Рішення № 137348208, 12.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/4060/25

Провадження № 2/459/1316/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.,

з участю: секретаря судового засідання Ганас К.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бруха А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка проситьз врахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача відшкодування збитків у сумі 69375,63 грн та судові витрати.

Вказала, що 02 червня 2024 року, близько 17 год. 50 хв., ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг вул. Стуса вул. Сокальська у м. Червоноград (тепер Шептицький), рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 та який належить ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП належний їй транспортний засіб отримав механічні пошкодження. З метою встановлення розміру майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, вона звернулася до судового експерта Холодцова Д.В. із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження колісно-транспортного засобу. Згідно з висновком експерта вартість матеріального збитку визначена у 54000,19 грн. Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 17 червня 2024 року, яка ухвалена у справі № 459/1578/24, ОСОБА_3 , у зв`язку з наведеним ДТП, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 28 червня 2024 року. Тому, вважає, що вина відповідача щодо пошкодження належного їй транспортного засобу повністю доведена та встановлена постановою суду. Відтак просить стягнути кошти на його ремонт із відповідача.

Ухвалою від 27.11.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судовий розгляд.

17.02.2026 представник відповідача подав відзив, у якому позов заперечив частково. Зазначив, що транспортний засіб «Renault Kangoo» НОМЕР_3 було фактично відновлено, тому розрахований судовим експертом Холодцовим Д.В. розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault Kangoo» НОМЕР_3 , викладений у висновку експерта №22882, не підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи, оскільки містить розрахункові значення витрат, які можуть бути понесені потерпілою стороною. Натомість цей висновок жодним чином не підтверджує реально понесені позивачем збитки на ремонт пошкодженого автомобіля. Вважає, що розмір матеріального збитку (реальної шкоди) завданого внаслідок ДТП повинен вираховуватись із розміру фактичних витрат понесених нею на відновлення автомобіля, що підтверджується ремонтною калькуляцією №68 від 03.07.2025 р. ФОП ОСОБА_5 а саме у сумі 99900,00 грн. Враховуючи факт виплати страхового відшкодування Позивачці на суму 46549,47 грн., залишок невідшкодованої шкоди становить 99900-46549,47 грн.= 53 350,53 грн.. Саме цю суму визнає відповідач та згідний відшкодувати Позивачці. Крім того, просив зменшити витрати на правничу допомогу, вважає їх не співмірними.

08.06.2026 представник позивача підтримав уточнену позовну заяву та просив її задовольнити з підстав вказаних у ній. Вказав, що ФОП ОСОБА_6 проводив ремонтні роботи щодо авто, однак відремонтовано було не усі деталі, тому сума позовних вимог від даних у кошторисі відрізняється від суми вказаної у висновку експерта.

Представник відповідача позов визнав частково, надав аналогічні пояснення, що викладені у відзиві на уточнену позовну заяву. Ствердив, що позивачкою до пред`явлення позову до суду було повністю відновлено авто у ФОП ОСОБА_6 , про що у кошторисі зазначено. А експертом автомобіль фактично не оглядався, а лише по матеріалах, які були наявні у страховій компанії. Вказав, що відповідач визнає позов частково у сумі 53 350 грн, що є різницею між страховою сумою і фактичним розміром збитків, відповідно до кошторису. Також, заперечує щодо стягнення витрат на проведення експертизи.

Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше п`яти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 12.06.2026 о 12:30 год.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини спору та оцінивши наявні докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

02 червня 2024 року, близько 17 год. 50 хв., ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг вул. Стуса вул. Сокальська у м. Червоноград (Шептицький), рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 та який належить ОСОБА_2 .

Внаслідок зіткнення транспортний засіб «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, отримав механічні пошкодження.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 17 червня 2024 року, у справі № 459/1578/24, ОСОБА_3 , у зв`язку з наведеним ДТП, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 28 червня 2024 року.

На час настання страхового випадку, відповідальність Відповідача була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», згідно полісу №216485094 від 02.06.2024 р.

Зі страхового акту № 42956/1 «Страховою компанією «ПЗУ Україна» було виплачено страхове відшкодування внаслідок даного ДТП вбачається наступне. Вартість відновлювального ремонту належного мені автомобіля «Renault Kangoo» р. н. НОМЕР_4 становить 98 113,98 грн. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням зносу 49 049,47 грн.

Розрахунок виплаченого страхового відшкодування також було зроблено і на підставі складеного 11 червня 2024 року представником зазначеної страхової компанії протоколом технічного огляду КТЗ, яким зафіксовано проведення огляду належного ОСОБА_2 автомобіля «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_2 та наявних на ньому ушкоджень, спричинених внаслідок ДТП, яка мала місце 02 червня 2024 року. Водночас представником страхової компанії зроблено фотознімки ушкоджень автомобіля.

Згідно розпорядження №42956/1/1 на виплату страхового відшкодування, позивачці страховою компанією було виплачено страхове відшкодування внаслідок ДТП у розмірі 46549,47 грн.

Як вбачається із висновку експерта №22882 від 29.01.2026 р. проведеного за замовленням позивачки, останнім було надано висновок згідно якого: 1.Ринкова вартість автомобіля RENAULT KANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 02.06.2024 року, без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП (до ДТП), в цінах на дату ДТП становила 227740,01 грн. 2. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, в цінах на дату ДТП, становила 141092,68 грн. 3. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, без врахування податку на додану вартість (без ПДВ), в цінах на дату ДТП, становить 54000,19 грн.

Згідно описової частини вказаного висновку вбачається, що експертом спірний автомобіль не оглядався у зв`язку із тим, що у зверненні замовника (позивача) зазначено, що автомобіль частково відновлений, тому не може бути представлений експерту в тому ж самому пошкодженому стані в якому він перебував відразу після ДТП 02.06.2024 р., тому експертизу проведено по наданих документах.

Разом із тим, стороною відповідача до відзиву на позовну заяву було надано копію кошторису на виконання робіт відновлювального ремонту автомобіля за №68 від 03.07.2025 р., з якої вбачається, що на замовлення ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 проводив роботи з відновлювального ремонту автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_3 на суму 99900 грн., з яких вартість роботи: 31450 грн., вартість запчастин: 68450 грн.

В судовому засіданні представник позивача-адвокат Мотрук М.Ю. визнав факт проведення позивачкою ремонтних робіт автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , однак вказав, що такий ремонт був проведений частково, пославшись на перелік запчастин вказаний у даному кошторисі та у висновку експерта №22882 від 29.01.2026 р., та вказав, що у висновку експерта містять ряд інших запчастин, які відсутні у наданому кошторисі.

Здійснюючи розрахунок позовних вимог, сторона позивача взяла для обрахунку розміру збитку вартість деталей з кошторису наданого ФОП ОСОБА_6 , окрім бамперу, а решту відомостей для обрахунку було взято із висновку експерта. Такий розмір було визначено у суму 69375,63 грн.

Згідно відповіді на адвокатський запит представника відповідача-адвоката Бруха А.О., ФОП ОСОБА_5 від 09.03.2026 р. вбачається, що ФОП ОСОБА_5 проводив відновлювальний ремонт автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за наслідками ДТП, що мало місце 02.06.2024 р. Останній повідомив, що для здійснення відновлювального ремонту був проведений увесь комплекс робіт та що після проведених ремонтних робіт автомобіль був повністю відремонтований (відновлений) за наслідками ДТП. Оплата вартості проведеного ремонту проведена нас суму 99900 грн. у повному обсязі, згідно відомостей відображених у кошторисі №68 від 03.07.2025 р.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).

В силу приписів ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц (провадження № 61-9687св18).

Судом встановлено, та не заперечується стороною позивача, що після настання ДТП позивачка звернулась до ФОП ОСОБА_5 щодо проведення ремонтних робіт з відновлювального ремонту автомобіля внаслідок ДТП за участю сторін по справі.

Також, сторонами визнається факт проведення останнім ремонтних робіт, що відображені в кошторисі №68 від 03.07.2025 р. та суму коштів сплачених позивачкою на їх проведення.

У свою чергу між сторонами існує спір, щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП, а саме: сторона позивача зазначає, що ремонт автомобіля був проведений частково, а тому просили стягнути шкоду частково обраховану в кошторисі №68 від 03.07.2025 р. та решту робіт згідно висновку експерта №22882 від 29.01.2026 р.

