Ухвала суду № 137343603, 04.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25103/25

Провадження № 1-кс/752/4744/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000044 від 13.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України,

за участю :

прокурора - ОСОБА_9 ,

встановив:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 про накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на:

об`єкт нерухомого майна - квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.07.2003;

об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 3222484501:01:003:5172, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2141020032224, опис об`єкта: площа (га): 0.1007, дата державної реєстрації земельної ділянки: 24.07.2020, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

об`єкт нерухомого майна - квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470785380000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 71.8, житлова площа (кв.м): 37.6, Опис: складається з 2 (двох) кімнат, адреса: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

об`єкт нерухомого майна - приміщення для зберігання велосипедів №21 (паркінг 1-й рівень), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1864174480000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 2.6, адреса: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

об`єкт нерухомого майна - машино-місця, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404452080000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 14.1 адреса: АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 7422010499:31:060:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 970885074220, опис об`єкта: площа (га): 0.0952, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , розмір частки .

Накласти арешт на транспортний засіб - транспортний засіб (автомобіль) модель, марка VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN (НОМЕР КУЗОВА) НОМЕР_3 , власник якого є ОСОБА_8 .

Крім того, слідчий за погодженням з прокурором просила слідчого суддю заборонити власникові або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатись, користуватись вищевказаними об`єктами нерухомості, а також заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаних об`єктів нерухомості.

Мотивуючи зазначене клопотання, слідчий вказує на наступне.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000044 від 13.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України.

21.05.2026 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

З метою реалізації свого злочинного умислу заступник медичного директора з адміністративної роботи по розділу «клініка» Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» ОСОБА_5 , діючи умисно, залучив до протиправної діяльності економіста з фінансової роботи ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» (ЄДРПОУ 36113325) ОСОБА_8 , яка, будучи співзасновником вказаного Товариства, з метою приховування протиправної діяльності та надання видимості законності їхнім діям, у свою чергу залучила директора ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» ОСОБА_7 та колишню співробітницю товариства ОСОБА_6 , які сприяли вчиненню злочину.

З метою приховання своєї незаконної діяльності, спрямованої на заволодіння коштами державного бюджету, ОСОБА_5 заздалегідь створив умови для перемоги суб`єкта господарювання ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» та унеможливив перемоги інших потенційних учасників, оскільки завчасно, до оголошення про проведення відкритих торгів, повідомляв ОСОБА_6 про проведення закупівель та узгоджував основні умови участі у торгах, медико-технічних вимоги (специфікації), в яких вказувались завідомо узгоджені завищені ціни від ринкових, та внесення до тендерної документації вимоги щодо надання від учасника листу-гарантії від виробника. В наступному ОСОБА_6 передавала вищевказані відомості директору ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» ОСОБА_7 для підготовки відповідних документів.

В наступному, з метою доведення злочинного умислу до кінця ОСОБА_5 , як уповноважена особа Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» на проведення закупівель, оголошував проведення відкритих торгів із зазначенням узгоджених із ОСОБА_10 та ОСОБА_7 основних умов закупівель, в тому числі завищеної очікуваної вартості предмету закупівлі, та, як наслідок, за результатами їх проведення визнавався переможцем ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ».

При цьому, в разі гіпотетичної перемоги іншого суб`єкта господарської діяльності, відмінного від ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ», ОСОБА_5 брав на себе зобов`язання відмінити закупівлі.

Після чого, на виконання заздалегідь розробленого ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 плану, між Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» укладались договори поставки товару медичного призначення за завищеними цінами. За результатами постачання товару за завищеними цінами з рахунків Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» переводились надмірні грошові кошти державної установи, які розподілялись між співучасниками злочину.

У той же час, заступник медичного директора з адміністративної роботи по розділу «клініка» Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , достеменно розуміли, що реальна ринкова вартість поставлених товарі вище ринкової.

Таким чином, заступник медичного директора з адміністративної роботи по розділу «клініка» Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з економіст з фінансової роботи ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» ОСОБА_8 , яка є співзасновником вказаного Товариства, директором ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» ОСОБА_7 , колишньою співробітницею ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ДІМ» ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, внаслідок укладення та виконання наступних договорів, а саме: Договір від 20.03.2025 № 19/03-01, Договір від 01.04.2025 № 01/04-01, Договір від 22.04.2025 №22/04-01, Договір від 19.05.2025 №20/05-02, Договір від 27.05.2025 №27/05-02, Договір від 25.06.2025 №27/06-05, заволоділи грошовими коштами Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» на загальну суму 1 582 612, 24 грн., чим завдано матеріальної шкоди державному бюджету в особі Державної установи «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» на зазначену суму.

Беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути застосовано покарання у виді конфіскації майна, а також те, що майно, на яке слідчий за погодженням із прокурором просить накласти арешт, може підлягати такій конфіскації, слідчий з метою забезпечення його збереження та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження просила клопотання задовольнити.

У судове засідання власник майна та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин слідчий суддя визнав можливим провести судовий розгляд за їх відсутності.

04.06.2026 прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання частково та накласти арешт лише на об`єкт нерухомого майна, який належить ОСОБА_8 . При цьому прокурор зазначив, що вимога клопотання в частині накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 04.07.2003 року, була включена до клопотання помилково внаслідок технічної описки.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000044 від 13.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятої статті 27, частинами п`ятими статті 191 КК України.

Щодо вимоги клопотання про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 04.07.2003 року, слідчий суддя враховує, що прокурор у судовому засіданні не підтримав клопотання в цій частині, зазначивши, що відповідна вимога була включена до клопотання помилково внаслідок технічної описки про що необхідно вказати, що чинні норми КПК України не передбачають ухвалення слідчим суддею за результатами розгляду клопотання про арешт майна такого процесуального рішення, як залишення його без розгляду.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України, є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Враховуючи, що прокурор у ході судового розгляду фактично відмовився від підтримання клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 04.07.2003 року, та не наполягав на розгляді слідчим суддею відповідних вимог, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

21.05.2026 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, відповідно санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:003:5172, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2141020032224, опис об`єкта: площа (га): 0.1007, дата державної реєстрації земельної ділянки: 24.07.2020, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 є власником квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470785380000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 71.8, житлова площа (кв.м): 37.6, Опис: складається з 2 (двох) кімнат, адреса: АДРЕСА_2 .

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 є власником приміщення для зберігання велосипедів №21 (паркінг 1-й рівень), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1864174480000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 2.6, адреса: АДРЕСА_4.

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 є власником машино-місця, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404452080000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 14.1 адреса: АДРЕСА_4 .

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7422010499:31:060:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 970885074220, опис об`єкта: площа (га): 0.0952, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розмір частки .

Відповідно до свідоцтво про реєстрацію ТЗ: транспортний засіб (автомобіль) модель, марка VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN (НОМЕР КУЗОВА) НОМЕР_3 , власник якого є ОСОБА_8 .

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий вказував на необхідність накладення арешту на майно на підставі п.п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може бути об`єктом конфіскації майна як виду покарання, а також за рахунок нього може бути забезпечене відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до 5 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити: 1) чи набула особа статусу підозрюваного; 2) чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення підозрюваним та чи достатні підстави вважати, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна; 3) чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою; 4) чи можливо накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 5) чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких слідчий звертається із відповідним клопотанням; 6) чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

Арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації на стадії досудового розслідування може бути застосований лише до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 21.05.2026 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 , має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації, оскільки санкція статті, у вчиненні яких повідомлено про підозру, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Як вказувалось вище, підставою застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що могла вчинити саме інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником чи довіреними йому особами.

Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження та підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації, враховуючи, що майно підозрюваного за вироком суду може бути конфісковане, слідчий суддя доходить висновку, що можливість відчуження нею вказаного майна є обґрунтованою.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

За таких умов, заявлена слідчим підстава арешту є виправданню, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). "Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самої підозрюваної, так і для інших осіб. Водночас, заборона відчуження та розпорядження відповідним майном є обґрунтованою та виправданою з огляду на встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб, що унеможливить досягнення заявленої мети арешту.

Крім того, з урахуванням характеру кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.

Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрювана та інші власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.

Разом із тим, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування арешту майна шляхом заборони користування зазначеними об`єктами нерухомого майна та транспортним засобом, оскільки стороною обвинувачення не наведено та не доведено обставин, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України, які б свідчили про те, що незастосування такого обмеження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування або передачі відповідного майна.

При цьому слідчий суддя враховує, що метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а тому заборона відчуження та розпорядження вказаним майном є достатньою для досягнення мети застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Застосування ж додаткового обмеження у вигляді заборони користування майном за відсутності належного обґрунтування необхідності такого втручання призведе до невиправданого обмеження права власності його володільця.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню частково шляхом накладення арешту на майно із забороною його відчуження та розпорядження, без заборони користування ним, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3222484501:01:003:5172; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення для зберігання велосипедів № 21 (паркінг 1-й рівень) за адресою: АДРЕСА_3 ; машино-місце (гараж № НОМЕР_5 ) за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку за кадастровим номером 7422010499:31:060:0009; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_8 .

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у прохальній частині клопотання слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого зазначена ОСОБА_8 . Водночас із викладених у клопотанні обставин та долучених до нього матеріалів вбачається, що на праві власності ОСОБА_8 належить транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN (номер кузова) НОМЕР_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 26, 98, 110, 131, 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України,

постановив:

Клопотання слідчого в частині накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.07.2003, залишити без розгляду.

Клопотання слідчого в частині накладення арешту на: земельну ділянку за кадастровим номером 3222484501:01:003:5172; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення для зберігання велосипедів № 21 (паркінг 1-й рівень) за адресою: АДРЕСА_3 ; машино-місце (гараж № НОМЕР_5 ) за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку за кадастровим номером 7422010499:31:060:0009; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна із забороною його відчуження та розпорядження, а саме:

- об`єкт нерухомого майна - квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.07.2003.

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 3222484501:01:003:5172, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2141020032224, опис об`єкта: площа (га): 0.1007, дата державної реєстрації земельної ділянки: 24.07.2020, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1470785380000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 71.8, житлова площа (кв.м): 37.6, Опис: складається з 2 (двох) кімнат, адреса: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - приміщення для зберігання велосипедів №21 (паркінг 1-й рівень), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1864174480000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 2.6, адреса: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - машино-місця, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404452080000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 14.1 адреса: АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 7422010499:31:060:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 970885074220, опис об`єкта: площа (га): 0.0952, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власником якої є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , розмір частки ., заборонивши державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаних об`єктів нерухомості.

Накласти арешт із забороною його відчуження та розпорядження транспортним засобом - транспортний засіб (автомобіль) модель, марка VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN (НОМЕР КУЗОВА) НОМЕР_3 , власник якого є ОСОБА_8 .

В іншій частині у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1