьому, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Щодо заперечень відповідачів щодо надання послуг водопостачання неналежної якості, суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою в Україні визначає Закон України «Про питну воду та питне водопостачання».

Забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання (частина 1 статті 16 цього закону).

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору, зокрема з індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Частинами 2-4 статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам.

Послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частинами 2-3 статті 24 цього ж закону критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача.

Послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

З 13 серпня 2019 року набрали чинності та діють Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. N 690, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.

Відповідно до пункту 7 Правил, виконавець забезпечує безпечне та безперервне постачання питної води споживачу, якість та тиск якої повинні відповідати вимогам законодавства та умовам договору.

Відповідно до пункту 8 Правил, параметри якості питної води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду.

Значення тиску питної води повинно відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами.

Критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача.

Відповідно до пункту 37 Правил розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялися, із заявою про їх відсутність у квартирі до позивача не зверталися, офіційний документ, що підтверджує їх відсутність у житловому приміщенні, не надавали, однак отримані послуги в повному обсязі не оплачували.

Згідно з частиною 3 статті 11, частиною 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 68, 162 ЖК України наймачі житлових приміщень (власники) зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду» також встановлено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що централізоване водопостачання припинилося подаватися в м. Миколаїв 12 квітня 2022 року через те, що війська рф пошкодили водогін, який постачав воду з Херсонської області. Оскільки водогін знаходився на тимчасово окупованій території, усунути пошкодження було неможливо. Запустити централізоване водопостачання у місті вдалося тільки 09 травня 2022 року і то лише для технічних потреб.

Даний факт є загальновідомим та не потребує доказування.

Судом встановлено, що позивач виконав обов`язок з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_3 , тоді як відповідачі у спірний період оплату таких послуг не проводили.

Аналізуючи викладене, суд доходить переконання, що відсутні підстави для звільнення відповідачів від оплати послуг з водовідведення з лютого 2022 року до 25 березня 2026 року.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із пунктом 7 Правил критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача.

Відповідачами не доведено належними та допустимими доказами, що у вказаний період часу позивач не надавав послуги з централізованого водовідведення.

Щодо доводів відповідачів про необхідність здійснення перерахунку позивачем розміру вартості нарахованих послуг з водопостачання через неналежну якість води (фактично у бік зменшення їхньої вартості), суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 (далі - Порядок № 151) у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку. Виконавець зобов`язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.

Натомість вказаний Порядок діяв до 10 лютого 2024 року і втратив чинність у зв`язку із введенням в дію Порядку здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2024 року № 127 (далі Порядок № 127).

Згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2024 року № 127 «Деякі питання здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості» затверджений Порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, що додається, а також установити, що Порядок, затверджений цією постановою, не застосовується на територіях, які включено до затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією: з дати виникнення можливості бойових дій до дати припинення можливості бойових дій та протягом трьох місяців з дати припинення такої можливості; з дати початку бойових дій до дати завершення бойових дій та протягом трьох місяців з дати їх завершення; з дати початку тимчасової окупації до дати завершення тимчасової окупації та протягом трьох місяців з дати її завершення.

Так, до Переліку територій громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 09 травня 2022 року, який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 11 травня 2022 року № 89), до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 09 травня 2022 року, віднесена Миколаївська міська територіальна громада Миколаївської області. Цей наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22 грудня 2022 року, відповідно до якого Миколаївська міська територіальна громада станом на 11 листопада 2022 року і на день розгляду справи входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

За такого, суд доходить переконання, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Порядку № 127, яким унормовано порядок проведення перерахунку за отримані споживачами послуги, зокрема, в особливих умовах перебування території в зоні бойових дій, тому відсутні підстави для проведення перерахунку вартості отриманих послуг з постачання питної води відповідачам у зв`язку із відхиленнями у якості води.

Відомості про якість води, яку подає ТОВ «Миколаївводоканал» після 09 травня 2022 року до помешкань жителів міста Миколаєва, є загальновідомими у місті. Процес налагодження системи водопостачання до міста Миколаєва, яка була знищення через підрив водогону військовими російської федерації, на день розгляду справи триває. Відповідачі не відмовились у встановленому порядку від послуг з централізованого водопостачання які надає позивач, тобто погодились фактично на прийняття таких послуг.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що мешканці міста безкоштовно забезпечуються водопостачанням через систему пунктів видачі питної води, що відповідає положенням частини 1 статті 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.20222 до 25.03.2026 у розмірі 5 169,70 грн.

Щодо стягнення з відповідачів заборгованості за абонентської плати суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 33-35 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 (далі Правила № 690), плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи централізованого водопостачання та водовідведення, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послуги та плати за абонентське обслуговування.

Пунктами 37-39 цих Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідачів заборгованості з абонентської плати у розмірі 1 942,08 грн.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем був сплачено судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу в сумі 266,24 грн, який, відповідно до ст. 164 ЦПК України, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви, а також судовий збір за подання позовної заяви до суду в 2396,16 грн, що загалом становить 2 662,40 грн, які підлягають до стягнення з відповідачів.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентської плати за період з 01.02.2022 до 25.03.2026 у загальному розмірі 7 111,78 грн.

Стягнути в пропорційному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ», код ЄДРПОУ: 31448144, МФО 307123, поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ВСТ Банк", адреса: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук