Ухвала суду № 137347622, 12.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13924/26

Провадження № 1-кс/947/8407/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42019161020000010 від 11.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366 (чинна до 01.07.2020), ч.ч. 2, 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019161020000010 від 11.03.2019 за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст.366 (чинна до 01.07.2020), ч.ч. 2, 5 ст.191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «Будівельна фірма «УКРІНБУД», здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, в період часу з 30.11.2017 по 20.12.2020, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час виконання умов договору підряду № 303/36/13 на виконання робіт, пов`язаних з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктами цивільного будівництва, реконструкція вивільненої 2-х поверхової казарми у місті Болграді по вулиці 25 Чапаївської дивізії, буд. 110 (раніше військове містечко №89) під 39 квартирний житловий будинок з інженерними мережами без змін геометричних розмірів фундаментів зі зміною цільового призначення, для забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей, укладеного 30.11.2017 з МОУ в особі ТВО начальника Південного УКБ МОУ, шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів - актів приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в, заволодів бюджетними коштами у сумі 8 384 638, 73 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

За вказаним фактом 31.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366 (чинна до 01.07.2020), ч. 5 ст. 191 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Будівельна фірма «УКРІНБУД» код ЄДРПОУ 40092605, юридична адреса: Україна, 54055, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця 2-а Слобідська, буд. 73, кв. 2.

Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку або можуть надійти на нього, відкритому ТОВ «БФ «Укрінбуд», код ЄДРПОУ 40092605 в АТ АБ «Рада Банк» заборонивши будь - які розхідні операції по вищевказаному рахунку.

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчою під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у матеріалах, долучених до клопотання відсутні будь-які факти, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366 (чинна до 01.07.2020), ч.ч. 2, 5 ст. 191 КК України.

В даному клопотанні слідчий зазначає, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку або можуть надійти на нього, відкритому ТОВ «БФ «Укрінбуд», код ЄДРПОУ 40092605 в АТ АБ «Рада Банк» можуть підлягати конфіскації як виду покарання, що може бути застосовано до ОСОБА_5 .

Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт належності таких грошових коштів підозрюваному ОСОБА_5 , дане клопотання не містить.

Так, слідчим до клопотання, яке подано слідчому судді не надано жодного доказу на обґрунтування необхідності та підстав для накладення арешту на грошові кошти,що знаходяться на рахунках ТОВ «БФ «Укрінбуд» .

За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.

Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42019161020000010 від 11.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366 (чинна до 01.07.2020), ч.ч. 2, 5 ст. 191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1