Рішення № 137342985, 12.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2805/24

Провадження №2/639/850/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

представника позивача Суржана Р.Д.

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник КП «Харківські теплові мережі» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 53 981,50 грн., з яких: 52 763,47 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 року по 31.03.2024 року; 504,24 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період 01.06.2022 року по 31.03.2024 року; 713,79 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 31.03.2024 року. Також позивач просить стягнути з відповідачів інфляційні витрати в сумі 2 019,81 грн., 3% річних у сумі 758,06 грн., а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що КП «ХТМ» надає послуги з теплопостачання згідно чинного законодавства. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року. З 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-У111 у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року (далі - Індивідуальні договори). Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

За приписами частини 5 статті ІЗ Закону № 2189 плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом , Міністрів України. На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП Харківські теплові мережі є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП Харківські теплові мережі здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з бапансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП Жилкомсервіс. З 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11,633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України. Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору. Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.

Відповідачі, у свою чергу, не в повному обсязі сплачують вартість наданих послуг, у зв`язку з чим за ними, станом на 01.04.2024 року виникла заборгованість у розмірі 53 981,50 грн. Також, з посиланням на ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані до стягнення з відповідачів інфляційні витрати в сумі 2 019,81 грн. та 3% річних у сумі 758,06 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.05.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі. Призначено судове засідання.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2024 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 53981 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок, з яких: 52 763,47 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 року по 31.03.2024 року; 504,24 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період 01.06.2022 року по 31.03.2024 року; 713,79 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 31.03.2024 року.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» інфляційні витрати в сумі 2 019 (дві тисячі дев`ятнадцять) гривень 81 копійка, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 758 (сімсот п`ятдесят вісім) гривень 06 копійок за період з травня 2019 року по січень 2022 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі по 1 514 (одній тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок з кожного окремо.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 13 січня 2026 року у справі № 639/2805/24 заочне рішення Жовтневого районного суду м. Хвркова від 03 жовтня 2024 року було скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.01.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Бєлокриницьким А.О. подано відзив на позов (уточнений), в якому просить відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що в позові позивач просить стягнути з Відповідачів заборгованість за період з 01.12.2016 року по 31.03.2024 року, однак до позовної заяви додає лише індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 року Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022.

Доказів того, що у період з 01.12.2016 року по 31.10.2021 та відповідно по 01.07.2022 взагалі існував будь який договір про надання послуг, заборгованість за які просить стягнути Позивач, відсутні.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Ураховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем на виконавця. Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідачів заборгованість за період з 1.12.2016 року по 31.10.2021 та відповідно по 01.07.2022 Позивачем документально не обґрунтована, а отже такі вимоги не підлягають задоволенню.

Звертає увагу, що публічний договір виникає лише за наявності одночасно трьох умов: якщо особа є споживачем послуги, якщо послуга фактично надається цій особі та якщо особа фактично користується послугою.

При цьому, Позивач помилково ототожнює наявність технічного підключення квартири до мережі теплопостачання з виникненням цивільно-правових зобов`язань у Відповідача.

Доказів надання Позивачем та споживанням Відповідачами таких послуг Позивачем не доведено, а отже вважає, що сам факт опублікування договору без надання відповідних послуг, не створює правовідносин між Позивачем та Відповідачами.

Окрім того, Позивач просить стягнути суму заборгованості солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому доказів того, що за вказаною адресою проживає та споживає послуги ОСОБА_3 до матеріалів справи не надано. Більш того, до матеріалів справи Позивачем надано довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 15.05.2024, з якої вбачається, що відсутні інформація про реєстрацію за вказаною адресою Бойка Дмітрія Дмітрієвіча, тобто, на якій підставі Позивач має право вимагати стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за послуги, якщо не має доказів того, що ця особа має реєстрацію за вказаною адресою не відомо. Таким чином, відсутні докази виникнення між Позивачем та Бойком Дмітрієм Дмітрієвічем правовідносин публічного договору про надання послуг з теплопостачання, оскільки ОСОБА_3 не є споживачем послуги, не проживає у квартирі, не користується тепловою енергією, а Позивач не довів протилежного. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з Бойка Дмітрія Дмітрієвіча заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії, за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та відповідно інфляційні витрати та 3% річних не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

Позивач просить суд стягнути з Відповідачів заборгованість за начебто надані послуги, але доказів надання таких послуг до позову не надано. Позивачем не доведено, що такі послуги взагалі були надані. Звертає увагу, що Позивачем взагалі не надано розрахунку, на підставі якого нараховано заборгованість в сумі 56 759.37 грн, з яких: 52 763.47 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 по 31.03.2024.

