Рішення № 137341785, 11.06.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 173/3214/24

н/п 2/174/358/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Вільногірськ Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» (далі - ТОВ «Профіт Файненс») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 03.07.2013 ПАТ «Дельта Банк» надав ОСОБА_1 кошти в розмірі 10 000,00 грн згідно його заяви № 001-03847-030713. Умовами договору визначено, що клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування кредитними коштами - 9,99 % річних, сплатити комісії - 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості, визначені умови погашення заборгованості - не пізніше 3 числа кожного місяця шляхом зарахування 595 грн відповідно до графіку платежів.

02.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс», був укладений договір № 2253/K про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника відступлено позивачу.

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 31 488,83 грн, з яких: 6 406,83 грн - основна сума заборгованості; 23 528,44 грн - заборгованість за процентами по кредиту; 322,50 грн - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту; 1 221,06 грн - 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків.

Враховуючи викладене вище, просить стягнути з ОСОБА_1 , вказану суму заборгованості за кредитним договором та понесені ними судові витрати.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

14.05.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення в порядку ст.43 ЦПК, в яких він просить застосувати строки позовної давності, мотивуючи тим, що позивач не надає розрахунку заборгованості, а виходячи з умов кредитного договору, який складається з його заяви та графіку платежів, не підлягають задоволенню позовні вимоги у разі застосування строку позовної давності з 03.08.2013 по 03.04.2017, оскільки вони складаються з щомісячних пропущених платежів, строк давності за якими на момент звернення позивача до суду перевищував три роки і закінчився 12.03.2020. У разі, якщо суд визнає позовні вимоги таким, що підлягають задоволенню, просить стягнути нараховані проценти у розмірі, який дорівнює 50% тіла кредиту (основної суми боргу 6 406,83 грн), а не всю суму нарахованих процентів 23 528,44 грн, що складає 3 203,41 грн. Зменшення розміру процентів, мотивує тим, що вони в 4 рази перевищують розмір боргу за тілом кредиту. Розгляд справи просив проводити без його участі (а.с.99-102).

09.06.2026 від представника позивача надійшли заперечення на письмові пояснення, в яких останній просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в цих запереченнях (а.с.107-108). В самому позові просив судовий розгляд провести без їх участі (а.с.5 зв.)

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Так, судом встановлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, що 03.07.2013 відповідач ОСОБА_1 шляхом подання заяви № 001-03847-030713, уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір, відповідно до умов якого просив надати йому кредит в сумі 10 000,00 грн, розмір процентної ставки 9,99% річних. Процентна ставка є фіксованою. Строк кредиту 50 місяців. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,49% в місяць. Зобов`язався погашати кредитну заборгованість не пізніше 3 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 595,00 грн у відповідності до графіку платежів, який є невід`ємною частиною цієї пропозиції на відкритий рахунок (а.с.6-7). Крім того, відповідач подав до банку заяву на надання-перерахування кредитних коштів в сумі 10 000,00 грн, вказавши номер рахунку для їх зарахування № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ «КБ «Надра», з подальшим перерахуванням цих коштів на рахунок № НОМЕР_2 (а.с.10), анкету клієнта з зазначенням даних про кредит та його анкетних даних (а.с.11-12) та підписав Інформацію (довідку) про кредит № 001-03847-030713 від 03 липня 2013 року (а.с.13-14).

Відповідно до копії графіку платежів, який є додатком № 1 до заяви № 001-03847-030713 від 03 липня 2013 року, кінцевий строк повернення кредиту - 03 вересня 2017 року (а.с.8-9).

Факт перерахування коштів ОСОБА_1 в сумі 10 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_2 згідно умов договору № 001-03847-030713 від 03.07.2013, підтверджується копією платіжного документу № 41/0311 ПАТ «КБ «Надра» (а.с.15).

02.06.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» - укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого ТОВ «Профіт Файненс» набуло право вимоги до відповідача за укладеними кредитними договорами (а.с.16-18), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 001-03847-030713 від 03.07.2013, на загальну суму 29 935,27 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги (а.с.19-20).

Згідно копії платіжної інструкції 1438 від 18.10.2024, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн (а.с.34 зворот).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк» договору № 001-03847-030713 від 03.07.2013, отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 50 місяців, з визначеними в графіку платежів сум погашення основної суми кредиту та процентів за користування ним, зобов`язався повернути його та сплачувати проценти на умовах та в строки визначені договором та графіком. Однак, свої зобов`язання за договором не виконав, не вніс платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушив його умови, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка становить 29 935,27 грн, з яких: 6 406,83 грн - основна сума заборгованості; 23 528,44 грн - заборгованість за процентами по кредиту.

Разом з цим, відповідачем заявлено вимогу про застосування строків позовної давності у даній справі.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

За змістом ч.3 ст.254 ЦК України, строк виконання кожного щомісячного зобов`язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом ст.261 ЦК України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст.266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки в договорі встановлені окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання, зокрема прострочення виконання відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом України в постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16.

В постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Згідно п.12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 встановлено на всій території України карантин з 12 березня 2020 року, який був відмінений Постановою КМ України № 651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав законної сили 04.09.2025, вирішено: Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключити.

Відповідно до п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд враховує, що строк кредиту за кредитним договором № 001-03847-030713, становить 50 місяців.

Відповідно до п.3.1 заяви № 001-03847-030713 від 03.07.2013 погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно не пізніше 3 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 595,00 грн відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку 1 до цієї пропозиції, який є невід`ємною частиною цієї пропозиції на відкритий рахунок.

Графіком платежів визначено дати погашення кредиту, сума платежів, їх складових частин. Останньою датою погашення кредиту є 03.09.2017, тобто відповідач як позичальник зобов`язаний був повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати.

Строк договору окремо сторони не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до кожного місяця кошти (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, коли саме боржник погашав заборгованість за кредитними договорами, як не підтверджено і доводи відповідача щодо здійснення ним платежів на погашення кредиту згідно з графіком.

Наведене має важливе значення для визначення початку перебігу позовної давності та наявності чи відсутності підстав вважати її такою, що перервалася.

Враховуючи вищезазначені норми цивільно-процесуального законодавства та умови кредитного договору, суд погоджується з позицією відповідача, що не підлягає стягненню заборгованість за період з 03.08.2013 по 03.04.2017, оскільки вона складається з щомісячних пропущених платежів, строк звернення за якими на момент звернення до суду сплив. Таким чином підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1 397,12 грн за період з 03.04.2017 по 03.09.2017 та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 40,46 грн, за цей же період.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, позивачем нараховані відповідачу 322,50 грн - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту та 1 221,06 грн - 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків, однак враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача слід стягнути: 3% річних виходячи з задоволених сум, що становить 72,50 грн - 3% річних від основної суми заборгованості та 2,10 грн - 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків, а загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Профіт Файненс», яке відповідно до договору № 2253/К про відступлення прав вимог від 02.06.2020, набуло право вимоги до відповідача, становить - 1 512,18 грн.

В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 145,34 грн.

На підставі ст.ст.207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» (юридична адреса: вул.Богдана Хмельницького, буд.212, офіс 413, м.Львів, 79037, код ЄДРПОУ 43160452) заборгованість за кредитним договором 001-03847-030713 від 03.07.2013, у розмірі 1 512,18 грн (одна тисяча п`ятсот дванадцять гривень 18 копійок), з яких: 1 397,12 грн - основна сума заборгованості; 40,46 грн - заборгованість за процентами по кредиту, 72,50 грн - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту; 2,10 грн - 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» 145,34 грн судових витрат у виді сплаченого судового збору .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк