Рішення № 137348213, 11.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1418/26

Провадження № 2/459/610/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький за правилами спрощеного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в порядку суброгації у якості відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі в розмірі 30 743,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2023 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю торговельно-виробнича компанія «Львівхолод» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» №826001/4100/0000218. Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема транспортним засобом «Lexus RX 350», державний номерний знак НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування та статті 92 Закону України «Про страхування» позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування. За змістом п.8 Договору страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до відповіді від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3024113544167584: 21 квітня 2024 у м.Львів по вул.Максима Кривоноса сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: легкового автомобіля «Chery Elara», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Lexus RX 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 03 червня 2024 року справа №459/1437/24.

Зазначає, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Lexus RX 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , було завдано механічних ушкоджень. Потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди 26 квітня 2024 року звернувся до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №18450111581 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору «КАСКО Corporate» №826001/4100/0000218. Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Lexus RX 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , ПрАТ «СК «УНІКА» проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено акт огляду транспортного засобу від 26 квітня 2024 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX 350» склала 74 328,32 грн. Вказує, що страховиком ПрАТ «СК «УНІКА» здійснено виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 74 328,32 грн шляхом безготівкового перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_3 .

Разом із тим, вказує, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Chery Elara», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ СК «Альфа-Гарант» №ЕР/217219643 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров`ю 320 000,00 грн, за шкоду майну 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.

Оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а особою відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є страхова компанія винуватця, то позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою №35643 на виплату страхового відшкодування у розмірі 74 328,32 грн.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 43 584,96 грн. Таким чином, вважає, що ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі приписів ст.993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування» має право в порядку суброгації на відшкодування різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та відшкодованими ТДВ СК «Альфа-Гарант» коштами. З огляду на зазначене вище, просить стягнути з відповідача в порядку суброгації на користь товариства у якості відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі 30 743,36 грн.

24.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

01.06.2026 учасники справи не з`явилися у судове засідання.

Представник позивача подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, вказавши, що підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача подав заяву, у якій вказав, що при вирішенні спору покладається на думку суду. Окрім цього, при вирішенні питання судових витрат, просив врахувати ту обставину, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи.

Судом відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 11.06.2026 о 12:00 год.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 01 вересня 2023 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю торговельно-виробнича компанія «Львівхолод» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» №826001/4100/0000218, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Lexus RX 350», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.14-15, 16-30).

У відповідності до умов договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.

Відповідно до п.8 договору страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо-транспортна пригода.

Згідно відповіді НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3024113544167584: 21 квітня 2024 о 17:50 год. у м.Львів по вул.Максима Кривоноса,6, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: легкового автомобіля «Chery Elara», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Lexus RX 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої транспортні засоби отримали пошкодження. Також вказано, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_1 , який порушив п.п.12.1., 13.1. Правил дорожнього руху (а.с.32-35).

Відповідно до постанови Червоноградського міського суду Львівської області по справі №459/1437/24 від 03 червня 2024 року, яка набрала законної сили 14 червня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн (а.с.36-37).

Згідно постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 03 червня 2024 року, ОСОБА_1 21.04.2024 о 17:50 год. у м.Львів, на вул.М.Кривоноса, 6, керуючи автомобілем марки «Chery Elara», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Lexus RX350», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду, чим порушив п.п.2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди 26 квітня 2024 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №18450111581 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору «КАСКО Corporate» №826001/4100/0000218/1 (а.с.38).

ПрАТ «СК «УНІКА» 26 квітня 2024 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено акт огляду транспортного засобу (а.с.40).

Згідно Звіту Приватного підприємства «Д.С.К.ГРУП» №0141/05 від 10 травня 2024 року про оцінку «об`єкт оцінки: загальний легковий універсал марка Lexus модель RX350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік виписку 2013, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 ) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexus RX350», д.н.з. НОМЕР_1 , 84730,91 грн, коєфіцієнт фізичного зносу 0,6237. Як вбачається із протоколу огляду транспортного засобу №99/24, проведено огляд транспортного засобу Lexus модель RX350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , описано виявлені пошкодження (а.с.60-61). Відповідно Ремонтної калькуляції системи AUDATEX №1845011158 вартість відновлювального ремонту становить 74 533,84 грн (а.с.62-67). Також пошкодження транспортного засобу відображені на фотозображеннях (а.с.72-79) (а.с. 41- 80).

Відповідно до копії рахунку-фактури №ПІ00000044 від 26 квітня 2024 року ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Lexus RX350», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 74328,32 грн з ПДВ (а.с.70, 81).

Комісією позивача 02.05.2024 складено страховий акт №18450111581, відповідно до якого страховиком ПрАТ «СК «УНІКА» прийнято рішення про визнання вищевказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором №826001/4100/0000218 від 01.09.2023 в розмірі 74 328,32 грн (а.с.88).

На виконання своїх зобов`язань ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено страхове відшкодування за договором №826001/4100/0000218 в розмірі 74 328,32 грн шляхом безготівкового перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_3 коштів в сумі 74 328,32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №160767 від 07.05.2024 року (а.с.89).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність водія автомобіля «Chery Elara», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ СК «Альфа-Гарант» №ЕР/217219643 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров`ю 320 000,00грн., за шкоду майну 160 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн (а.с.31).

ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 43 584,96 грн на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217219643.

Відповідно до ст.94 Закону України «Про страхування» при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості майна за цінами і тарифами, що діють на день укладення договору страхування або внесення змін до такого договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування..

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання, бере на себе, в межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04 липня 2018 року.

Відповідно до ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав вищезазначений правовий висновок та визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту безпосередній винуватець.

Аналогічні висновки, викладено Верховним судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18, від 11 серпня 2021 року у справі №554/8473/19.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави стверджувати, що у разі настання страхового випадку, страховик особи, з вини якої пошкоджено транспортний засіб потерпілого, зобов`язаний відшкодувати особі, якій завдано таку шкоду витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, але у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року по справі №910/5001/17.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц.

У зв`язку із зазначеним, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018 по справі 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211св18).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «УНІКА» виконало свої зобов`язання перед страхувальником, згідно умов договору страхування та здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 74 328,32 грн. При цьому, страховиком відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» перераховано позивачу страхове відшкодування у розмірі 43 584,96 грн.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування у розмірі 43 584,96 грн розраховано, зокрема, з урахуванням зносу КТЗ.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування відповідно до вимог законодавства та у відповідності до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки, як було зазначено вище, страхова компанія, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність здійснює відшкодування із врахуванням ст.ст.22,29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконало свої зобов`язання, виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217219643.

Таким чином, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст.993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування» в порядку суброгації.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність поведінки відповідача, наявність шкоди (механічні пошкодження внаслідок ДТП та понесені витрати на відновлення застрахованого транспортного засобу), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , що стало причиною ДТП та завданням шкоди майну страхувальника), вину відповідача, відсутність заперечень з боку останнього, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування майнової шкоди кошти в розмірі 30 743,36 грн, як різницю між виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 74 328,32 грн та відшкодованими коштами в розмірі 43 584,96 грн.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Позивачем сплачено судовий збір за подання заяви в розмірі 3 328,00грн. Відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи і є звільненим від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим судові витрати позивача підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ:20033533, 04112, м.Київ, вул.Олени Теліги, 6 літ.В) у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди кошти в розмірі 30 743 (тридцять тисяч сімсот сорок три) гривні 36 копійок.

Компенсувати Приватному акціонерному товариства «Страхова компанія «Уніка» за рахунок держави 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судових витрат.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.06.2026 року.

Суддя: А. І. Жураковський