Тобто, Позивач вважає, що суд повинен повірити йому просто «на слово» без відповідних договорів, без інформації про тарифи, без розрахунку суми заборгованості за період з 01.12.2016 по 31.03.2024. Позивачем до позову надано лише Відомість про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води з 07.2022 по 03.2024 на суму 713,79 грн., Відомість про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води з 04.2022 по 03.2024 на суму 504,24 грн. та Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Розрахунок основної суми заборгованості відсутній.

До позову не надано квитанції про необхідність сплати послуг, не надано доказів направлення та отримання Відповідачами таких квитанцій, не надано будьяких вимог або претензій про необхідність оплати таких послуг. Тобто Позивачем взагалі не надано будь-якого доказу в обґрунтування заявлених вимог.

Окремо зауважує щодо послуги з постачання гарячої води, то в будинку, в якому знаходиться квартира Бойка Дмітрія Львовіча взагалі відсутнє постачання гарячої води, оскільки квартира обладнана газовою колонкою, а тому не соже існувати жолного розрахунку за послугу постачання гарячої води.

Вважає, що Позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами існування заборгованості Відповідачів перед КП «Харківські теплові мережі», як і не доведено надання Позивачем та споживанням Відповідачами послуг з постачання теплової енергії та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також зазначив. що відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.

Відповідно до п.51, п. 51 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) Обмеження (припинення) надання послуги здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Обмеження (припинення) надання послуги не є підставою для розірвання договору. Надання послуги відновлюється у повному обсязі протягом наступного дня з дати повного погашення заборгованості за фактично спожиту послугу чи з дати укладення угоди про реструктуризацію такої заборгованості. Однак, Позивач протягом тривалого часу здійснював нарахування плати за послугу теплопостачання, при цьому не вживаючи жодних заходів, передбачених законом, щодо обмеження або припинення надання послуги у зв`язку з її неоплатою. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.п. 50, 51 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ №830, виконавець зобов`язаний у разі несплати вживати заходів щодо припинення надання послуги. Багаторічне «накопичення» заборгованості свідчить не про недобросовісність Відповідачів, а про протиправну бездіяльність самого Позивача, який, усвідомлюючи відсутність оплати, не припинив надання послуги та не звернувся до суду своєчасно.

Фактична відсутність будь-яких дій Позивача щодо припинення постачання теплової енергії протягом років свідчить про те, що послуга фактично не споживалась Відповідачами, а нарахування носять виключно формальний характер.

Також просив застосувати до вимог позовну давність.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано до суду 17 травня 2024 р., а отже вимоги про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду за період з 01.12.2016 року по 17.05.2021 р. заявлено за межами трирічного строку позовної давності, тобто з порушенням строків позовної давності.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідачі понесли і які очікують понести у зв`язку з розглядом справи №639/2805/24 в Новобаварському районному суді міста Харкова, складається з витрат Відповідачів, пов`язаних з розглядом справи, і попередньо (орієнтовно) становить 30 000 грн. та складається з витрат відповідача на професійну правничу допомогу (попередньо (орієнтовно) складає 30 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, зазначивши, що послуги надавались належним чином, заяв про ненадання послуг від відповідачів не надходило. Також зазначив, що застосування позовної давності має бути здійснена з урахуванням вимог законодавства. До суду було подані письмові пояснення та докази виконання заочного рішення в повному обсязі щодо сплати заборгованості за надані послуги.

Представник відповідачів ОСОБА_1 проти позову заперечувала, посилаючись на доводи викладені у відзиві. Зазначивши, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження надання послуг та виникнення заборгованості.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з відомості нарахувань та сплати за теплову енергію, на відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 ..

За даним особовим рахунком наявна заборгованість у розмірі 53 981,50 грн., з яких: 52 763,47 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 року по 31.03.2024 року; 504,24 грн. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період 01.06.2022 року по 31.03.2024 року; 713,79 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 31.03.2024 року, що підтверджено відомістю нарахувань та оплат (а.с.5, 6, 11).

Відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщення осіб від 15.05.2024 року та 02.08.2024 року. Фактично ОСОБА_2 зареєстрований з 17.05.1978 р., ОСОБА_3 зареєстрований з 16.08.2025 р., що підтверджується також копіями паспортів відповідачів (а.с. 4, 13, 68, 117).

Отже відповідачі проживають в багатоквартирному будинку, є споживачами послуг з теплопостачання, однак мають заборгованість з оплати послуг теплопостачання, що не спростовано відповідачами.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

КП «ХТМ» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 року споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, який введено в дію з 01.05.2019 року передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Такий порядок надання послуг з опалення та гарячого водопостачання також передбачений «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630.(далі Правил)

Згідно з п. 18 вищевказаних правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

З 01.12.2021 року на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31.10.2021 року (а.с. 9).

Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.

Відповідно до п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний, період (п. 52).

Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021 року, тобто факт отримання послуг.

Окрім того, з 01.07.2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та Поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування, та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 року (а.с. 10).

Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору.

Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Окрім того, відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором.

Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).

Згідно з п.п. 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін (п. 31).

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 року споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, який введено в дію з 01.05.2019 року передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 815 ЦК України, наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Такий порядок надання послуг з опалення та гарячого водопостачання також передбачений «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року №630.

Згідно з п. 18 вищевказаних правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Між тим, постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

За правилами ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 541 ЦК України, визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

В силу ч.ч. 1-4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі . Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено відповіачами, вони є внутрішньо переміщенеми особами та проживають з 29.04.2022 за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 132)

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 визначено стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

В силу п. 6 ч. 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Таким чином законодавством визначено обовязок сплачувати за послуги за теплову енергію незалежно від місця проживання.

При цьому суд враховує, що відповідачі, як споживачі послуг не надали доказів його звернення зі скаргами щодо невідповідності температурного режиму в помешканні чи фіксації інших порушень, які могли б вплинути на розмір заборгованості, відповідачем не надано, із зустрічними вимогами відповідач також не зверталася, а тому за правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України несуть ризик настання наслідків із цим пов`язаних.

Також з розрахунку вбачається, що відповідачами сплаучалась послуга з теплопостачання в суммі 1000,00 грн. в грудні 2016 року, що вказує на часткове виконання зобовязання та виникнення правовідносин мж сторонами.

Виходячи з викладеного, даючи оцінку вищезазначеним доказам, враховуючи не надання відповідачами доказів не отримання послуг або неналежного надання послуг, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимоги КП «ХТМ» в повному обсязі щодо заборгованості за послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми в загальному розмірі 56 759,37 грн.

Представником відповідачів подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частинами першою та п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови КМУ №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у чинній редакції, з метою запобгання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширеня на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023, яким затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ (набрання чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 8 листопада 2023 року

№ 3450-IX (набрання чинності 30.01.2024)п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.»

Враховуючи, що згідно Правил № 630, які діяли до 01.05.2022, споживач зобов`язаний був сплачувати послуги до 20 числа наступного місяця, то початок перебігу строку позовної давності вимог позивача на отримання плати надання послуг за березень 2017 року починається з 21 квітня 2017 року, тобто з дня порушеного права позивача, та трирічний трок позовної давності припадає на 21 квітня 2020 року, та в силу вимог законодавства з 02.04.2020 продовжується з наведених вище вимог закону. Зазначені вимоги також поширюються на натступні щомісячні зобовязання.

З позовом позивач звернувся 17 травня 2024 року, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідачів заборгованості за період з 01.03.2017 року по 31.03.2024.

В іншій частині позовні вимоги по оплаті заборгованості за послуги за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року включно в розмірі 2593,20 грн. (грудень 2016 386,34 грн., січень 2017 1108,29 грн. та лютий 2017 1098,57 грн.) задоволенню не підлягають у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності і відсутністю поважних причин пропущення позовної давності.

На підставі зазначеного, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за опалення за період з 01.03.2017 по 30.11.2024 в розмірі 50 170,27 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2017 року по 31.03.2024 року, 504,24 грн. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період 01.06.2022 року по 31.03.2024 року; 713,79 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 31.03.2024 року, що підтверджено відомістю нарахувань та оплат (а.с.5, 6, 11).

Крім того, враховуючи, що відповідачами прострочено виконання грошового зобовязання, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з травня 2019 року по січень 2022 року включно у розмірі 2 019,81 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 758,06 грн. (а.с. 7).

Доказів на спростування розміру нарахованої заборгованості урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми відповідачами не надано.

Суд встановив позовними вимоги які підлягають стягненню з відповідачів в загальному розмірі 54 166,16 грн. (50 170,27+504,24+713,79+2019,81+758,06), що у відсотковому відношені від заявлених вимог складають 95,43%.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до обґрунтованих позовних вимог в розмірі 2889,62 грн., (3028х95,43%) тобто по 1444,81 грн. з кожного окремо.

В іншій частині суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що при примусовому виконанні заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2024 року у виконавчих провадженнях стягнуто з Бойка Дмітрія Дмітрієвіча та перераховано на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 56759,37 грн., яка фактично включає заборгованість в сумі 52 763,47 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 року по 31.03.2024 року; 504,24 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період 01.06.2022 року по 31.03.2024 року; 713,79 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 31.03.2024 року, інфляційні витрати в сумі 2 019, 81 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 758, 06 грн. та судовий збір в розмірі по 1 514, 00 грн. Вказане рішення фактично виконано відповідачем 13.01.2026 року.

Відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про поворот виконання заочного рішення суду від 03.10.2024, в якій просить стягнути з позивача на його користь суму в розмірі 65 124,70 грн, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію від 13.01.2026 № Q1DC0TQ38P.

Представником позивача надані до суду лист Приватного виконавця Хаблова В.М. про те, що у викнавчому провадженні №79863224 стягуто та перераховано позивачу 1514,00 грн. та у виконавчому провадженні №79863278 стягнуто та перераховано позивачу 56759,37 грн. на виконання виконавчих листів у справі № 639/2805/24.

Згідно копій постанов про закінчення виконавчих проваджень №79863224 та №79863278 примусове стягнення здійснено щодо відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:1) закриває провадження у справі;2) залишає позов без розгляду;3) відмовляє в позові повністю;4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем ( ч. 6 ст. 444 ЦПК України ).

Згідно з ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011, зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Враховуючи, що вимоги про стягнення суми боргу в межах строку позовної давності в сумі 54 166,16 грн., суддважжає законними та огрунтованими, при цьому зобовязання виконано солідарним боржником ОСОБА_3 в повному обсязі в розмірі 54 166,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів та фактично сплачена сума судового розміру в сумі 1444,81 грн., суд не вбачає підстав для постановлення рішення про стягнення суми боргу з відповідачів в частині цих вимог та окремого стягнення судового збору з ОСОБА_3 ..

Заява про поворот виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню, в саме з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню надмірно стягнуті кошти в сумі 2593,20 грн. за послуги теплопостачання та 69,19 грн. надмірно сплаченого судового збору, що в загальному розмірі складає 2662,39 грн.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч.2 ст. 444 ЦПК України під час нового розгляду справи щодо повернення різниці між обгрунтованими вимогами та надмірно сплаченими сумами виловлена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі № 523/19818/14-ц

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1444,81 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 171, 247, 263-265, 444 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі по 1 444 (одна тисячя чотириста сорок чотири) гривні 81копійку.

Заяву ОСОБА_4 про поворот виконання рішення задовольнити частково.

Стягнути Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 39 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ: 31557119, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 12.06.2026.

Суддя С.О. Рубіжний