Ухвала суду № 137345094, 11.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/460/26

ун. № 759/11959/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Держава Україна, заінтересована особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

15.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. У якій вказує, що на примусовому виконанні у Святошинському ВДВС у м. Києві перебувало виконавче провадження, відкрите 28.02.2020 року, в межах якого винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

06.03.2020 року виконавче провадження було завершено.

Вказує, що станом на дату подання цієї заяви строк пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив, стягувач не скористався правом повторного пред`явлення, підстави для переривання або поновлення строку відсутні.

На підставі вищенаведеного заявник просить виконавчі документи в межах виконавчого провадження, відкритого 28.02.2020 року, такими, що не підлягають виконанню.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.05.2026 року прийнято до провадження заяву та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

З огляду на викладене, керуючись приписами ч. 3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Суд ухвалив розглянути заяву за відсутності сторін, оскільки це не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відносяться ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; виконавчий лист виданий на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; виконавчий лист видано помилково, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Відповідно до частини третьої статті 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Як наслідок результат розгляду цього питання впливає на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки відповідних сторін виконавчого провадження: стягувача і боржника.

Орган державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебуває виконавче провадження, не є стороною такого виконавчого провадження, а також не може бути заявником чи заінтересованою особою під час вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, які визначені статтею 432 ЦПК України.

Заявником не зазначено, який саме виконавчий документ він просить визнати таким, що не підлягає виконанню, не наведено його реквізитів, дати видачі та змісту вимог, що підлягають виконанню.

За відсутності належної конкретизації виконавчого документа та визначення підстав, передбачених статтею 432 ЦПК України, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявлених вимог та встановити наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Зазначений висновок узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у справі № 824/67/20, де зазначено, що предметом розгляду за ст. 432 ЦПК є конкретний виконавчий документ і наявність визначених законом підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення.

Керуючись ст. 259, 260, 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Держава Україна, заінтересована особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 11.06.2026 року

Суддя Ю.О. Твердохліб