Постанова № 137348139, 08.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7644/26

Номер провадження 3/523/1850/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса) ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого директором ТОВ «ЕВЕРЛАСТ», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2026 року головним державним інспектором відділу адміністрування підприємств і продовольчого виробництва та інших галузей управління податкового адміністрування Зінченко Н.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення №81/34-00-04-02-01/322244787 про те, що посадова особа - ОСОБА_1 вчинив правопорушення : п.4918.2 пункту 49,18 статті 49, пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексі України, а саме порушення терміну подання до контролюючого органу податкової звітності з податку на прибуток за 20256 рік, що зафіксоване актом про вчинення порушення № 178/34-00-04-02-01/32224487 від 18.03.2026 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. 19.05.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення на протокол, в якому зазначено, про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його вини. Протокол та акт камеральної перевірки не можуть вважатися беззаперечними доказами, оскільки відображають лише позицію контролюючого органу. Вказаним контролюючим органом не встановлено, які саме діє були вчиненні ним, коли саме вони були вчиненні та у чому полягає його вина. Протокол містять лише формальне посилання на норми Податкового кодексу України без конкретизації складу правопорушення. Просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631КУпАП - не є обов`язковою.

За наведених обставин, суддя вважає за можливе розглянути адміністративну справу згідно ст. 268 КУпАП без участі правопорушника, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, подане заперечення, суд доходить такого висновку.

Відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо право-порушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Диспозицією ч.1ст. 163-1 КУпАП встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Судом встановлено, що у даному випадку, при викладенні у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, зазначено лише перелік норм податкового законодавства, однак не вказано - дату, час та місце вчинення правопорушення, які саме дії або бездіяльність, у розумінні диспозиції ч. 1ст. 163-1 КУпАП, були допущені особисто директором ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» ОСОБА_1 , що призвело до порушення порядку ведення податкового обліку. Зокрема, в протоколі зазначено про порушення терміну подання податкової звітності, однак не зазначено, чи була взагалі подана податкова звітність, чи ні, в які строки вона повинна була бути подана.

Закон передбачає, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин і не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. п. 3 та 4 «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 2.07.2016 р. № 566 (далі - Інструкція), посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з Додатком 1 до цієї Інструкції. Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 256 КУпАП.

Відповідно до положень Розділу ІІ Інструкції у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть до-даватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Про ознайомлення із Протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів. Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.

З огляду на встановлені вище обставини, суд зауважує на тому, що протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи події та складу адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на акт перевірки, в якому зазначено допущені порушення податкового законодавства та розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, суперечить вимогам КУпАП, а сама суть адміністративного правопорушення зазначена в протоколі, є неконкретною та позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.

Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню. Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення. Конкретність пред`явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, скоєння яких не охоплено суттю адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст.58та п.86.8 ст.86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу нормПодаткового кодексу Україниакт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Суд констатує той факт, що у протоколі відсутні посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Далеко