Ухвала суду № 137343987, 09.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17831/25

Провадження №: 4-с/755/71/26

У Х В А Л А

"09" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , надії/бездіяльність органу примусового виконання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із скаргою, у якій просить суд:

1) визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гурської Ольги Олексіївни, що полягають у неправильному розрахунку заборгованості у довідці-розрахунку заборгованості з аліментів від 05.08.2025 у виконавчому провадженні № 69988143, протиправними;

2) скасувати довідку державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гурської Ольги Олексіївни від 05.08.2025 у виконавчому провадженні № 69988143;

3) зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гурську Ольгу Олексіївну здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 69988143;

4) зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гурську Ольгу Олексіївну здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 69988143 з урахуванням квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки від 06.02.2024, 05.01.2024, 01.09.2024, 06.10.2024, 07.11.2024, наданих боржником ОСОБА_1 , стягувачу ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги заявник обґрунтовує тим, що 10.03.2022 Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 755/19015/21 ухвалено рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини заробітку (доходу) на утримання дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.10.2021 і до досягнення дитиною повноліття. 05.10.2022 постановою Дніпровського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 69988143 про примусове виконання виконавчого листа № 755/19015/21 від 09.09.2022 Дніпровського районного суду міста Києва про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 для утримання малолітнього сина ОСОБА_1 05.08.2025 за клопотанням сторони боржника у виконавчому провадженні № 69988143 державним виконавцем Дніпровського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Гурською О.О. зроблено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

Заявник вважає вищенаведений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів несправедливим та протиправним. Так, з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.08.2025 вбачається, що в період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року включно оплата аліментів від скаржника (боржника) не надходила. З грудня 2022 року по червень 2023 року, у вересні 2023 року, з березня 2024 року по липень 2024 року від скаржника надходили платежі зі сплати аліментів. В інші періоді наявності зобов`язання у заявника зі сплати аліментів по червень 2025 року включно платежі не надходили. Відповідно до оскаржуваного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець відрахувала суму кожного платежу від загальної суми заборгованості, актуальної на дату зарахування коштів в той чи інший місяць. При цьому, державний виконавець не врахувала кожний наступний платіж у попередні місяці заборгованості зі сплати аліментів, починаючи з першого місяця заборгованості.

Заявник зазначає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 05.08.2025 державним виконавцем проведено не об`єктивно і несправедливо, а неправильний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів може привести в подальшому до порушення прав та інтересів учасників виконавчого провадження, зокрема, боржника, несправедливих та подвійних розрахунків сум пені за заборгованістю зі сплат аліментів тощо. Окрім того, державний виконавець не врахувала у рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів грошові перекази заявника (боржника) на ім`я стягувача ОСОБА_2 від 06.02.2024, 05.01.2024, 01.09.2024, 06.10.2024, 07.11.2024 на суми 5 000 гривень відповідно.

Так, заявник стверджує, що між ним та стягувачем відсутні будь-які інші майнові спори, грошові зобов`язання, окрім сплати аліментів на утримання їх спільної малолітньої дитини. Заявник зазначає, що стягувач від отримання грошових переказів від боржника не відмовлялась. Враховані та не враховані державним виконавцем грошові перекази боржника (заявника) здійснювалися з певною періодичністю. З урахуванням наведеного, заявник вважає, що враховуючи, що він (боржник) надав копії квитанцій про здійснення платежів на користь стягувача, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.10.2025 скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , надії/бездіяльність органу примусового виконання, повернуто скаржнику без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.12.2025 ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 03.10.2025 скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

29.01.2026 дана справа повернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з Київського апеляційного суду та 20.05.2026 передана в провадження головуючого судді Катющенко В.П. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2026.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22.05.2026 прийнято скаргу та призначено її до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 4471 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За нормою частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 08.05.2025 державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Гурською О.О. в межах ВП № 69988143 складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на підставі виконавчого листа № 755/19015/21 виданого 09.09.2022 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) на утримання дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.10.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

З наданого розрахунку вбачається наступне: 20.10.2021 боржником сплачено 0,00 грн; 11/2021 0,00 грн; 12/21 0,00 грн; 01/2022 0,00 грн; 02/2022 0,00 грн; 03/2022 0,00 грн; 04/2022 0,00 грн; 05/2022 0,00 грн; 06/2022 0,00 грн; 07/2022 0,00 грн; 08/2022 0,00 грн; 09/2022 0,00 грн; 10/2022 0,00 грн; 11/2022 0,00 грн; 12/2022 13 967,05 грн; 01/2023 7 184,19 грн; 02/2023 7 043,75 грн; 03/2023 7 324,63 грн; 04/2023 7 184,18 грн; 05/2023 7 043,75 грн; 06/2023 12 490,33 грн; 07/2023 0,00 грн; 08/2023 0,00 грн; 09/2023 5 000 грн; 10/2023 0,00 грн; 11/2023 0,00 грн; 12/2023 0,00 грн; 01/2024 0,00 грн; 02/2024 0,00 грн; 03/2024 4 999 грн; 04/2024 4 999 грн; 05/2024 4 999 грн; 06/2024 4 999 грн; 07/2024 4 999 грн; 08/2024 0,00 грн; 09/2024 0,00 грн; 10/2024 0,00 грн; 11/2024 0,00 грн; 12/2024 0,00 грн; 01/2025 0,00 грн; 02/2025 0,00 грн; 03/2025 0,00 грн; 04/2025 0,00 грн; 05/2025 0,00 грн; 06/2025 0,00 грн. Станом на 01.07.2025 заборгованість за виконавчим листом № 755/19015/21 виданим 09.09.2022 Дніпровським районним судом міста Києва становить 201 395,87 грн.

Так, заявник звернувшись до суду із скаргою просить суд зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 69988143 з урахуванням квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки від 06.02.2024, 05.01.2024, 01.09.2024, 06.10.2024, 07.11.2024, наданих боржником ОСОБА_1 , стягувачу ОСОБА_2 .

05.01.2024 ОСОБА_1 переказав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000 грн, призначення платежу значиться як «переказ коштів без ВІДКРИ».

06.02.2024 ОСОБА_1 переказав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000 грн, призначення платежу значиться як «переказ коштів без ВІДКРИТТЯ рахунку».

Як вбачається з руху коштів по картці ОСОБА_1 від 10.07.2025, 07.11.2024 останній зробив переказ на картку з описом - Іра1 у сумі 5 000 грн; 06.10.2024 на картку з описом Іра1 у сумі 5 000 грн; 01.09.2024 на картку з описом НОМЕР_1 у сумі 5 000 грн.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 1 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2020 в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 в справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) вказано, що «… саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 2-4665/2008 (провадження № 61-14579св21) зазначено, що: «надані скаржником дублікати квитанцій про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувачки без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, не свідчать про виконання ним судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів, а відтак такі не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, а дії державного виконавця не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні скарги».

У постанові від 05.08.2025 у справі № 390/2379/24 Верховний Суд дійшов висновку, що факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов`язань, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами.

Так, дослідивши матеріали справи судом не вбачається порушень в діях державного виконавця.

Заявник просив суд зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 69988143 з урахуванням квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки від 06.02.2024, 05.01.2024, 01.09.2024, 06.10.2024, 07.11.2024.

Так, квитанції від 05.01.2024 та 06.02.2024 містять призначення платежу «переказ коштів», при цьому на них від руки дописано «аліменти за грудень 2023 р» та «аліменти за січень 2024», відповідно.

Стосовно квитанцій від 01.09.2024, 06.10.2024, 07.11.2024, то заявником надано рух коштів по картці від 10.07.2025, проте з наданого документу неможливо встановити призначення даних платежів, та чи були вони переказані на рахунок стягувача.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи доводи скарги та її вимоги, судом не встановлено порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження» в діях державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гурської Ольги Олексіївни.

За вказаних обставин, з урахуванням встановлених обставин, дослідивши та оцінивши усі надані до суду докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , надії/бездіяльність органу примусового виконання.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 5, 12, 13, 18, 258-261, 353, 354, 447-452 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код в ЄДРПОУ: 35011660, вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), на дії/бездіяльність органу примусового виконання залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 12.06.2026.

Суддя: