Постанова № 137344861, 12.06.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Провадження № 3/933/373/26

Справа № 933/472/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 червня 2026 року селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши матеріали справ, які надійшли від відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснено під час складання протоколів,

- за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026 року суддею Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А. отримано 2 протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді від 31.03.2026 року дані справи були об`єднані в одне провадження та призначені до розгляду.

Розглянувши одночасно справи про адміністративні правопорушення, суддя встановив.

23.03.2026 року о 11 год 00 хв в с. Карпівка по вул. Центральна Донецької області Краматорського району водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував т.з. Volkswagen SHARAN д.н.з. НОМЕР_2 без права керування транспортними засобами, будучи притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 від 17.06.2025 р. Чим порушив п. 2.1а ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 від 23.03.2026 року, - 23.03.2026 року об 11 год в с. Карпівка Донецької обл. Краматорського р-ну по вул. Садова громадянин ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Sharan д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в Краматорській ЛІЛ, водій відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Про час і місце судового розгляду судом був повідомлений керівник Краматорської окружної прокуратури з метою забезпечення участі прокурора при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суддею залучено до участі у судовому розгляді поліцейського ВнП № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, який склав протокол.

Працівник поліції у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки КУпАП не передбачає обов`язкової участі в судовому засіданні прокурора та поліцейського, який склав протокол, суддя вважає за можливе проведення судового засідання без їх участі.

ОСОБА_1 у судове засідання в п`яте не з`явився, надав суду письмову заяву від 10.06.2026 року написану власноруч про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває на бойових завданнях на ЛБЗ в Донецькій області.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кириченко О.О. також надав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_2 перебуває на бойових завданнях, і бажає надати пояснення безпосередньо суду.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 та його захисника Кириченка О.О., суддя встановив наступне.

Перше судове засідання у справах про адміністративні правопорушення було призначено на 15 год. 30 хв. 09.04.2026 року, яке за клопотання ОСОБА_1 було відкладено на 15:00 год. 27.04.2026 року та 15:30 год. 13.05.2026 року.

27.04.2026 року судове засідання було відкладено на 15:30 год. 13.05.2026 року, скільки головуючий суддя у даній справі о 15:00 год. перебував у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню.

12.05.2026 року ОСОБА_1 надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває на бойовому завданні і бажає надати особисті пояснення. Судове засідання відкладено на 13:30 год. 28.05.2026 року.

22.05.2026 року ОСОБА_1 надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває на бойовому завданні і бажає надати особисті пояснення.

21.05.2026 року його захисник Кириченко О.О. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває у двотижневому відрядженні.

Судове засідання було відкладено на 14:00 год. 12.06.2026 року

Таким чином, відкладення судових засідань за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника відбувається на протязі більше двох місяців.

Відповідно до ч. 2,6 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 вчинив 23.03.2026 року.

Строк притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП спливає 23.06.2026 року.

При задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його захисника про відкладення розгляду справи на 2 тижні, строк його притягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП спливе.

Суддя оцінює численні клопотання ОСОБА_1 та його захисника Кириченка О.О. протягом тривалого часу, щодо відкладення розгляду справи, як зловживання правом, передбаченим ст. 268 КУпАП, затягування розгляду справи, намаганням ухилитися від адміністративної відповідальності шляхом застосування положень ст. 38 КУпАП.

На розсуд суду поважні підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Жодного разу, ані ОСОБА_1 , ані його захисник не долучили до своїх клопотань будь-яких документів на підтвердження поважності причин, які унеможливлюють явку ОСОБА_1 у судове засідання.

Договір між ОСОБА_1 та захисником Кириченко О.О. укладений 12.05.2026 року. 14.05.2026 року суддею задоволена заява захисника про ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді. У захисника було достатньо часу для підготовки заперечень на протоколи та для захисту клієнта, однак правами передбаченими ст. 268, 271 КУпАП, захисник не скористався.

За вимогами ч. 1-2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126, 130 КУпАП не є обов`язковою.

Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.56).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 та його захисника у судове засідання неповажними, у зв`язку з цим розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

За вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Суддею у судовому засіданні дослідженні протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622055 від 23.03.2026 року та серії ЕПР1 № 622026 від 23.03.2026 року, та додані до них матеріали:

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 622055 від 23.03.2026 року, містить відомості про те, що 23.03.2026 р о 11 год 00 хв в с. Карпівка по вул. Центральна Донецької області Краматорського району водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen SHARAN д.н.з. НОМЕР_2 без права керування транспортними засобами, а саме притягався за ч. 4 ст. 126 від 17.06.2025 р., чим порушив п. 2.1а ПДР КУпАП, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У протоколі свідків не зазначено.

Протокол містить відомості про роз`яснення ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та йому повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Олександрівському районному суді.

Від надання пояснень, підпису протоколу та отримання його копії водій відмовився.

У протоколі міститься інформація про те, що посвідчення водія не вилучалось, та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.

Постановою серії ЕНА № 4997507 від 17.06.2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.8,9).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622026 від 23.03.2026 року, містить відомості про те, що 23.03.2026 р об 11 год в с. Карпівка Донецької обл. Краматорського р-ну по вул. Садова громадянин ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Sharan д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в Краматорській ЛІЛ, водій відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У протоколі свідків не зазначено.

Протокол містить відомості про повторність вчиненого правопорушення.

Протокол містить відомості про роз`яснення ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та йому повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Олександрівському районному суді.

Від надання пояснень, підпису протоколу та отримання його копії водій відмовився.

У протоколі міститься інформація про те, що посвідчення водія не вилучалось, та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.

Зазначено, що водія від керування транспортним засобом відсторонено.

Протокол підписано працівником поліції та ОСОБА_1 (а.с.15).

23.03.2026 року о 11:11 год., ОСОБА_1 виписано направлення до Краматорської ЛІЛ. У направленні зазначені ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Направлення містить інформацію, що особа на огляд у заклад охорони здоров`я не доставлявся (а.с.18).

З довідки відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 28.12.1994 року. 25.08.2025 року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП Святошинським районним судом м. Києва (а.с.20).

Відповідно до постанови Святошинського районного суда м. Києва від 25.08.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на строк три роки. Постанова суду набрала законної сили 05.09.2025 року (а.с.21-22).

Відеозаписи, долучені до протоколу складаються з 6 файлів:

- файл «CAM-014_00000020260323110409_0251.MP4» містить відомості про зупинку автомобіля поліцейським. Поліцейський перевіряє документи водія, перевіряє по базам. Встановлює, що водій притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 за керування тз у стані наркотичного сп`яніння. Зазначає, що водій не має права керування оскільки він позбавлений на 4 роки тз. Також зазначає, що у водія наявні ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей. як були вузенькі так і є і пропонує пройти огляд в лікарні у м. Краматорськ. Водій відповідає "мушу їхати" і поліцейський просить закрити автомобіль. Водій на запитання іншого поліцейського коли останній раз вживав наркотичні речовини, зазначає, що курив десь місяць назад "коноплю". Поліцейський пояснює, що конопля мінімум тримається 2 місяці і якщо він систематично вживає то воно однозначно (далі не чути). Водій відповідає, що їхати "по любому" будемо. Поліцейський просить сісти в автомобіль. У салоні автомобіля на чергове запитання поліцейського щодо проходження мед. огляду, водій зазначає, «відмовляюсь, сказали відмовитись». Поліцейський запитує чи це сказало «командування?», на що водій погоджуючись киває головою. Поліцейський знову запитує, що водій остаточно вирішив, на що водій відповідає, що не поїду. Далі складає матеріали.

- файл «CAM-014_00000020260323111410_0252» містить відомості про складання матеріалів.

- файл «CAM-014_00000020260323112410_0253» містить відомості про складання матеріалів.

- файл «CAM-014_00000020260323114411_0255» містить відомості про складання матеріалів. Поліцейський роздруковує протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

- файл «CAM-014_00000020260323115410_0256» містить відомості про завершення подій.

При вирішенні питання, щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя враховує наступне.

Згідно з положеннями ч.ч. 2-6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння (у випадку наявності підстав для його проведення) за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння, щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від будь-якого запропонованого (у разі підстав) огляду.

