Ухвала суду № 137346393, 10.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.06.2026

Справа № 334/1048/19

Провадження № 6/334/71/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Перша запорізька державна нотаріальна контора, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович, про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Перша запорізька державна нотаріальна контора, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович.

В обґрунтування заяви зазначає, що додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2021 року стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати у загальному розмірі 6152,60 грн., з кожного по 2050,87 грн. Судове рішення не виконано.

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружана Оганесовича перебуває виконавче провадження ВП 69478363.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після чого залишилося спадкове (нерухоме) майно у вигляді права спільної часткової власності на 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 590, видано 16.04.2019, видавник: Перша запорізька державна нотаріальна контора.

Спадкоємицею першої черги за законом є донька: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована разом з померлою ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , тимчасово мешкала за адресою АДРЕСА_3 .

31.12.2025 року стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила на адресу П`ятої запорізької державної нотаріальної контори заяву з вимогою до спадкоємців померлого боржника.

Листом П`ятої запорізької державної нотаріальної контори повідомлено інформацію про те, що «заява-претензія з вимогою від 28.12.2025 року була зареєстрована та перенаправлена до Першої запорізької державної нотаріальної контори, де за заявою спадкоємців померлої заведена спадкова справа №345/2025.

Просить суд замінити померлого боржника у виконавчому провадженні №69478363 ОСОБА_4 на правонаступника (спадкоємицю) ОСОБА_6 .

Також 09.03.2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про розподіл судових витрат, яку обґрунтовує, що звернулась за правовою допомогою щодо ведення справи та уклала договір про надання адвокатських послуг №92 від 25.12.2025 року з адвокатом Уткіним О.Є.. Просить стягнути з ОСОБА_7 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,000 грн.

У судове засідання заявниця не з`явилась, у заяві про заміну сторони просила суд про розгляд заяви зв її відсутності.

Заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд заяви на розсуд суду за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати у загальному розмірі 6152,60 грн., з кожного по 2050,87 грн.

На виконання зазначеного рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя були видані виконавчі листи.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича від 22.07.2022 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом 334/1048/19 виданим 10.01.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , проживає/мешкає: АДРЕСА_4 , судові витрати у загальному розмірі 6152,60 грн. (шість тисяч сто п`ятдесят дві гривні 60 коп.), з кожного по 2050,87 грн. (дві тисячі п`ятдесят гривень 87 коп.)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.10.2024 року ОСОБА_4 на права спільної часткової власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04.08.2025 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно матеріалів спадкової справи №345/2025, заведеної Першою запорізької державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні дані про те, що до складу спадкоємців входить ОСОБА_7 , донька спадкодавця, спадкоємець за законом, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

31.12.2025 року ОСОБА_1 направила на адресу П`ятої запорізької державної нотаріальної контори заяву з вимогою до спадкоємців померлого боржника.

Листом П`ятої запорізької державної нотаріальної контори повідомлено інформацію про те, що «заява-претензія з вимогою від 28.12.2025 року була зареєстрована та перенаправлена до Першої запорізької державної нотаріальної контори, де за заявою спадкоємців померлої заведена спадкова справа №345/2025.

Згідно повідомлення Першої запорізької державної нотаріальної контори від 28.01.2026 року щодо розгляду претензії кредитора ОСОБА_1 повідомлено, що претензія до спадкоємців після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , отримана повторно 27.02.2026 року, зареєстрована у журналі вхідної кореспонденції за вх.№344/02-14 та долучена до спадкової справи за №345/2025. Спадкоємцю повідомлено про наявність заборгованості.

04.03.2026 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича зупинено вчинення виконавчих дій на підставі заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме заміну померлого боржника ОСОБА_4 на правонаступника ОСОБА_7 , яку було прийнято до розгляду Дніпровським районним судом м. Запоріжжя та відповідно до пункту 5 частини 1 статті 34 Закону України Про «виконавче провадження».

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина 1 статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому ст. 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

У разі смерті боржника, до якого у кредитора існує грошове зобов`язання, за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина 1 статті 1282 ЦК України).

У постанові Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18) наведено такий висновок щодо застосування норм права: «обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі ст. 378 ЦПК України 2004 року та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду подання».

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду, згідно правового висновку зазначеному у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101)).

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, для набуття права вимоги, кредитор має подати відповідне звернення до спадкоємців. Як встановлено судом у цій справі, кредитор, станом на час розгляду цієї заяви з такою заявою до спадкоємців або нотаріуса не звертався.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109)).

Враховуючи те, що спадкоємці несуть відповідальність перед боржниками спадкодавця лише у межах отриманого майна, то у даному випадку, на думку суду, у кредитора після смерті боржника виникло право на отримання від спадкоємця боргових зобов`язань спадкодавця у межах отриманого у спадщину майна.

Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням того, що ОСОБА_7 є спадкоємцем померлого боржника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заявником доведено пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, а відтак заява обґрунтована та підлягає до задоволення.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі № 810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 рок № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником у заяві зазначено, що було укладено договір про надання адвокатських послуг №92 від 25.12.2025 року між заявником та адвокатом Уткіним Р.Є., яким було витрачено значний час на консультацію, ознайомлення з актуальними правовими позиціями Верховного Суду та ВП ВС, на підготовку проектів документів та узгодження з клієнтом змісту запитів, проекту заяви; ознайомлення та внесення змін до підготовленого проекту заяви з урахуванням інформації, отриманої на запити, за що заявник сплатив плату за надання правничої допомоги в сумі 2000,00 грн. На підтвердження сплати вказаної суми до заяви долучено копію квитанції №0207 від 08.03.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_8 2000,00 грн. Призначення платежу: переказ коштів без відкриття рахунку (правнича допомога справа 334/1048/19) та копію відповідного чеку переказу коштів.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що заявник всупереч положенням статей 137-138 ЦПК України не надав, зокрема, договір про надання адвокатських послуг №92 від 25.12.2025 року, укладений між заявником та адвокатом Уткіним О.Є., детальний розрахунок витрат на правову допомогу в межах цієї справи, суд вважає зазначені витрати документально непідтвердженими та недоведеними.

Відсутність документального підтвердження укладення договору про надання адвокатських послуг, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.11.2023 по справі № 519/24/20 (провадження № 61-7804св23), від 08.11.2023 по справі № 539/2673/21 (провадження № 61-9750св 23), від 01.11.2023 по справі № 202/3681/16 (провадження № 61-10719 св 23).

Оскільки заявником не надано вищевказаних доказів, пов`язаних із наданням правової допомоги, у суду відсутня змога встановити виникнення правовідносин між заявником та адвокатом та дійсний розрахунок понесених заявником вказаних витрат, у зв`язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.

Аналізуючи зазначене вище, суд дійшов до висновку, що вимога про стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.55, 137, 141, 258, 260, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Перша запорізька державна нотаріальна контора, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович, про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

Замінити померлого боржника у виконавчому провадженні №69478363, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її правонаступника (спадкоємицю) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , за виконавчим листом 334/1048/19 виданим 10.01.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , проживає/мешкає: АДРЕСА_4 , судові витрати у загальному розмірі 6152,60 грн. (шість тисяч сто п`ятдесят дві гривні 60 коп.), з кожного по 2050,87 грн. (дві тисячі п`ятдесят гривень 87 коп.).

У стягненні з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.