Ухвала суду № 137347603, 10.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21879/26

Провадження № 1-кс/947/8210/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000141 від 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, головним управлінням Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025160000000141 від 22.07.2025 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.

Так, 22.07.2024 між КП «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102) (далі КП «ТМО») та ТОВ«ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37180015) укладено договір № ТМО-183/24 про закупівлю товару за державні кошти за об?єктом: «Труби, фланці та відводи», на загальну суму 22 504 423,20 грн. (ідентифікатор тендеру UA-2024-06-25-008479-a).

В ході проведення досудового розслідування, було отримано висновок експерта судової товарознавчої експертизи № 879 від 28.04.2026, в якому вказано що ринкова вартість подібних за характеристиками до матеріальних ресурсів згідно зі специфікацією до договору № ТМО-483/24 (без урахування Відводу 90*720*12 ДСТУ ГОСТ 17375:2003) станом на 22.07.2024 року складає 2 054 422, 31 грн з ПДВ.

Крім цього, в ході вивчення матеріалів отриманих в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні в КП «ТМО» було встановлено, що комерційні пропозиції більшості підприємств мають схожий вид, вартість за одиницю матеріального ресурсу, та характер повідомлень, що може свідчити про умисел штучного завищення вартості матеріальних ресурсів для завищення очікуваної вартості, що прямо пропорційно вплинуло на завищення ціни вищевказаного договору.

Далі, 02.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучене мобільний телефон марки «Apple» «IPhone 14 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 .

02.06.2026 слідчим СУ ГУНП в Одеській області з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вилучених речей речовими доказами у кримінальному провадженні.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор надав заяву в якій клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, розглянути у її відсутність.

Власник майна ОСОБА_4 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, заперечував щодо накладення арешту.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вилучений мобільний телефон потрібно для детального його огляду, проведення судових експертиз, тому накладення арешту необхідно з метою його збереження. Відомості, що містяться у ньому безпосередньо можуть стосуватися предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Аналізуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою усестороннього, об`єктивного, неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Відтак, з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, за фактом імовірного вчинення якого проводиться досудове розслідування, на даній стадії досудового розслідування застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, є обґрунтованим.

При цьому, слідчий судді зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і спів мірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000141 від 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України - задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на вилучений 02.06.2026 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «Apple» «IPhone 14 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 .

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1