Суддею встановлено, що поліцейським при документуванні правопорушення не були дотримані вимоги ст. 266 КУпАП, "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ 1452/735 від 09.11.15 р., далі - Інструкція) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за № 1103 (зі змінами) «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

З аналізу вищезазначених норм Закону, вбачається, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Суддя звертає увагу, що проходження огляду на стан сп`яніння є обов`язком водія, а поліцейський, у свою чергу, зобов`язаний забезпечити проведення такого огляду у разі наявності відповідної згоди.

З відеозапису файлу «CAM-014_00000020260323110409_0251.MP4» вбачається, що поліцейський зазначає, що у водія наявні ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей, як були вузенькі так і є, і пропонує пройти огляд в лікарні у м. Краматорськ. Водій відповідає "мушу їхати" і поліцейський просить закрити автомобіль. Водій на запитання іншого поліцейського коли останній раз вживав наркотичні речовини, зазначає, що курив десь місяць назад "коноплю". Поліцейський пояснює, що конопля мінімум тримається 2 місяці, і якщо він систематично вживає то воно однозначно. Водій відповідає, що їхати "по любому" будемо. Поліцейський просить сісти в автомобіль. В салоні автомобіля на чергове запитання поліцейського щодо проходження мед. огляду, водій зазначає, «відмовляюсь, сказали відмовитись». Поліцейський запитує чи це сказало «командування?», на що водій погоджуючись киває головою. Поліцейський знову запитує, що водій остаточно вирішив, на що водій відповідає, що не поїду.

Поліцейський отримавши згоду водія на проходження огляду в медичному закладі, повинен був доставити водія до медичного закладу, однак поліцейський фактично проігнорував неодноразово висловлену ОСОБА_1 готовність пройти такий огляд неодноразово ставив питання щодо згоди водія на проходження огляду. Другий поліцейський не будучи лікарем, пояснював ОСОБА_1 , що конопля мінімум тримається 2 місяці, тим самим схиляти його до відмови.

За таких обставин матеріали справи свідчать про наявність суперечливих дій з боку поліцейських, а також про невиконання працівниками поліції обов`язку щодо доставлення водія для огляду, за наявності його згоди.

Таким чином, за наявності згоди водія на проходження огляду проведення такого огляду є обов`язковим, а висновок про відмову не може вважатися безумовно доведеним. Тим паче, що такого закладу охорони здоров`я до якого складено направлення поліцейським «Краматорська ЛІЛ», не існує. Найближчий заклад охорони здоров`я, який має право проводити огляд водія на стан сп`яніння, розташований у селищі Олександрівка.

На підставі викладеного не можна поза розумним сумнівом стверджувати, що водій ОСОБА_1 за власним переконанням та бажанням відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи наведене, суддя вважає, що за відсутності належних доказів беззаперечної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

При вирішенні питання, щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 2.1 «а» ПДР передбачає обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Постановою серії ЕНА № 4997507 від 17.06.2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.9).

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , поза розумним сумнівом доведена у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За вимогами ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Враховуючи те, що транспортний засіб Volkswagen Sharan д.н.з. НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 , суддя не застосовує санкцію ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

При вирішені питання про позбавлення права керування транспортними засобами, суддя керується правовою позицією висловленою Об`єднаною палатою ККС у постанові від 4 вересня 2023 року у справі 702/301/20.

За вимогами ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За вимогами п. 2 ст. 35 КУпАП, суддя визнає обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, - повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

За вимогами ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

За вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. Постанова суду набрала законної сили 05.09.2025 року (а.с.21-22).

На момент розгляду даної справи, ОСОБА_1 не відбув стягнення у частині позбавлення права керування транспортними засобами, та невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, становить 2 роки 2 місяці і 22 дня, яку необхідно приєднати до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення.

Статтею 40-1 КУпАП, передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає грошову суму 665,60 грн.

Разом з тим, суддя вважає за можливе на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, як військовослужбовця.

Враховуючи дані про особу порушника ОСОБА_1 повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності, та керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 126, 130, 251, 252, 284 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок за наступними реквізитами: Отримувач - Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку - UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 30 КУпАП, - 7 (сім) років 2 (два) місяці і 22 (двадцять два) дні.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.