Рішення № 137344809, 03.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14912/26

Провадження 2/127/4303/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/14912/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 30.04.2026 року і мотивований тим, що 28.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.07.2025-100000616 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6 000 грн. на строк 217 днів, з датою повернення 01.03.2026 року, умовою сплати відсотків (процентна ставка «Стандарт») 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (чергові періоди). Розмір якого не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована, незмінна, - в розмірі 0, 5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір якого не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9 % від суми кредиту 540 грн., що нарахована та облікована в день надання кредиту, сплачується згідно графіка платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 540 грн. у кожному з 2-х чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нарахована та облікована в день надання кредиту, сплачується згідно графіка платежів. Протягом строку дії договору тарифи та комісія за фінансовою послугою залишаються незмінними. За прострочення виконання зобов`язання позичальнику нараховується 170000% річних від суми заборгованості відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Крім того, 02.10.2025 року сторонами договору № 28.07.2025-100000616 від 28.07.2025 року було укладено додаткову угоду, за якою до договору від 28.07.2025 року внесено зміни та сума кредиту становить 7 000 грн. (6 000 грн. 1-й транш плюс 1 000 грн. 2-й транш). 2-й транш 1 000 грн. перерахований відповідачеві 02.10.2025 року на картку НОМЕР_1 , наданий на строк 151 день, із сплатою комісії, пов`язаної з наданням кредиту 9 % від 2-го траншу 90 грн, що нарахована та облікована в день надання кредиту, сплачується згідно графіка платежів.Комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредиту 630 грн, яка сплачується у тому черговому періоді, в якому надається транш.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач отримав та використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 28.07.2025-100000616 від 28.07.2025 року становить загалом 21 190 грн.

Зазначена сума складається із: заборгованості по тілу кредиту 7 000 грн., заборгованості по процентам 6 470 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту 90 грн., комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості 630 грн., відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 7 000 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 28.07.2025-100000616 від 28.07.2025 року в загальній сумі 21 190 грн. та судовий збір.

13.05.2026 року відкрите спрощене провадження у справі.

Представник позивача Балюх Є.О. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у відсутності представника. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав відзив на позов, в якому повідомив, що позов не визнає. Просив врахувати, що він є військовослужбовцем, тому нарахування йому відсотків за договором, відсотків за 625 ЦК України, комісій, будь-яких штрафних санкцій є протизаконним. Просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.07.2025-100000616 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6 000 грн. на строк 217 днів, з датою повернення 01.03.2026 року, умовою сплати відсотків (процентна ставка «Стандарт») 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (чергові періоди). Розмір якого не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована, незмінна, - в розмірі 0, 5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір якого не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9 % від суми кредиту 540 грн., що нарахована та облікована в день надання кредиту, сплачується згідно графіка платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 540 грн. у кожному з 2-х чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нарахована та облікована в день надання кредиту, сплачується згідно графіка платежів. Протягом строку дії договору тарифи та комісія за фінансовою послугою залишаються незмінними. За прострочення виконання зобов`язання позичальнику нараховується 170000% річних від суми заборгованості відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Крім того, 02.10.2025 року сторонами договору № 28.07.2025-100000616 від 28.07.2025 року було укладено додаткову угоду, за якою до договору від 28.07.2025 року внесено зміни та сума кредиту становить 7 000 грн. (6 000 грн. 1-й транш плюс 1 000 грн. 2-й транш). 2-й транш 1 000 грн. перерахований відповідачеві 02.10.2025 року на картку НОМЕР_1 , наданий на строк 151 день, із сплатою комісії, пов`язаної з наданням кредиту 9 % від 2-го траншу 90 грн, що нарахована та облікована в день надання кредиту, сплачується згідно графіка платежів. Комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредиту 630 грн, яка сплачується у тому черговому періоді, в якому надається транш.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач отримав та використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 28.07.2025-100000616 від 28.07.2025 року становить загалом 21 190 грн.

Зазначена сума складається із: заборгованості по тілу кредиту 7 000 грн., заборгованості по процентам 6 470 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту 90 грн., комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості 630 грн., відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 7 000 грн.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення зі ОСОБА_1 кредитного договору № 28.07.25-100000616 від 28.07.2025 року, додаткового договору від 02.10.2025 року та отримання позичальником безготівково кредитних коштів двома траншами 6 000 грн. та 1 000 грн.

В зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 28.07.2025 року, права позивача порушені і підлягають захисту.

Так, останній платіж за договором згідно графіка платежів мав бути здійснений відповідачем 01.03.2026 року, однак, відповідач не сплатив кредитну заборгованість, проценти та комісії за кредитом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 28.07.2025-100000616 від 28.07.2025 року становить 21 190 грн.

Зазначена сума складається із: заборгованості по тілу кредиту 7 000 грн., заборгованості по процентам 6 470 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту 90 грн., комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості 630 грн., відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 7 000 грн.

Разом з тим, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 7 720 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту 7 000 грн., комісії за надання кредиту 90 грн., комісії за обслуговування кредиту 630 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту 90 грн., комісією за обслуговування кредиту 630 грн. суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за надання кредиту 90 грн. та комісія за обслуговування кредиту 630 грн. були погоджені з відповідачем при укладенні договору від 28.07.2025 року, нараховані кредитором та обліковані в день видачі кредиту, вказані у кредитному договорі, паспорті споживчого кредиту тощо, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідач надав копію військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 2011 року, з якого, зокрема, вбачається, що 18.03.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 року, 69/2022 від 24.02.2022 року він призваний на військову службу у ЗСУ.

Згідно довідки, що видана 03.10.2025 року, молодший сержант ОСОБА_1 (призваний на військову службу по мобілізації) перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 30.12.2023 року (по даний час).

Пунктом 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в тому числі в редакції на час укладення кредитного договору визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершенного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також те, що ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ за мобілізацією з 18.03.2022 року, проценти за користування кредитом 6 470 грн. та згідно ст. 625 ЦК України 7 000 грн. нараховані позивачем безпідставно, тому у їх стягненні слід відмовити.

Сплата судового збору (із застосуванням коеф. 0, 8) 2 662,40 грн. підтверджена платіжною інструкцією від 07.04.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (36, 43 %) в сумі 969, 91 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором № 28.07.25-100000616 від 28.07.2025 року в розмірі 7 720 (сім тисяч сімсот двадцять) грн. та судові витрати судовий збір в розмірі 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 91 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 03 червня 2026 року.

Суддя: