Постанова № 137341716, 28.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3481/26

Провадження № 3/932/942/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянув матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з УПП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права згідно зі ст. 268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України, - за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 13 травня 2026 року о 21:33 год., у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру, що виразилось у завданні ударів по обличчю, внаслідок чого було завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілій ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, причини неявки суд не повідомлено. За таких обставин, згідно зі ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали адміністративної справи (протокол серії ВАД № 665916 від 13.03.2026 року; копія тимчасового заборонного припису серії ЕТ № 105536 від 13.03.2026 року; копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; рапорт від 13.03.2026 року), приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП домашнє насильство - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки настання фізичної або психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство, згідно п.17 ч.1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємного зв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами. Судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого було завдано шкоди її фізичному здоров`ю.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер скоєного правопорушення, відомості щодо особи ОСОБА_1 , вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде цілком відповідати обставинам справи, та, у свою чергу, сприятиме профілактиці даного виду правопорушень.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Штраф слід перерахувати на рахунок № UA948999980313000106000004569, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпровський район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу - адміністративний штраф у справі №932/3481/26, протокол ВАД № 665916 від 13.03.2026 року).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., який слід перерахувати на рахунок (IBAN) №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя: