Постанова № 137342987, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/4798/25

н/п 3/953/79/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., за участю представника митниці Тупікової О.О., розглянувши справу про порушення митних правил, яка надійшла від Харківської митниці Державної митної служби України у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , закордонний паспорт № НОМЕР_2 виданий 24.07.2015 органом 0715, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2023 громадянин України ОСОБА_1 в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці ввіз на митну територію України транспортний засіб CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 .

Як підставу для ввезення на митну територію України зазначеного транспортного засобу, під час митного оформлення, громадянин ОСОБА_1 надав митному органу декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174) від 06.01.2023, де в розділі «Отримувач» вказано: «Лозівський районний територіальний центр», в розділі «Вид допомоги» зазначено: «CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 ».

Також громадянином ОСОБА_1 було надано гарантійний лист кінцевого користувача товарів гуманітарної допомоги від 03.01.2023 № 079, виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 , дата видачі 24.07.2015, орган, що видав 0715; договір продажу транспортного засобу б/н від 18.11.2022.

Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Харківської митниці були проведені перевірочні заходи, у ході яких на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 18.11.2024 № 7.14-2/20/14/7291 направлений запит щодо підтвердження факту надходження на адресу цього ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначеного транспортного засобу та факту видачі гарантійного листа кінцевого користувача товарів гуманітарної допомоги від 03.01.2023 № 079.

Листом від 02.12.2024 № 14990 (вх. Харківської митниці від 03.12.2024 N?12489/8.2/7.14-2) ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив Харківську митницю, що не є одержувачем транспортного засобу ОСОБА_2 , VIN: НОМЕР_3 та гарантійного листа кінцевого користувача товарів гуманітарної допомоги від 03.01.2023 № 079 не надавав.

В своєму пояснювальному листі від 17.02.2025 б/н, надісланому Харківській митниці (вх. Харківської митниці від 18.02.2025 № 1450/10/7.14-2), громадянин ОСОБА_1 пояснив, що за проханням невідомої особи ним було ввезено на митну територію України транспортний засіб CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 . У м. Луцьк громадянин ОСОБА_1 передав цій самій невідомій особі вищевказаний транспортний засіб. До своєї пояснювальної записки громадянин ОСОБА_1 додав копію акту приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 10.01.2023 №13-471, виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом від 25.02.2025 № 2998 (вх. Харківської митниці від 27.02.2025 №1 782/8.2/7.14-4) ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив Харківську митницю, що не є одержувачем транспортного засобу ОСОБА_2 , VIN: НОМЕР_3 та акт приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 10.01.2023 № 13-471 не складався та нікому не видавався.

Відповідно до Службової записки управління контролю та адміністрування митної вартості Харківської митниці від 21.03.2025 №15/15-02/3018 вартість транспортного засобу CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 , 2001 року виготовлення, при здійсненні його митного оформлення у митному режимі імпорту станом на дату ввезення становить 1800 Євро, що за курсом НБУ на 06.01.2023 становить 69799,14 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 перемістив транспортний засіб CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача, а саме декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 06.01.2023р.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України.

Правопорушник в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, справа розглядається за його відсутності.

Представник митниці Тупікова О.О. в судовому засіданні просила притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та призначити стягнення у межах санкції статті.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-XIV гуманітарна допомога цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації донорам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та підлягають взяттю в установленому порядку на облік в Збройних Силах, правоохоронних органах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, або в інших суб`єктах, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за явленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відподальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що транспортний засіб CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 ввезено на територію України на підставі Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 06.01.2023, заповнено та підписано ОСОБА_1 , копій реєстраційних документів на вказаний транспортний засіб та гарантійного листа кінцевого користувача товарів гуманітарної допомоги від 03.01.2023 № 079, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою у графі 6 «Отримувач» зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у графі 7 «Фактичне місце призначення розвантаження вантажу» вказано Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого.

Разом з цим, листом від 02.12.2024 № 14990 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що не є одержувачем транспортного засобу CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 та гарантійного листа кінцевого користувача товарів гуманітарної допомоги від 03.01.2023 № 079 не надавав.

Крім того, листом від 25.02.2025 № 2998 (вх. Харківської митниці від 27.02.2025 №1 782/8.2/7.14-4) ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що не є одержувачем транспортного засобу CITROEN JUMPER, VIN: НОМЕР_3 та акт приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 10.01.2023 № 13-471 не складався та нікому не видавався.

За вказаних обставин, факт порушення митних правил ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення: висновком заступника начальника Управління начальника ВПС ПМП УБК та ПМП Харківської митниці ОСОБА_3 (а.с. 1), протоколом про порушення митних правил № 0026/80700/2025 від 04.04.2025 (а.с. 2-4); доповідною запискою (а.с. 5-7), листом (а.с. 8), копією гарантійного листа (а.с. 9); листом (а.с. 10); копією акту приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги (а.с. 11); листами (а.с. 12-15); копією декларації (а.с. 16), копіями реєстраційних документів (а.с. 17-19), копією листа (а.с. 20), доповідною запискою (а.с. 21, 22), роздрікувкою з АСМО (а.с. 23), листом (а.с. 24-26), листом (а.с. 27-28), листом (а.с. 29-30), поясненнями правопорушника (а.с. 31).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Поряд з цим, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха поти Іспанії», параграфи 29-30) Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні митного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а саме останній вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.

Таким чином, приведеною сукупністю доказів в повному обсязі доведена вина правопорушника в порушенні митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд керується насамперед вимогами ст. 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст. 61 Конституції України).

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що предмет порушення митних правил не вилучався, його місцезнаходження не встановлено, та його вартість згідно службової записки складає 1800 Євро, що за курсом НБУ на 06.01.2023 становить 69799,14 грн.

Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Таким чином, оскільки товар не вилучався, суд позбавлений можливості застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України, в частині конфіскації предметів порушення митних правил.

Враховуючи вищевказане, тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на неї адміністративне стягнення, враховуючи ст. 58 Конституції України, у виді штрафу в розмірі 50 % вартості товару, що складає 34899, 57 грн. згідно курсу НБУ станом на 06.01.2023 без конфіскації предмету порушення митних правил.

Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, 483, 527-529 МК України-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 483 МК України у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 34899 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн., 57 коп. без конфіскації предмету порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в Харківському апеляційному суді, через Київський районний суд м. Харкова у 10 денний строк з моменту її винесення.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя Г.А. Зуб