Рішення № 137346404, 11.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.06.2026

Справа № 334/10703/25

Провадження № 2/334/1101/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

секретар судового засідання Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 21.10.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 396237035 на суму 20 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора XAFB-5337.

Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Таким чином, у Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 20 000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

24.12.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/0525-01.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № 1 від 16.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 від 16.07.2025 за Договором факторингу 3 .

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 59 800,00 грн, яка складається з: 20 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 29 800,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 59800,00 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримав, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в особі представника адвоката Карлаша Івана Анатолійовича подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Зазначив, що відповідач ставить під сумнів факт відчуження права вимоги та вважає, що надані витяги з реєстрів боржників містять ознаки комп`ютерного монтажу підписів. Також просив зменшити витрати на правничу допомогу позивача як неспівмірні до 2000 грн.

19.02.2026 року позивач в особі представника- адвоката Полякова Олексія Володимировича подав до суду Додаткові пояснення. У них зазначив, що первісний кредитор є не банківською установою та ініціював платіжну операцію через систему електронних платежів. Посилаючись на Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», наголосив, що обслуговуючий банк відповідача (АТ КБ «ПриватБанк») за наявності помилок у коді чи номері картки зобов`язаний повернути платіж. Відсутність фактів помилкового чи неналежного переказу доводить успішне зарахування суми на картку відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 396237035.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора XAFB-5337.

Згідно з умовами кредитування, відповідачу було погоджено кредитний ліміт у сумі 20 000,00 грн строком до 1826 днів із дисконтним періодом 30 днів.

Згідно з платіжним дорученням № aacea88c-0489-437c-8f2d-6928a7f64877 від 21.10.2024 року первісний кредитор перерахував кошти в сумі 20 000,00 грн на платіжну картку з маскою 5363-54XX-XXXX-9292. Банком-емітентом вказаної картки є АТ КБ «ПриватБанк».

24.12.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/0525-01.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № 1 від 16.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 від 16.07.2025 за Договором факторингу 3.

Протягом усього періоду перебування права вимоги у факторингових компаній та на момент розгляду справи судом, Відповідач ОСОБА_1 жодних платежів на виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості не здійснював.

Позивач надав копії договорів факторингу про відступлення права вимоги, правомірність підписів на додатках до яких відповідач заперечує.

Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Із дослідженого судом кредитного договору № 396237035 від 21.10.2024р. встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Із врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, кредитний договір № 396237035 від 21.10.2024 р. укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора XAFB-5337, та за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.

Стосовно заперечень відповідача про неотримання коштів, суд бере до уваги доводи представника позивача адвоката Полякова О.В. і норми Закону України «Про платіжні послуги». Перерахування суми кредиту підтверджується платіжною інструкцією з відміткою банку про проведення транзакції. У разі невідповідності реквізитів, імені отримувача або номера картки, банк-емітент АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний був відхилити операцію та повернути безпідставно перераховані кошти. Оскільки платіж повернуто не було, факт успішного зарахування 20 000,00 грн на користь ОСОБА_1 є доведеним.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки факт отримання кредиту в розмірі 20 000,00 грн підтверджено, а доказів повернення коштів відповідач не надав, вимога про стягнення тіла кредиту в розмірі 20 000,00 грн та нарахованих відсотків у сумі 29 800,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас суд вважає за необхідне відмовити в частині стягнення штрафних санкцій (пені, штрафів) у розмірі 10 000,00 грн. Позивачем не було представлено суду детального щомісячного або потижневого розрахунку нарахування зазначеної суми після завершення базового 30-денного дисконтного періоду кредитування. Крім того, одночасне стягнення штрафу та пені за одне і те саме порушення суперечить статті 61 Конституції України та правовим позиціям Велика Палати Верховного Суду щодо недопустимості подвійної цивільно-правової відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Щодо судового збору та витрати на правову допомогу слід вказати таке.

Відповідно до ч.1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 83,28% (49 800,00 грн від заявлених 59 800,00 грн). Позивачем при поданні позову через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (із урахуванням коефіцієнта 0,8). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у сумі 2 017,32 грн.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, надані послуги полягають у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 2 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Кирилюк Олександра Олександровича задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 396237035 від 21 жовтня 2024 року в загальному розмірі 49 800,00 грн (сорок дев`ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 20 000,00 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом 29 800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 017,32 грн (дві тисячі сімнадцять) гривень 32 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд.8, оф.310а, ЄДРПОУ 42986956,

Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Добрєв М. В.