Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 438/695/26
Номер провадження 2/438/468/2026
УХВАЛА
Іменем України
12 червня 2026 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Пантелєєва Д.Г. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та незаконними рішеннями,
встановив:
28.04.2026 року до Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та незаконними рішеннями.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 року, справу визначено до розгляду судді Пантелєєву Д.Г.
Ухвалою судді від 04.05.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
12 червня 2026 року від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Пантелєєва Д.Г. від участі у розгляді даної справи. Заява мотивована тим, що суддя Пантелєєв Д.Г. 22.09.2025 року розглядав справу №438/282/23 та виніс ухвалу на користь дізнавача Бориславського ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про відмову у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12022142100000088 від 27.10.2022р. 29.05.2026 року суддя Пантелєєв Д.Г. повторно розглядав справу №438/282/23 на рішення дізнавача Бориславського ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області та виніс ухвалу про відмову потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №12022142100000088, яка оскарженню не підлягає. Вважають, що суддя своїми діями підтримує неправомірну бездіяльність дізнавача у даному кримінальному провадженні, яка полягає у відмові в проведенні слідчих дій, викликає у них сумнів у його неупередженості при розгляді справи за позовом про відшкодування шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та незаконними рішеннями дізнавача Бориславського ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, а саме винесення тричі незаконних постанов про закриття кримінального провадження, які скасовані і досудове розслідування триває. Суддя Пантелєєв Д.Г. викликає недовіру в його об`єктивності, оскільки в нього сформульована непохитна позиція про відсутність складу злочину у кримінальному провадженні №12022142100000088. Крім того, про відкриття провадження та призначення підготовчого судового засідання на 01.06.2026 року вони дізналися лише 29.05.2026 року, а ухвалу про відкриття провадження від 04.05.2026 року отримали 05.06.2026 року. Судове засідання призначене на 01.06.2026 року не відбулося з невідомих їм підстав. Враховуючи вищевикладене, просять задовольнити заяву про відвід судді.
Ознайомившись із заявою про відвід та доданими до неї документами, вважаю за необхідне її задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є іншіобставини, які викликають сумніву неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожен має право на справедливий розгляд справи ….. незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та свобод….».
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з`їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, передбачено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Згідно Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України 02 березня 2026 року №14, інститут самовідводу (відводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом як фундаментальних принципів. Він покликаний усунути будь-які сумніви, зокрема учасників судового провадження, в безсторонності та незалежності суду як такого, що може гарантувати справедливий розгляд відповідної справи, навіть якщо прямої заінтересованості судді в результатах розгляду справи немає, оскільки пріоритетною є суспільна довіра до суду.
У Коментарі до Кодексу суддівської етики зазначено,щопунктом 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС передбачено, що при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, а й бути вільними від цього і в очах розсудливого спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У рішенні в справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.
Так, зі змісту даної позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять суд стягнути з Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області моральну шкоду завдану бездіяльністю органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022142100000088.
Мною, як слідчим суддею, 22 вересня 2025 року було винесено ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12022142100000088.
Крім того, мною, як слідчим суддею, 29 травня 2026 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12022142100000088.
З метою усунення обставин, які можуть викликати як у сторін, так і у стороннього спостерігача сумнівів у моїй об`єктивності і неупередженості, оскільки мною, як слідчим суддею, було двічі відмовлено в задоволенні скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12022142100000088, вимоги позовної заяви мотивовані безпосереднім завданням позивачам моральної шкоди бездіяльністю та незаконними рішеннями органу досудового розслідування саме у кримінальному провадженні №12022142100000088, тому вважаю за необхідне задовольнити заяву про відвід судді.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.36,39,40,41,260,261 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Пантелєєва Д.Г. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та незаконними рішеннями, задовольнити.
Цивільну справу передати до канцелярії на повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду, для визначення іншого судді у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, заперечення щодо даної ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи по суті.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ
Судове рішення № 137346568, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 12.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 438/695/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: