Рішення № 137341987, 12.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/325/25

Провадження № 2-др/201/10/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Покопцевої Д.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» адвоката Гомзяка Ігоря Андрійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 03.02.2026р. у справі № 201/325/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 95 305 (дев`яносто п`ять тисяч триста п`ять) гривень на виконання нікчемного правочину. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

07.02.2026р. представник відповідача ТОВ «Автокредит Плюс» адвокат Гомзяк І.А. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Автокредит Плюс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Заявник зазначає, що оскільки судом було повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди, а вимогу про стягнення грошових коштів задоволено частково (на 45%), загальний розмір відхилених позовних вимог пропорційно становить 84,99%, у зв`язку з чим понесені відповідачем витрати підлягають пропорційному відшкодуванню.

18.02.2026р. позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В обґрунтування клопотання вказав, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн. є неспівмірним, необґрунтованим та явно завищеним. Зазначив, що справа не є складною, не містить значного обсягу доказів та не потребувала значних витрат часу адвоката. Також вказує, що стягнення витрат у повному обсязі матиме для нього каральний характер та призведе до надмірного фінансового навантаження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.02.2026р. постановлено ухвалу про витребування з Соборного районного суду міста Дніпра цивільну справу № 201/325/25.

06.03.2026р. Соборним районним судом міста Дніпра, на виконання вказаної ухвали апеляційного суду направлено цивільну справу № 201/325/25 для розгляду апеляційної скарги позивача.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11.03.2026р., повернуто цивільну справу № 201/325/25 для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечення позивача, дійшов таких висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема висловленою у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі № 160/19098/21).

Оцінюючи заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, суд враховує характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та обсяг проведеної представником відповідача роботи.

На підтвердження понесених витрат до відзиву на позовну заяву від 13.02.2025р. представником відповідача було додано: додаткову угоду від 22.10.2024р., рахунок, акт наданих послуг (у яких перелічено послуги, їх обсяг та вартість на суму 10 000 грн), а також платіжну інструкцію від 12.02.2025р., що підтверджує факт оплати цих послуг відповідачем.

Справа за позовом ОСОБА_1 про визнання договору лізингу недійсним та стягнення коштів належить до категорії справ незначної складності, має типовий характер, а формування правової позиції відповідача у цій сфері спирається на сталу судову практику. Підготовка відзиву на позовну заяву не потребувала аналізу значного обсягу фактичних даних чи унікальних нормативних джерел.

Суд зауважує, що такі види робіт, як ознайомлення з матеріалами позову, вивчення законодавства та пошук судової практики, за своєю суттю охоплюються процесом безпосередньої підготовки процесуального документа (відзиву) та не повинні виділятися як окремі послуги з додатковою оплатою, оскільки це призводить до необґрунтованого подвоєння вартості правничої допомоги.

З огляду на клопотання позивача про зменшення витрат, принципи розумності, співмірності та справедливості, виходячи з реального обсягу наданих адвокатом послуг, суд вважає за необхідне зменшити загальний базовий розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Автокредит Плюс», що підлягає розподілу, до 5 000 грн. Суд переконаний, що сума у 5 000 грн є об`єктивно та повністю співмірною зі складністю цієї справи та часом, який середньостатистично необхідний для якісного надання відповідних послуг у подібних спорах.

Щодо пропорційності розподілу витрат.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 22.05.2024 року у справі № 206/4841/20 вказала на необхідність суворого дотримання принципу пропорційності розподілу судових витрат залежно від обсягу задоволених судом позовних вимог.

У позовній заяві ОСОБА_1 було об`єднано 3 (три) позовні вимоги: визнати недійсним договір фінансового лізингу (вимога немайнового характеру) у задоволенні відмовлено (100% відмовлено); стягнути подвійну вартість автомобіля у сумі 210 000 грн (вимога майнового характеру) задоволено частково шляхом стягнення сплачених коштів у сумі 95 305 грн, що становить 45,38% від задекларованої суми цієї вимоги (відповідно, в іншій частині вимоги на суму 114 695,00 грн, що становить 54,62%, відмовлено); стягнути відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн (вимога майнового характеру) у задоволенні відмовлено повністю (100% відмовлено).

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 на 84,86%, відповідач ТОВ «Автокредит Плюс» має право на компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу пропорційно до цієї частини, тобто в розмірі 84,86% від визначеної судом співмірної суми витрат 4242 грн. (5000 грн. х 84,86 % = 4242 грн.)

Отже, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Автокредит Плюс» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 242 грн. В іншій частині заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» адвоката Гомзяка Ігоря Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (код ЄДРПОУ 34410930) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 242 (чотири тисячі двісті сорок дві) гривні 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Суддя: Д.О. Покопцева