Ухвала суду № 137347731, 11.06.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2508/25

Провадження № 6/507/29/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дюдюна О.В,.

при секретарі судового засідання Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області заяву ОСОБА_1 подану через адвоката Жмурко Світлану Леонідівну до товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Україна" про поворот виконання рішення суду в цивільній справі №507/2508/25, -

встановив :

23.04.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 подану через адвоката Жмурко Світлану Леонідівну до товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Україна" про поворот виконання рішення суду в цивільній справі №507/2508/25, за заявою ТОВ "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожитий природний газ.

Заява мотивована тим, що відповідно до судового наказу по справі №507/2508/25 від 08.12.2025 року з ОСОБА_1 , стягнуто в якості погашення заборгованості за спожитий газ 49792 грн. 46 коп. та судовий збір 302 грн. 80 коп.

Ухвалою від 25 лютого 2026 року, на підставі заяви ОСОБА_1 , судовий наказ від 08.12.2025 року про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 49792 грн. 46 коп. та судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп. скасовано.

10 березня 2026 року на підставі платіжної інструкції N?77441 від 10 березня 2026 року з карткового рахунку боржниці НОМЕР_1 у Банку Південний, було стягнуто кошти в сумі 1300 доларів США. В подальшому було здійснено продаж іноземної валюти, яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та облікувавалась на рахунку НОМЕР_1 та МРВУ протягом семи робочих днів у відповідності до ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5,4 Постанови ПНБУ від 28.07.2008 року N?2016, а вилучені кошти кошти у національній валюту перераховані на IBAN НОМЕР_3 . Списання коштів було здійснено Банком Південний відповідно до діючого законодавства України на підставі платіжної інструкції дебетового переказу коштів без згоди платника N?77441 від 10.03.2026 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича.

Враховуючи викладене, представник заявника просив здійснити поворот виконання рішення суду та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України»» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 49792, 46 грн., стягнутих за рішенням суду.

Представником заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Павленком С.В., на адресу суду 24.04.2026 року надано заперечення на заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу у справі № 507/2508/25 в якій зазначає, що 08.12.2025 року Любашівським районним судом Одеської області було видано судовий наказ у справі № 507/2508/25 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_4 у розмірі 49 792,46 грн та судового збору в сумі 302,80 грн. На виконання вказаного судового наказу представником стягувача виконавчий документ було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Шуляченку М.Б. 16.02.2026 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження та вжито заходів примусового виконання, зокрема винесено постанову про арешт коштів боржника. У подальшому ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 25.02.2026 року судовий наказ було скасовано за заявою боржника у зв`язку з наявністю спору про право. Разом із тим із матеріалів справи та наданих представником стягувача документів вбачається, що в межах виконавчого провадження з боржника було стягнуто грошові кошти, однак на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» фактично надійшли лише кошти в сумі 50 095,26 грн, з яких 49 792,46 грн становить заборгованість за виконавчим документом та 302,80 грн сума судового збору. Інша частина стягнутих з боржника коштів у розмірі 5 009,53 грн була стягнута приватним виконавцем як основна винагорода та витрати виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», та перерахована на рахунок приватного виконавця. Таким чином, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не є отримувачем зазначених коштів у розмірі 5 009,53 грн та не набуло їх у власність, оскільки такі кошти були утримані та зараховані приватному виконавцю як винагорода за вчинення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого документа. Враховуючи наведене, поворот виконання судового рішення може бути допущений виключно в межах грошових коштів, фактично отриманих стягувачем на підставі скасованого судового наказу. Оскільки на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» фактично було перераховано лише 50 095,26 грн, відсутні правові підстави для покладення на Товариство обов`язку щодо повернення коштів у сумі 5 009,53 грн, які були отримані не стягувачем, а приватним виконавцем як основна винагорода та витрати виконавчого провадження. Отже, вимоги заявника про поворот виконання рішення в частині стягнення зі стягувача коштів, які фактично не надходили на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України», є безпідставними та не підлягають задоволенню. В задоволенні заяви просив суд відмовити.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України неявка стягувача та боржника не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали заяви, цивільну справу № 507/2508/25, судом встановлено наступне.

08.12.2025 року Любашівським районним судом Одеської області видано судовий наказ у справі № 507/2508/25 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 49 792,46 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.

20.02.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком Миколою Борисовичем відкрито виконавче провадження № 80313328 з примусового виконання судового наказу № 507/2508/25, виданого Любашівським районним судом Одеської області, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у сумі 49 792,46 грн та судового збору у сумі 302,80 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2026 року, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», з боржника підлягала стягненню основна винагорода приватного виконавця у розмірі 5 009,53 грн.

10.03.2026 року на підставі платіжної інструкції № 77441 від 10.03.2026 року з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Банк Південний», було примусово списано кошти, у тому числі шляхом продажу іноземної валюти, що належала боржнику. Отримані від реалізації валюти кошти були перераховані на рахунок виконавчого провадження для подальшого розподілу відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 25.02.2026 року судовий наказ від 08.12.2025 року у справі № 507/2508/25 було скасовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Згідно з ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний Суд України в п. 3.2 рішення від 02 листопада 2011 року справа № 1-25/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 N 3-рп/2003, "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.

Оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суд повинен задовольнити відповідну заяву та повернути відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених статтею 445 ЦПК України , яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Таким чином, оскільки судовий наказ Любашівського районного суду Одеської області від 08.12.2025 року у справі № 507/2508/25 фактично виконано, а ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 25.02.2026 року зазначений судовий наказ скасовано, суд дійшов висновку, що заява про поворот виконання рішення суду в частині стягнення коштів, які були перераховані на рахунок стягувача ТОВ «ГК «Нафтогаз України», в сумі 50 095 грн. 26 коп., підлягає задоволенню.

Водночас вимога заявника про повернення 5 009,53 грн основної винагороди приватного виконавця в порядку повороту виконання рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки зазначені кошти не були перераховані стягувачу за скасованим судовим наказом, а стягнуті приватним виконавцем на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80313328 від 20.02.2026 року. Такі кошти є винагородою приватного виконавця за вчинення виконавчих дій та не входять до складу коштів, одержаних стягувачем на виконання скасованого судового рішення, а тому не можуть бути повернуті в порядку, передбаченому ст. 444 ЦПК України.

Стягнута у процесі виконання рішення суду винагорода приватного виконавця не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, яке скасовано, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі N 296/7644/17.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). При цьому, в силу положень ч. 3 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження", основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. За змістом ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах N 921/16/14-г/15 (провадження N 12-93гс18) та N 127/9870/16-ц (провадження N 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі N 2-01575/11 (провадження N 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі N 545/2246/15-ц (провадження N 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах N 370/1288/15 (провадження N 14-612цс18) та N 766/740/17-ц (провадження N 14-664цс18).

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження на рахунок приватного виконавця, має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 444 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жмурко Світлани Леонідівни про поворот виконання рішення суду в цивільній справі №507/2508/25 задовольнити частково.

Допустити поворот виконання рішення Любашівського районного суду Одеської області від 08.12.2025 року, у цивільній справі № 507/2508/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку повороту виконання рішення суду грошові кошти у розмірі 50 095 грн. 26 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452, адреса: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, НОМЕР_5 , МФО 300465 у АТ "Ощадбанк" м. Києва.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.В. Дюдюн