У свою чергу сторона відповідача зазначає, що автомобіль позивачки був повністю відновлений в ході ремонтних робіт, які проводились ФОП ОСОБА_5 ..

Надаючи вказаному оцінку, суд бере до уваги ремонтну калькуляцію надану стороною відповідача. З аналізу останньої вбачається, що ФОП ОСОБА_5 провів комплекс робіт з відновлювального ремонту автомобіля належного позивачці.

З дослідженого кошторису вбачається, що у розділі виконані роботи та запчастини, такі відображені узагальнено, без деталізації, як це відображено у висновку експерта. Однак, суд приймає до уваги, що ФОП ОСОБА_6 такий кошторис надав на підтвердження виконаних ним робіт, а не для оцінки вартості відновлювального ремонту. Також піддаючи аналізу даний кошторис, логічним є те, що у разі виконання робіт із ремонту дверей, бампера крила, останнім також виконувались і супутні роботи, які відображені у висновку експерта, такі як заміна петель дверей, облицювання бампера, встановлення кріплень крила, підкрилку тощо. П.21 кошторису також містить інформацію про запчастину Подушка в руль. У свою чергу, у висновку експерта п.18 ст.9 зазначено - заміна керма.

Більше того, у судовому засіданні сторона позивача так і не змогла пояснити, які роботи з відновлювального ремонту автомобіля не були проведені ФОП ОСОБА_5 і залишились не відремонтованими.

У свою чергу суд приймає до уваги й те, що ФОП ОСОБА_5 у відповіді на адвокатський запит представника відповідача, повідомив про повне відновлення автомобіля за результатами ДТП.

Судом враховано також й те, що потерпіла в ДТП сторона, вправі на власний розсуд визначати спосіб та порядок відновлення свого транспортного засобу, шляхом придбання вживаних запчастин замість нових чи шляхом відновлення пошкоджених елементів замість їх повної заміни.

З наведеного суд приходить до висновку, що відшкодування збитку внаслідок ДТП позивачці слід проводити по понесених фактичних витратах, а не згідно наданого висновку експерта №22882 від 29.01.2026 р.

У такому разі висновок експертного дослідження не повинен бути визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені Позивачкою.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2022 р. (справа № 638/10072/17).

Оскільки транспортний засіб «Renault Kangoo» НОМЕР_3 було фактично відновлено, то розрахований судовим експертом Холодцовим Д.В. розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault Kangoo» НОМЕР_3 , викладений у висновку експерта №22882, не береться судом до уваги, оскільки містить розрахункові значення витрат, які можуть бути понесені потерпілою стороною. Натомість реально понесені позивачем збитки на ремонт пошкодженого автомобіля підтверджуються ремонтною калькуляцією.

Враховуючи те, що страховою компанією здійснено страхове відшкодування на суму 46549,47 грн., залишок невідшкодованої шкоди становить 99900 грн - 46549,47 грн.= 53 350,53 грн.

Отже, позов задовольняється частково.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке: витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відповідний правовий висновок зроблений Великою палатою Верховного суду у справі №712/4126/22 (провадження №14-123цс23).

Отже визначальним елементом для відшкодування витрат понесених стороною на проведення експертизи, є врахування відповідного висновку як доказу у справі.

Враховуючи те, що для визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню судом за основу взято ремонтну калькуляцію №68 від 03.07.2025 р., а не наданий стороною позивача висновок експерта №22882 від 29.01.2026 р., то такий не береться судом до уваги як доказ, а тому витрати на його проведення не підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду угоду від 27.10.2025 між Адвокатським об`єднанням «Валько та партнери» та ОСОБА_2 , акт №1 про надання правничої допомоги від 14.11.2025, ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1400999 від 27.10.2025.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, беручи до уваги клопотання представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1023, 69 грн. судового збору згідно з таким розрахунком: 53350,53 (сума задоволених позовних вимог)*100/69375,63 (сума заявлених позовних вимог) = 76,90% (частина задоволених позовних вимог); 1331,20*76,90% /100%= 1023,69 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) 53 350,53 грн матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1023,69 грн та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.06.2026.

Суддя: А. І. Жураковський