Ухвала суду № 137340939, 11.06.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2312/20

№ пров. 2/697/393/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б. К.,

за участю секретаря судового засідання Шакало Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Каневі Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

10.02.2021 Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 13.04.2016 станом на 15.11.2020 в розмірі 26167,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1837,36 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.162-166).

11.09.2025 до Канівського міськрайонного суду Черкаської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Касянчука Сергія Вікторовича надійшла заява про перегляд заочного рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2021 по справі № 697/2312/20 (т.1 а.с.181-191).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.01.2026 скасовано заочне рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2021 у справі № 697/2312/20 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т.1 а.с.229-231).

В подальшому, з метою з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для розгляду справи, а також з`ясування позиції позивача щодо предмету спору, з урахуванням отриманої судом інформації по суті спору, ухвалою суду від 11.03.2026 визнано явку представника позивача АТ КБ «Приватбанк» та відповідача ОСОБА_1 (або його представника) обов`язковою та відкладено розгляд справи до 13.04.2026 на 11:00 год. (т.1 а.с.249-250).

Копію ухвали суду від 11.03.2026 та судові повістки направлено на адреси сторін та отримано, зокрема, позивачем 12.03.2026 (отримано копію ухвали суду) та 19.03.2026 (отримано судову повістку), про що свідчать відповідні довідки про доставку електронних документів в системі «Електронний суд» (т.1 а.с.251, 254).

Крім того, копію зазначеної ухвали суду та судову повістку направлено на адресу представника позивача засобами поштового зв`язку, які отримані банком 22.03.2026, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.1).

В призначене судове засідання 13.04.2026 представник АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавав, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 13.04.2026 відкладено судове засідання на 12.05.2026 о 11:00 год. та повторно визнано обов`язковою явку представника позивача АТ КБ «Приватбанк» та відповідача ОСОБА_1 (або його представника) для надання особистих пояснень по справі (т.2 а.с.8-9).

Копію ухвали суду від 13.04.2026 та судові повістки направлено на адреси сторін, які отримані, зокрема, позивачем 15.04.2026, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронних документів в системі «Електронний суд» (т.2 а.с.11, 13).

Крім того, копію зазначеної ухвали суду та судову повістку направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримані банком 20.04.2026, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.14).

Однак, в призначене судове засідання 12.05.2026 представник позивача знову не з`явився, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавав, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 12.05.2026 відкладено судове засідання на 11.06.2026 о 09:00 год. та повторно визнано обов`язковою явку представника позивача АТ КБ «Приватбанк» та відповідача ОСОБА_1 (або його представника) для надання особистих пояснень по справі (т.2 а.с.20-21).

Копію ухвали суду від 12.05.2026 та судові повістки направлено на адреси сторін, які отримані, зокрема, позивачем 15.05.2026, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронних документів в системі «Електронний суд» (т.2 а.с.23, 26).

Крім того, копію зазначеної ухвали суду та судову повістку направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримані банком 28.05.2026, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.27).

Проте, в призначене судове засідання 11.06.2026 представник АТ КБ «Приватбанк» повторно не з`явився, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Касянчук С.В. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України, визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Роз`ясненнями Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 523/15493/18 визначено, що навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо вбачає в цьому перешкоду для розгляду справи.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами суду від 11.03.2026 (т.1 а.с.249-250), 13.04.2026 (т.2 а.с.8-9) та від 12.05.2026 (т.2 а.с.20-21) явка представника позивача Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в судові засідання визнавалась обов`язковою, проте в призначені судові засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за поштовою адресою місцезнаходження банку, а також шляхом направлення судових повісток та постановлених судом ухвал до електронного кабінету в системі «Електронний суд», про що в матеріалах справи містяться відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та довідки про доставку електронних документів. Про причини неявки до суду представник позивача жодним чином не повідомив, клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не подавав, заяв про неможливість явки або відкладення розгляду справи до суду не подавалося, заяв про зміну місцезнаходження позивача до суду не надходило.

Належних та допустимих доказів поважності причин неявки в судові засідання стороною позивача не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено вище, позивач Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про розгляд справи був повідомлений належним чином, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подавав, його неявка має ознаки повторності, заяв про неможливість явки або відкладення розгляду справи до суду не подавалося.

За вищевикладених обставин, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання, якими не надано будь-яких заяв і доказів на підтвердження підстав неявки, відповідно яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, позивачу роз`яснено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий Б . К . Скирда