Рішення № 137346380, 11.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/537/26

Провадження №2/333/2067/26

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

11 червня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/537/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21308,27 гривень. В обґрунтування позову зазначено, що 11.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3643396. 30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором №3643396 від 11.12.2020 року. ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором №3643396 від 11.12.2020 року. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, у останнього виникла заборгованість у загальному розмірі 21308,27 гривень, з яких: 7100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 13968,23 грн сума заборгованості за процентами, 207,37 грн інфляційні збитки, 32,67 грн нарахування 3 % річних. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21308,27 грн., понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи. У позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3643396 (а.с.31). Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Згідно з п.1 договору позики №3643396 від 11.12.2020 року, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За умовами вказаного договору позики ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7100,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розрахунку 0,59 % на добу (знижена процентна ставка), базова процентна ставка 1,99 % за день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % за день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 215,35 %, орієнтовна загальна вартість позики 8356,70 грн.

30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором №3643396 від 11.12.2020 року.

ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором №3643396 від 11.12.2020 року. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за вказаним договором позики ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за договором №3643396 від 11.12.2020 року в розмірі 21308,27 грн. (а.с.59), з яких: 7100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 13968,23 грн сума заборгованості за процентами, 207,37 грн інфляційні збитки, 32,67 грн нарахування 3 % річних.

На підставі статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договорів, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, кредитний договір, укладений у електронній формі та відповідачем не оспоренний, в установленому законом порядку недійсним не визнаний, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України підлягає до виконання.

Судом встановлено, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом не сплатив, чим порушив умови укладеного кредитного договору.

Разом з тим доказів звернення відповідача до ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» щодо пролонгації граничного строку повернення позики до суду не надано, а тому строк кредитування за договором позики не змінювався.

ТОВ «Коллект Центр» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.

Після спливу визначеного договором строку кредитування (зміни строку виконання зобов`язання) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Зі змісту укладеного між сторонами договору, вбачається, що кредит надається строком на 30 днів з 11.12.2020 року по 10.01.2021 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, зміну дати повернення всієї суми кредиту та у зв`язку з цим сплачувала підвищені відсотки, які в договорі названі як фіксовані чи відсотки, що сплачуються за понаднормове користування кредитом (2,7%).

У разі не повернення кредитних коштів у визначений договором 30-ти денний термін, договір та правила позивача надання грошових коштів у позику, передбачають збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами.

Не дивлячись на те, що підвищені проценти за користування кредитними коштами, в договорі визначається як стандартна процентна ставка, очевидним є факт, що її нарахування передбачене у разі не виконання відповідачем умов кредитного договору, а саме не повернення кредитних коштів у встановлений 30-ти денний термін, тобто фактично є санкцією.

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений договором строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений договором строк, за відсутності активних дій відповідача направлених на зміну кінцевої дати повернення кредиту, є неправомірною поведінкою боржника, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 30-денного періоду кредитування проценти за користування кредитними коштами визначені у розмірі встановленому договором.

У даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України.

Досліджуючи подані позивачем докази в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики, перевіривши їх, оцінивши у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, суд виходить з наступного.

За пред`явленим позовом кредитором ТОВ «Коллект Центр» сума заборгованості за договором №3643396 від 11.12.2020 року в розмірі 21308,27 грн. (а.с.59), з яких: 7100,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 13968,23 грн сума заборгованості за процентами, 207,37 грн інфляційні збитки, 32,67 грн нарахування 3 % річних.

Здійснення відповідачем оплати на загальну суму 9209,72 грн. враховано позивачем, що вбачається із розрахунку.

Відповідно до розрахунку заборгованості по договору позики, проведеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», нарахування процентів здійснювалось з 11.12.2020 року по 12.11.2021 року, тобто більше ніж за 30 днів, що перевищує строк, на який надавалась позика, тоді як доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Факт оплати частини заборгованості після строку кредитування сам по собі не є підтвердженням пролонгації договору.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

Вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права.

З розрахунку заборгованості за договором позики випливає, що відповідач на погашення заборгованості за договором сплатив 9209,72 грн, що є більшим ніж орієнтована загальна вартість позики, визначена у договорі (8356,70 грн, що складається з тіла кредиту і відсотків, нарахованих у межах строку кредитування).

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з приписами ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики відмовити повністю.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 11 червня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков